Винищувач шостого покоління GCAP, який розробляється Італією, Великою Британією та Японією, хочуть зробити сумісним з будь-яким озброєнням та БПЛА-напарником з арсеналу НАТО, США та інших партнерів. І хоча це має сенс, деяка частина аргументації та потенційної результативності викликає серйозні питання.
Про такі вимоги Defense News розповів один з представників програми та міністерства оборони Великої Британії, капітан Білл Сандерс. Він наголосив, що до відповідної потреби дійшли за висновками російсько-української війни, коли запаси швидко вичерпуються та існує потреба у використанні інших доступніших засобів.
Читайте також: Що насправді міг робити Ил-76 в Судані з російським екіпажем, який збили з китайського ЗРК
Також можливість розміщення різного спільного озброєння у внутрішньому відсіку дає додаткову гнучкість. Мова йде як і про спільні операції з союзниками, так і вибір ефективніших та дешевших засобів залежно від ситуації на полі бою.
Тут наводиться дивний приклад, що спочатку бойових зіткнень використовується дорога високоточна зброя. Далі ж, після виснаження засобів захисту противника треба переходити до "дурніших" та простіших речей, як от некерованих бомб.
Від Defense Express зазначимо, що такий аргумент може бути актуальний за прикладом вторгнення в Ірак, коли вдалося досягнути переваги у повітрі. Одначе у конфлікті де так не вдалося, як от російсько-українській війні, високоточні засоби залишаться в строю та доповнюватимуться дешевшими, але все ще досить точними альтернативами, як от ті ж "Шахеди" у компанії з російськими крилатими та балістичними ракетами.
Краще пояснення дається щодо потреби універсальної сумісності з БПЛА-напарниками, бо виявляється поки кожен з трьох учасників програми GCAP розраховує на власний окремий варіант, як от та ж Італія взагалі дивиться в сторону турецького Kızılelma з українським двигуном. Таким чином можна буде врахувати бажання кожного.
Загалом можна сказати, що гнучкість у використанні озброєння та обладнання на полі бою, а також його уніфікація з союзниками - загалом гарна перевага. Крім сказаного вище вона дозволить уникнути ситуацію, коли ти залишився без зброї на базі партнерів та загалом дасть можливість полегшити навантаження на ланцюжки постачання.
Одначе така відкритість вимагає досить великих додаткових витрат, і, як відмітив гендиректор Eurofighter Хорхе Тамарит-Дегенхардт, ресурси на проєкт не нескінченні, тож все зробити неможливо. Відповідно, щоб випустити GCAP вчасно, з першим польотом у 2028 році, схоже доведеться піти на поступки, аби не отримати величезних затримок розробки.
Читайте також: Щоб масово запускати ракети на 150 та 500 км у США оцінюють модернізацію всього парку РСЗВ M270
