БМП-1 та БМП-2 попри моральну та фізичну застарілість продовжують залишатись одними з основних бойових машин для сухопутних підрозділів Збройних Сил України. Це активно підштовхує українських розробників на створення заміни цим ветеранам.
Defense Express підготував огляд БМП, розробку яких ведуть українські підприємства, порівнявши розробки ХКБМ, "Української бронетехніки", "Житомирського бронетанкового заводу" та "Укріннмаш".
Читайте також: Ракета РК-10 від ДККБ "Луч" стане уніфікованою для нового українського ЗРК, вертольотів і кораблів
БМП-У від ХКБМ
У 2018 році стало відомо, що "Харківське конструкторське бюро ім. Морозова" веде розробку бойової машини піхоти нового покоління - БМП-У. За проектом ця машина з екіпажем з трьох осіб має забезпечити перевезення 7 бійців у десантному відділенні.
У якості озброєння обрано бойовий модуль БМ-8, який зміщено до корми. Він оснащений традиційним для нових українських бойових машин арсеналом озброєння: 30-мм автоматична гармата, кулемет, автоматичний гранатомет та протитанковий комплекс "Бар’єр" від ДККБ "Луч".
Загальна бойова маса БМП-У планується у межах 25-27 тонн, що пов’язано із рівнем захисту, який має бути на 10-12% вищий за можливості БТР-4. Тобто мова йде про захист від стрілецького озброєння включно із великокаліберними кулеметами.
У якості силової установки розглядається дизельний двигун на 735 к.с., який розміщується спереду, що позитивно впливає на рівень захисту екіпажу та десанту. Він забезпечує доволі високу питому потужність у 27-29 к.с./т. (для порівняння цей параметр у БМП-1 - 21-23 к.с./т.). До того ж машина може долати водні перешкоди уплав.
Серед особливостей проекту - високий ступінь цифровізації БМП-У. Зокрема, планується за допомогою камер забезпечити 360° огляд, за аналогією з модернізованим БТР-4МВ1.
На оприлюдненому зображенні можливо роздивитись новітній стабілізований оптико-прицільний комплекс, який доволі сильно схожий на опис новітньої розробки "Ізюмського приладобудівного заводу", про яку лише місяць тому розповів Defense Express заступник директора-головний конструктор підприємства Валерій Коваленко.
Проте з 2018 року у публічній площині відсутні будь-які згадки про бойову машину піхоти нового покоління - БМП-У.
БМП від "Української бронетехніки"
Приватна компанія "Українська бронетехніка", яка на постійній основі постачає до українського війська броньовані автомобілі "Варта" та "Новатор", у 2019 році на виставці "Зброя та Безпека" продемонструвала Defense Express свій концепт майбутньої БМП.
Цей проект виконаний за класичною схемою - двигун спереду, бойовий модуль посередині корпусу, десантне відділення, яке розраховане на 8 бійців, у кормі.
Водночас маса машини менша за БМП-У - від 21 тонн з базовим захистом до 25 тонн з додатковими броньованими елементами та збереженням можливості форсувати водні перешкоди уплав. У якості двигуна розглядалися Scania DC13 095A на 734 к.с. або САТ 9.3 на 608 к.с., що у максимальному варіанті дозволяє забезпечити питому потужність на рівні 28-29 к.с./т.
Доступна інформація про проект не містить даних про рівень захисту, проте відомості про бойову масу у 25 тонн з додатковими елементами броні дозволяють говорити про відсутність бронювання від 25-30 мм снарядів.
Проект "Української бронетехніки" у порівнянні з БМП-У має аналогічний арсенал озброєння. Щоправда на ілюстрації концепту можливо помітити систему наведення аналогічну ОЕП-ВН від "Ізюмського приладобудівного заводу", яка поступається своїми можливостями станції на основі ОПСН. Але замінити бойовий модуль чи його прицільні станції, у порівнянні із розробкою всієї машини, відносно не складна задача.
Як і у випадку з БМП-У, жодних публічних згадок про активізацію роботи над цим проектом - не було.
Глибока модернізація з Житомира
"Житомирський бронетанковий завод" є одним із "профільних" підприємств, яке займається ремонтом БМП-1 та БМП-2. За останні роки житомиряни продемонстрували декілька варіантів модернізації цих машин, найбільш перспективною з яких можливо вважати БМП-1УМД.
У ході модернізації замість застарілої 73-мм гармати встановлено сучасний бойовий модуль "Стілет" з цифровою системою управління вогнем, 30-мм автоматичною гарматою ПТРК "Бар’єр", автоматичним гранатометом та кулеметом. Кількість членів екіпажу та бійців залишилось без змін - 3 та 7 відповідно.
Розробники заявляли, що їм вдалось посилити бронювання та зменшити помітність машини у інфрачервоному діапазоні. Проте реальний приріст броньового захисту все одно залишається у межах протикульного.
