В мережі виникло фото невідомої антени на озброєнні ЗСУ. Серед публічно відомих зразків вона не схожа на жодну антену яку застосовують у Силах оборони України чи російському війську.
Вперше це фото було опубліковано в інтерв’ю начальника Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Збройних сил України полковником Іваном Павленком для видання Новинарня.
Читайте також: Рідкісна "сестра" БМ "Оплот" - БРЕМ-84 "Атлет" продовжує служити ЗСУ та які її перспективи на майбутнє
Проте, у НІП "Тиск" помітили візуальну схожість цієї антени з антеною що забезпечує супутниковий зв’язок для комплексу керування RD-2A Mission Control Element, американським стратегічним розвідувальним безпілотником RQ-4 Global Hawk.
Судячи з усього це й справді та сама антена, що забезпечує супутниковий зв’язок для комплексу RD-2A Mission Control Element. Зовнішньо вони абсолютно ідентичні. Проте, тут варто поглянути дещо ширше та розглянути загалом те як працює супутниковий зв’язок.
Він працює за таким принципом: інформація передається на термінал звідки вона пересилається на супутник, далі з супутника вона пересилається на наземні шлюзові станції, звідки вже вона переходить до, наприклад оптичних кабелів, й прямує до свого пункту призначення.
Ці наземні шлюзові станції існують різні, як великі комплекси, так і мобільні відносно невеликі антени. Те що ми бачимо на опублікованому фото з України, це ймовірно Tri-band SATCOM Subsystem, яка активно використовувалась збройними силами США у 90-х роках, саме як для забезпечення зв'язку штабів. Вона і є цією мобільною наземною шлюзовою станцією.
Але, судячи з усього, тепер зазвичай у США такі станції застосовують для зв’язку з безпілотниками, що використовують термінали супутникового зв’язку для керування. Зокрема це RQ-4 Global Hawk, MQ-1 Predator, MQ-9 Reaper тощо. Але ця антена далеко не є ознакою того, що до неї під'єднаний комплекс управління БПЛА.
Адже крім керування дронами, цю мобільну шлюзову станцію можна застосовувати й для простого підтримування мережі супутникового зв’язку. В Україні зараз навряд чи є стаціонарні шлюзові станції, а якщо і є, то їх легко знищити.
Тому інформація з супутника піде до такої станції десь у Європі, звідки вона через оптоволокно знов прийде до України. А це додаткові затримки сигналу, ймовірно зменшення приватності тощо. Тому щоб підтримувати роботу мережі, або під'єднання до супутникового зв’язку командних центрів в Україні, ймовірно і розмістили такі мобільні шлюзові станції.
Якщо це й справді саме Tri-band SATCOM Subsystem, то вона може працювати з різними військовими та комерційними супутниками у діапазонах C, X або Ku.
Проте зі Starlink чи іншими супутниками на низькій навколоземній орбіті зв'язатись та підтримувати стабільний зв’язок не вийде, бо призначена вона для роботи з супутниками на геостаціонарній орбіті, які відносно землі завжди перебувають в одному положенні.
Тобто підсумовуючи, антена з опублікованого фото, це ймовірно шлюзова станція для підтримання мережі супутникового зв’язку, а не для керування RQ-4 Global Hawk. Хоча вона цілком може використовуватись для зв’язку з іншими БПЛА з супутниковим управлінням (через SATCOM) або командними центрами.
Проте, тут варто окремо зазначити, що у оригінальній публікації Новинарні, фото було підписано саме як "Станція радіоперешкод супутникового звʼязку". До того ж Іван Павленко схоже натякнув на те, що Україна працює із космосом в контексті РЕБ.
Вочевидь мова може йти про наземні системи РЕБ для пригнічення сигналу супутників на геостаціонарній орбіті. Й насправді таке дійсно можливо, бо, наприклад на озброєння Космічних сил США вже надійшла "глушилка супутників" Meadowlands CCS, яка за розмірами приблизно така сама, як і та антена яку ми бачили на фото.
Читайте також: Жодних Eurofighter, літаків флоту та навіть GCAP - Велика Британія хоче більше сухопутних F-35A для ядерки
