За інформацією Defense Express, вже найближчим часом можуть відбутися державні випробування снаряду з лазерним напівактивним самонаведенням. Його назва "Барвінок", що є ребрендингом оновленої версії боєприпасу під відомим ім’ям "Квітник", серійна доля якого виявилась не дуже вдалою. "Барвінку", звісно, пророкують краще майбутнє.
Як відомо "Квітник" — це осколково-фугасний боєприпас з лазерною напівактивною головкою самонаведення, який призначений для оснащення систем ствольної артилерії калібру 152 мм. Насамперед йдеться про самохідні гаубиці типу Мста-С або 2СЗМ «Акація». Керований боєприпас був прийнятий на озброєння Збройних сил України 6 грудня 2012 року. Однак, у 2014 року від виробництва "Квітника" відмовились, Адже на той момент 70% комплектуючих снаряду було російського походження.
Читайте також: "Два снаряди влучили майже в одну точку": нові випробування українсько-польського боєприпасу
У 2017 році ДП НВК "Прогрес" представило керований артилерійський снаряд з лазерним напівактивним самонаведення калібру 152/155-мм "Квітник", виготовлений вже без російських комплектуючих. Проте відтоді так і не було вирішено питання про проведення нового циклу державних випробувань, адже у конструкцію боєприпасу у процесі імпортозаміщення були внесені певні зміни. А відтак – за формальною ознакою – це вже новий зразок, що потребує повного циклу нових випробувань.
Барвінок" - ребрендинг оновленої версії боєприпасу під відомим ім’ям "Квітник", серійна доля якого виявилась не дуже вдалою...
Закупка серії високоточних боєприпасів для Збройних Сил можлива лише після проведення державних випробувань партії нових зразків. Це неодноразово відкладалось з низки організаційних та фінансових причин. Аж до 2020 року.
У новому керованому артилерійському снаряді (КАС) втілені рішення, які покращили основні показники за призначенням того боєприпасу, який був прийнятий на озброєння української армії у 2012 р. Збільшена номенклатура систем, з яких цей боєприпас може застосовуватись (калібр 155 мм – під САУ натівських армій), збільшена дальність пострілу, збільшена завадозахищеність, запроваджене цифрове програмування боєприпасу перед пострілом. Тож була проведена не просто модернізація чи імпортозаміщення, по суті – було отримано новий снаряд зі значно кращими характеристиками.
Так, наприклад, головка самонаведення боєприпасу стала меншою по висоті й легшою. При цьому якщо головках самонаведення попередньої генерації застосовувався аналоговий метод обробки сигналів, то у нових ГСН застосовують цифрові технології.
Друга важлива відмінність полягає в тому, що у нових ГСН усі електронні компоненти виконані за технологією SMD (монтажу на поверхню). Завдяки цьому вони мають менший об’єм, меншу вагу і дозволяють більш щільно заповнювати об’єм друкованої плати, на якій вони збираються. Це рішення дозволило забезпечити увесь необхідний функціонал головки самонаведення лише трьома платами – замість десяти як у "Квітника" зразка 2012 року.
Ідеологія розробки нової головки самонаведення обрана такою, щоб це був універсальний блок, який би підходив для комплектування боєприпасів калібру 155 та 152 міліметрів, а також для снарядів та мін у менших калібрах. Відповідно, 122 та 120 міліметрів. Нині це - універсальний уніфікований компонент, стандартизований по інтерфейсу з’єднання, по живленню, по сигналах, по налаштуванню, програмуванню і таке інше.
Електронні та оптико-механічні системи снаряду спроможні витримати надвисокі перевантаження під час артилерійського пострілу. І забезпечити виконання свої ключової місії – керування до влучення у ціль. У снарядах, які вистрілюються з гармати зі швидкістю приблизно 600 м/с, вони становлять не менше 10 000 g.
"З точки зору розробки та виготовлення боєприпасу у замкнутому циклі - це є український боєприпас. Щодо електронних компонентів, які застосовуються у керованих високоточних боєприпасах, то вони не є прерогативою якоїсь однієї держави. Це елементна база відомих світових брендів", - стверджують розробники.