Нарощування озброєння та броні збільшило вагу БМП-1УМД на 1 тонну, довівши її масу до 14 тонн. З метою компенсації старий двигун УТД-20 замінили на Deutz TCD 2013 L6 4V з потужністю у 330 к.с. та програмним підвищенням до 390 к.с. Таким чином питома потужність становить від 23,5 до 27,8 к.с./т. у форсированному варіанті.
Заводські випробування БМП-1УМД були завершені у 2017 році, з цього часу про будь-яке просування цієї розробки невідомо.
"Кевлар-Е" від "Укріннмаш"
Ще один проект модернізації вже існуючої машини розробила приватна компанія "Укріннмаш", який отримав назву "Кевлар-Е". Але для нової БМП у якості бази було обрано шасі САУ 2C1 "Гвоздика", яка своєю чергою є модернізацією МТ-ЛБ.
Розробники зняли башту артилерійської системи, збільшили корпус у кормовій частині, де розмістили десантне відділення на шість осіб. А також встановили бойовий модуль БМ-3М "Штурм" від БТР-3 аналогічний за вогневою потужністю вже згаданому "Стілету".
Зазначимо, що рівень бронювання базової машини, якщо розглядати її без встановлених додаткових елементів, нижчий ніж у БМП. Якщо у БМП-1 у лобовій частині до 19 мм та 16 мм на бортах, то у "Гвоздики" - 15 мм та 7 мм.
Тому питання підвищення захисту залишається одним з головних і за проєктом "Кевлар-Е" має отримати додаткове бронювання, орієнтовною вагою у 2-3 тонни, включно із розміщенням елементів динамічного та активного захисту. При цьому бойова маса машини залишається у рамках 16 тонн, тобто у межах 2C1 "Гвоздика".
"Кевлар-Е" також має отримати новий двигун Deutz або Cummins з потужністю до 320 к.с., що забезпечить питому потужність на рівні 20 к.с./т.
Станом на сьогодні невідомий ступінь зацікавленості Міноборони у цій розробці, проте фотографії першого дослідного зразка цієї машини вже потрапили у мережу.
Порівняння БМП
Проекти БМП-У від ХКБМ та бойової машини від "Української бронетехніки" доволі схожі. Це абсолютно нові машини, в яких знайшли відбиток сучасні тенденції розвитку бронетехніки, зокрема як і у польському проекті БМП Borsuk, який вже вийшов на полігонні випробування. А розробка машини "з нуля" дозволяє значно легше змінювати її обрис в залежності від бажань військових.
Проте навіть розробки ХКБМ та "Української бронетехніки" мають доволі вагомі недоліки у бронюванні. Окреслена маса цих машин у рамках 21-27 тонн не дозволяє говорити про наявність захисту від автоматичних гармат.
Водночас з кінця 80-х років армія США має на озброєнні серійні модернізації БМП M2 Bradley, які розраховані на витримування у лобовій проекції обстрілу з 25-30-мм гармат, а важать 30-35 тонн. Додамо, шо проекти бойових машин на заміну Bradley впевнено перемахнули і через цю вагу.
Відкритим залишається питання заміни 30-мм автоматичної гармати на більш потужну, принаймні світова тенденція збільшення калібру, разом із впровадженням програмованих боєприпасів, вже прослідковується.
На противагу проекти з модернізації БМП-1 від "Житомирського бронетанкового заводу" та 2С1 від "Укріннмаш" - результат максимального використання можливостей базового шасі. І якщо за вогневою потужністю вони ідентичні новим розробкам, то за маневреністю та рівнем захисту - поступаються. В цій ситуації єдиною їх перевагою є ціна та готовність розпочати серійне виробництво у значно коротші терміни.
Але всі ці проекти є ініціативними розробками, в яких підприємства демонструють свої можливості Міноборони та іншим потенційним замовникам. І ситуацію може зрушити з місця лише створення з боку силового відомства чітких вимог на розробку нової БМП із визначенням її бажаних характеристик та орієнтовного обсягу замовлення.
Бо без цих вимог кожен розробник виходить виключно із власного бачення, яке може не збігатися з точкою зору військових.
Наприклад Міноброни може вирішити, що армії краще озброїтись колісними БМП, як іспанський Dragon, або танкоподібним, як Lynx від Rheinmetall, чи взагалі зосередитись на єдиному бойовому шасі, на який буде встановлюватись різноманітні модулі від артилерійських чи ракетних систем до комплексу ППО.
У будь-якому разі, питання заміни БМП-1, яка розроблялась у 60-х роках та її фактичної модернізації БМП-2, який вже виповнилось 40 років, залишається для українського війська вкрай важливим питанням.
Читайте також: Rheinmetall повертається до програми заміни БМП M2 Bradley після невдачі
