Російська Федерація робить ставку на масовані механізовані з’єднання, балістичні ракети, артилерію та гіперзвукову зброю. У цій ситуації армія США має уникнути драматичних провалів своїх оборонних програм, таких як Future Combat System та сконцентруватися на вже готових рішеннях.
До такого висновку прийшло видання аналітичне видання National Interest, яке опублікувало огляд оборонних програм Пентагону, які дійсно можуть допомогти на полі бою проти армії РФ. Окрім того, вони ж стануть у пригоді й проти Китаю, який для США є не менш небезпечним противником.
Читайте також: Вогонь з танкової гармати дроном: цікава ідея, яка так і не пішла у маси (відео)
Ці висновки, на думку Defense Express, можуть знадобитися й Україні, яка в умовах обмеженого оборонного бюджету має максимально ретельно обирати найефективніші шляхи підвищення обороноздатності.
Прицільний далекобійний вогонь
Попри те, що армія США у всіх конфліктах робила ставку на повне досягнення переваги у повітрі та могла постійно надавати авіапідтримку наземним підрозділам, майбутній конфлікт з більш технологічного розвиненою державою може унеможливити таку стратегію.
Насичена система протиповітряної оборони РФ може завдати чимало клопоту навіть армії США, яка буде витрачати ресурси та час для знищення численних ЗРК. Тому, на думку західного видання, краще не "класти всі яйця в один кошик", а почати швидше розвивати високоточну далекобійну артилерію.
Мова йде про проект з модернізації САУ M109 Paladin до рівня А7, яка отримала нову гаубицю з довжиною ствола у 58 калібрів, замість 39-калібреної. Що дозволило вести нею вогонь на 70 км.
У поєднанні із високоточним снарядом Excalibur, це дозволяє вести ефективний вогонь далеко за межами можливостей наявній у РФ ствольної артилерії, включно із новою САУ "Коалиция-СВ", яка хоч і постачається у російську армію у гомеопатичних дозах, але йде у частини, які розташовані поблизу України.
Також має розширитись і дія американських наземних реактивних систем M270 та HIMARS, для яких нещодавно замовили нову партію високоточних ракет GMLRS, яка має дальність дії до 70 км.
Окрім того, ці системи мають отримати можливість пуску ракети Precision Strike із дальність польоту до 500 км, що перетворить ці колишні реактивні системи залпового вогню на повноцінні оперативно-тактичні ракетні комплекси.
З боку Defense Express маємо зазначити, що за цими трендами йде й Україна. Зокрема "Вільха" та "Вільха-М" можуть забезпечити дальність ураження цілей на відстані до 70 та 120 км відповідно.
Певні просування є у вітчизняному проекті ОТКР "Сапсан" на який у цьому році мають виділити кошти та завершити розробку найближчим часом.
Водночас створення високоточного артилерійського снаряда, попри всі напрацювання за проектом "Квітник"-"Барвинок", поки просуваються трохи повільніше ніж хотілось.
Але для справедливості маємо зазначити, що "Барвинок" має лише один напівактивний лазерний канал наведення, тобто потребує навідника. А Excalibur також оснащується і GPS, що дозволяє вести вогонь по стаціонарним об'єктам без підсвітки.
Бойова машина нового покоління
У National Interest вважають, що армія США має замінити застарілі БМП M2 Bradley, а не шукати шляхи для їх модернізації, яка постійно стикається з проблемами, наприклад, через звичайні акумулятори.
Але проект Optionally-Manned Fighting Vehicle зі створення опціонально керованих бойових машин поки буксує попри цілих п’ять спроб "оживити" конкурс.
Трохи краща ситуація зі створенням легкого танка за програмою Mobile Protected Firepower, в який на фінішній прямій вже конкурують проекти від General Dynamics та BAE Systems.
Також позитивно оцінюється програма із встановлення систем активного захисту на бронемашини. Зокрема у січні цього року був завершений контракт з постачання комплексу активного захисту Trophy для танків M1 Abrams.
Щодо ситуації в Україні, то поки заміна відверто застарілих БТР-60/70/80 триває, але далекими від ударних темпів лише на БТР-4. До того ж ця машина вже вперлась у свою "стелю" модернізації та на жаль програє за багатьма параметрам можливостям нового російського "Бумерангу".
