Саме тому в оборонних відомствах України та Польщі розглядають різні варіанти модернізації існуючих та створення нових систем та зразків артилерійського озброєння та боєприпасів.
Разом з тим, напрацювання українських промисловців поки що активно розвиваються на закордонній ниві, а не на власній. Такі проекти, як високоточний боєприпас "Квітник" (ДП «Науково-виробничий комплекс "Прогрес", ЦКБ "Точність", м. Ніжин), керована мінометна міна (ДержККБ "Луч", м. Київ) нині вдосконалюються в рамках спільних проектів з Польщею.
Читайте також: Чому так важко зробити артилерійський 155 мм боєприпас
Оборонні компанії двох країн дійсно налаштовані на досягнення результату, об’єднуючи для цього фінансові, технологічні та наукові можливості. Вже вирішені питання заміни у цих боєприпасах елементної бази, яку до війни Україна закуповувала у Росії, а також створені ключові елементи системи наведення боєприпасів за допомогою лазерного променя.
Йдеться про такий пристрій, як лазерний підсвітлювач цілі. Без нього високоточні боєприпаси з напівактивним лазерним самонаведенням просто неможливо застосувати у бою. Таких власних пристроїв серійного виробництва в України не було, що, у свою чергу, суттєво гальмувало просування у війська високоточних засобів з напівактивними головками самонаведення.
Вважається, що використання артилерійських та мінометних високоточних боєприпасів з лазерним самонаведенням скорочує час виконання вогневого завдання з ураження цілі у 10-15 разів, що, в свою чергу, тісно пов’язане зі збільшенням живучості самохідних установок та дозволяє швидше змінювати вогневі позиції одразу після завершення стрільби.
Водночас, у середньому в 50 разів зменшуються витрати снарядів, потрібних для знищення однієї точкової цілі. Наслідком цього є значне збільшення як ефективності використання артилерії на сучасному полі бою, так і її живучості, можливість зменшення кількості додаткового обладнання, а логістика спрощується в рази. Все це повністю компенсує більшу вартість високоточних боєприпасів.
Разом з тим, використання високоточних боєприпасів такого типу вимагає участі операторів апаратури лазерного підсвітлювання цілей, які мають діяти у складі передових загонів бойових частин для можливості визначення цілей, віддалених на кілька кілометрів. Самі засоби враження - САУ або міномети - в цей час знаходяться в оперативній глибині угруповання.
Коригування вогню артилерії і часу підсвітлювання потребує ефективного зв’язку, відтак, використання високоточного артилерійського вогню вимагає високого рівня підготовки особового складу усіх рівнів, задіяного в процесі виконання завдання, особливо якщо це стосується знищення точкових броньованих цілей.
З огляду на ці потреби та реалії Польща швидкими темами проходить той шлях, який ще не змогла подолати армія України. В рамках переозброєння ракетних військ і артилерії Міністерство національної оборони РП прийняло та реалізувало рішення про впровадження 155-мм дивізіонного вогневого модуля Regina (самохідні гармато-гаубиці Krab i Kryl) та ротного 120-мм вогневого модуля самохідних мінометів Rak.
Елементом цього завдання було створення сучасних боєприпасів. Паралельно з запланованим випуском класичних боєприпасів було запущено програми з придбання високоточних боєприпасів польського виробництва, а разом з ними - польського лазерного підсвітлювача цілі.
Дуже важливу роль у цьому процесі відіграло польське підприємство CRW Telesystem-Mesko як осередок, що відповідає за адаптацію нового боєприпасу з корекцією другої фази траєкторії польоту на відбитки лазерного опромінювання від цілі, а також створення і виробництво самих підсвітлювачів.
CRW Telesystem-Mesko реалізувало проекти щодо дослідно-конструкторських робіт у сфері розробки і виготовлення слідкуючої лазерної головки для систем високоточних боєприпасів, зокрема, для 120-мм міномета Rak; розробки і виготовлення слідкуючої лазерної головки для високоточних 155-мм боєприпасів самохідних гаубиць Krab i Kryl; розробки і запровадження лазерного підсвітлювача для 120-мм міномета Rak, а також інтеграції системи підсвітлювача з системою синхронізації стрільби і розробки програмного забезпечення для 155-мм самохідних гаубиць.
Лазерні напівактивні головки наведення призначені для використання у складі пристроїв корекції траєкторії польоту 120 мм мін для мінометної системи Rak (ARP 120) та 155-мм артилерійських снарядів гармато-гаубиць Krab i Kryl (ARP 155). Снаряди призначені для знищення точкових цілей, таких як танки, БМП, БТР, укріплення тощо.
З огляду на брак відповідного досвіду у Польщі для заощадження коштів і часу у цій сфері було прийнято рішення використати в рамках польської програми українські рішення. Відтак, конструкція високоточної міни APR 120 грунтується на конструкції міни виробництва українського підприємства ДержККБ "Луч" (м.Київ), a ARP 155 – на конструкції 152-мм снаряду "Квітник" (ДП «Науково-виробничий комплекс "Прогрес", ЦКБ "Точність", м. Ніжин).
Нещодавно вібудился чергові випробування високоточної міни APR 120 зі стрільбою на максимальну дальність з прийнятним результатом. Влучення у ціль забезпечувалось з використанням польського лазерного підсвітлювача цілей.
Система лазерного підсвітлення цілей є переносним комплексом приладів модульної конструкції для визначення цілей і наведення високоточного боєприпасу шляхом лазерного підсвічування. Модуль підсвітлення використовує лазер Nd:YAG, що працює на хвилі довжиною 1064 нм і забезпечує висвітлення цілей на дистанціях до 5 км від оператора. Система також використовується для вимірювання дальності – від 200 м до 20 км. Для цього в пристрій вмонтований лазерний далекомір.
Програмна послідовність імпульсів відповідає вимогам STANAG 3733, що дозволяє застосовувати систему з використанням високоточних боєприпасів інших країн НАТО. Водночас, наявність польського підсвітлювача, що відповідає зазначеному стандарту, також дозволяє вже на самому початку конфлікту використовувати потенціал авіації НАТО за вказівками операторів з цих пристроїв.
Система також дозволяє точно визначати власні координати за даними GPS. Вбудований модуль синхронізації пострілу разом з системою зв’язку дозволяє здійснювати двосторонній обмін даними з КП і вогневою позицією. Існуюча опція роботи з гоніометром дозволяє визначати азимут і кут піднесення цілі.
Модуль синхронізації пострілу дозволяє інтегрувати дані з усіх підсистем. Також існує можливість передачі даних щодо стану пристрою і координати цілі, дистанційне управління підсвітлювачем з КП.
Система може працювати як вдень, так і вночі завдяки використанню змінних прицільних модулів: оптичного прицілу, денної або нічної камери (ноктовізійної або термовізійної). Наявність вбудованого екрану OLED дозволяє дистанційно контролювати стан приладу, здійснювати висвітлення даних вимірів та інформації стосовно дистанційного або ручного керування.
Також цей лазерний підсвітлювач цілі дозволяє забезпечитиінтеграцію з пусковим механізмом переносного протитанкового комплексу Pirat, розробка якого також реалізується спільно Україною та Польщею.
Володимир ТКАЧ, Defense Express
Читайте також: Випробування нового реактивного снаряда "Тайфун-1" з'явилось на відео