Новий керований снаряд забезпечує ураження танків, пускових ракетних установок, броньованих машин, захисних споруд (ДОТів; ДЗОТів; будівель, пристосованих для оборони тощо); самохідних та буксированих артилерійських гармат; командних, центрів керування, вузлів зв'язку; мостів та водних переправ; бойових, десантних і транспортних кораблів тощо. Він також здатний вражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 10 м/с (36 км/год) з ймовірністю у 90%.
Дальність стрільби "Барвінком", як заявлено розробником, становить понад 20 км. Маса керованого снаряду не перевищує 48 кг. Маса бойової частини – 8 кг. Довжина пострілу з керованим снарядом становить 1200 мм.
Керований боєприпас на порядок дорожчий від звичайного артснаряду. Але при виконанні типової задачі зі знищення наземної цілі 16 таких боєприпасів заміняють 800 звичайних снарядів. При цьому використання артилерійських високоточних боєприпасів з лазерним самонаведенням скорочує час виконання вогневого завдання з ураження цілі у 10-15 разів. Наслідком цього є значне збільшення як ефективності використання артилерії на сучасному полі бою, так і її живучості. Все це повністю компенсує більшу вартість високоточних боєприпасів у порівнянні зі звичайними.
"Використання "розумного" високоточного снаряду дозволяє зекономити час та вартість виконання бойової задачі, зменшити втрати. В умовах сучасних бойових дій та контрбатарейної боротьби використання високоточних снарядів дає рішучу перевагу над противником", - вважають його розробники.
Проте використання високоточного артилерійського вогню з застосуванням нових снарядів вимагає високого рівня підготовки особового складу усіх рівнів, задіяного в процесі виконання завдання. Для високоточних боєприпасів на кінцевій ділянці траєкторії потрібен оператор з лазерним підсвітлювачем цілей. Такі навідники мають діяти поблизу лінії зіткнення з ворогом, бо прилади підсвітлювання забезпечують "підсвітку" цілей на дистанціях до 5 км. Це створює суттєві ризики для бойової роботи.
Тому цілком логічним виглядає перекладення функції підсвітлювача на безпілотні розвідувальні комплекси. На кшталт того ж БпЛА "Барьяктар", що вже є у складі Збройних сил України. Проте симбіоз "БпЛА" - "САУ як засіб враження" ще потребує відпрацювання.
До речі, шляхом з застосуванням безпілотників задля підсвічування цілей для керованих артснарядів намагаються йти у Польщі, де український снаряд "Квітник" було покладено в основу спільної українсько-польської розробки 155-мм снаряду ARP 155 з лазерним напівактивним самонаведенням для гармато-гаубиць Krab i Kryl. У ході роботи на проєктом ARP 155 відбувається процес максимальної "полонізації" українських рішень - тобто набуття нових компетенцій польськими розробниками та виробниками під проводом компанії Meskо S.A.
Зокрема, у Польщі розроблено власну головку самонаведення та інші компоненти. У 2017 році CRW Telesystem-Mesko (входить до складу Meskо S.A.) завершила роботи над власною цифровою головкою наведення з повністю національними системами підсвітлювання, що дозволяють використовувати кодований промінь (НАТО та національні коди).
Підсумкові випробування зі стрільбою керованими боєприпасами 155 APR у Польщі заплановані на грудень 2020 року. Якщо вони будуть успішними, то у 2021 році у Польщі почнеться підготовка до серійного виробництва власних високоточних снарядів – але поки що з використанням деяких блоків до системи управління, що будуть завозитись з України.
Сподіваємось, що "Барвінок" не поступиться у термінах постачання до українського війська у порівнянні з українсько-польським боєприпасом 155 APR. У разі підтвердження на державних випробувань заявлених характеристик можна очікувати прийняття "Барвінку" на озброєння і включення до державного оборонного замовлення для задоволення потенційних потреб Збройних Сил вже цього року. Але, з огляду на 9-місячний термін виготовлення боєприпасів, поставки у війська можливі не раніше 2021 року.
Читайте також: Удар Bayraktar TB2: ЗСУ вперше застосували турецький дрон під час масштабних навчань (відео)