Ситуацію може виправити замовлення на колісні машини нового покоління та глибока модернізація БТР-60/70 із виведенням їх на другу лінію.
На фоні цього ще гіршою є ситуація з БМП-1/2, які не тільки продовжують залишатися у військах, але і постачатися з європейських країн колишнього Варшавського блоку. Але наявні проекти модернізації цих машин, що дозволить підвищити їх бойову ефективність, поки залишаються у вигляді дослідних зразків. А розробка нової БМП - здебільшого взагалі на стадії напрацювань та концептів.
Армійська авіація
Для армії США велике значення мають вертольоти, які виконують логістичні завдання, як то UH-60 Black Hawk чи H-47 Chinook, та ударні місії - AH-64 Apache. Проте всі ці моделі були створені десятки років тому і підтримують свої бойові можливості шляхом постійної модернізації.
Але вона не може тривати вічно, тому у Пентагоні ведуть програми Future Vertical Lift та Future Attack Reconnaissance Aircraft зі створення нових машин. Серед можливих варіантів військово-транспортного вертольота - Bell V-280 Valor та Sikorsky SB-1 Defiant. А ударних: Sikorsky Raider X та Bell 360 Invictus.
Водночас ситуація з армійською авіацією в Україні поки виглядає більш ніж песимістично. Про заміну Мі-8 та Мі-24, мова взагалі не йде, а всі шляхи їх модернізації поки впираються у ситуацію навколо "Мотор Січ", майно якої арештували, а СБУ веде розслідування щодо диверсійної та підривної діяльності на користь РФ.
Протиповітряна та протиракетна оборона
Розвиток безпілотників у противників для армії США несе доволі великі ризики на полі бою. Відповіддю на це можуть бути машини Stryker A1 IM-SHORAD, який отримав цілий арсенал озброєння відповідний ударному вертольоту Apache, включно з ракетами Hellfire та Stinger. А також розвиток бойових лазерів, які вже встановлюються на колісне шасі, на кшталт CLWS.
Щодо протиракетної оборони, то армія США вже отримала перші комплекти ізраїльської системи Iron Dome, яка справедливо вважається найефективнішим комплексом у своєму класі. А також постійно модернізує свої Patriot та THAAD, які у найближчій перспективі залишиться в основі протиповітряної та протиракетної оборони.
Повертаючись, до України, то питання оновлення систем протиповітряної оборони передбачено Візією повітряних сил до 2035 року, проте фінансові витрати аналогічні кошторису на нові винищувачі.
Захист бійців
National Interest навів доволі цікаву статистику, попри те, що у складі армії США піхотинців лише 4% від усього складу армії, на них припадає 90% втрат у всіх конфліктах з 2001 року.
Захистити бійців у США планують нарощування тренувань за допомогою реалістичних тренажерів та утриманням професійних та досвідчених сержантів та офіцерів у армії завдяки фінансовим стимулам.
А також переозброєння армії на більш ефективні стрілецькі системи, зокрема за проектом Next Generation Squad Weapons, який передбачає переозброєння на нові автоматичні гвинтівки та кулемети.
Окрім того, пропонується пришвидшити інтеграцію нових технологій, таких, як приціл Individual Weapon Overmatch Optic, який може самостійно знаходити цілі та не давати бійцю робити промахи.
Своєю чергою у ЗСУ також все активніше залучають нові види тренування, зокрема системи MILES та LaserTag. Водночас про масову заміну стрілецького озброєння мова не йде, попри вже моральну застарілість різноманітних АК.
Шостим елементом успіху у протистоянні з РФ для армії США, на думку National Interest, має стати розвиток зв’язку та автоматичних систем управління військами, в які Пентагон і так направив мільярдні кошти.
Але порівнювати вітчизняний прогрес у цьому питанні - неможливо фізично. Бо прийняття єдиної вітчизняної розробки відповідного рівня було припинено за крок до прийняття на озброєння.
Читайте також: Армія США прямує до Європи: чи завадять стримувати РФ "вузькі місця" інфраструктури