"Два снаряди влучили майже в одну точку": нові випробування українсько-польського боєприпасу

Фото з випробувань  155 мм снаряду у Новій Дембі
Фото з випробувань 155 мм снаряду у Новій Дембі
5014

У Польщі пройшли чергові випробування нових керованих артилерійських високоточних боєприпасів з лазерним наведенням. Ці 155 мм снаряди розробляються у співпраці з Україною. Проте Польща прагне до максимальної "полонізації" цієї розробки і хоче зробити цей боєприпас ще потужнішим.

Як стало відомо Defense Express, у липні на польському полігоні Нова Демба були проведені чергові випробувальні стрільби із застосуванням керованих боєприпасів ARP 155.

Випробування були спрямовані на перевірку функціонування трьох складових нового боєприпасу, який розробляється в інтересах польської армії і у співпраці з українським підприємством ДП "Науково-виробничий комплекс "Прогрес", ЦКБ "Точність", м. Ніжин.

Читайте також: Українська армія не закуповує високоточні боєприпаси
Квітник
152-мм снаряд "Квітник", який розробленний ДП "Науково-виробничий комплекс "Прогрес".

Вважається, що використання артилерійських високоточних боєприпасів з лазерним самонаведенням скорочує час виконання вогневого завдання з ураження цілі у 10-15 разів. Також у середньому у 50 разів зменшуються витрати снарядів, потрібних для знищення однієї точкової цілі. Наслідком цього є значне збільшення як ефективності використання артилерії на сучасному полі бою, так і її живучості. Все це повністю компенсує більшу вартість високоточних боєприпасів у порівнянні зі звичайними.

З огляду на це, в рамках переозброєння ракетних військ і артилерії Міністерство національної оборони Польщі прийняло та реалізувало рішення про розробку нових високоточних боєприпасів для дивізіонного вогневого модуля Regina (до його складу входять самохідні гаубиці та міномети Krab i Kryl).

Квітник
Українські ГСН до високоточних боєприпасів: ліворуч - попередня версія, праворуч - найновіша, на новій елементній базі

Для заощадження коштів і часу у сфері створення високоточних боєприпасів в рамках польської програми було прийнято рішення використати українські рішення. Відтак, у конструкції снаряду ARP 155 враховані досягнення та підходи, які реалізовані у 152-мм снаряді "Квітник", який був розробленний ДП "Науково-виробничий комплекс "Прогрес".

"Квітник" — це осколково-фугасний боєприпас з лазерною напівактивною головкою самонаведення, який призначений для оснащення систем ствольної артилерії калібру 152 та/або 155 мм (під стандарти НАТО).

Використання артилерійських високоточних боєприпасів з лазерним самонаведенням скорочує час виконання вогневого завдання з ураження цілі у 10-15 разів.

"Квітник" забезпечує ураження танків, пускових ракетних установок, броньованих машин, захисних споруд (ДОТів; ДЗОТів; будівель, пристосованих для оборони тощо); самохідних та буксированих артилерійських гармат; командних, центрів керування, вузлів зв’язку; мостів та водних переправ; бойових, десантних і транспортних кораблів тощо.

Також боєприпас здатний вражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 36 км/год з імовірністю 0,9. Дальність стрільби "Квітником" становить 20 км. Вага - 48 кг.

Квітник
Українські артбоєприпаси "Квітник" (152/155 мм), а також боєприпас "Карасук" (122-мм)

Проте у Польщі у ході роботи на проєктом снаряду ARP 155 відбувається процес його максимальної "полонізації" - тобто набуття нових компетенцій національними розробниками та виробниками під проводом польської компанії Meskо S.A.

У 2017 році CRW Telesystem-Mesko (входить до складу Meskо S.A.) завершила роботи над польською цифровою головкою наведення з повністю національними системами підсвітлювання, що дозволяють використовувати кодований промінь (НАТО та національні коди). ГСН до снаряду ARP 155 успішно пройшла випробування на стійкість до перевантаження, які у випадку снарядів такого типу, що вистрілюються зі швидкістю приблизно 600 м/с, сягають 10 000 g. При цьому в Україні для цих випробувань були виготовлені снаряди з польським блоком електроніки.

Квітник
Відлуння українських розробок на польських виставкових стендах

У середині 2018 року у Польщі було освоєно виробництво двигунної частини снаряду - з використанням палива, яке поставила компанія Jasło, та енергосистем - Центральна лабораторія акумуляторів "Łukasiewicz Research Network", Інститут кольорових металів. За розробку уламково-фугасної бойової частини відповідає Бидгощський хімічний завод NITRO-CHEM S.A.

Випробування снарядів у 2019 та 2020 роках були скеровані на перевірку роботи "полонізованих" компонентів боєприпасу, включаючи взаємодію системи наведення ARP 155 з новим польським лазерним підсвітлювачем LPC-1. Цей прилад, до речі, також застосовується для підсвітлювання цілей для ракет протитанкового комплексу "Пірат", що також є новою українсько-польською розробкою.

За підсумками випробувань снарядів ARP 155 у Польщі були зроблені оптимістичні висновки щодо вірності ухвалених конструкторських та технологічних рішень. Снаряди були випробувані на максимальній відстані, яку можна отримати на полігоні у Новій Дембі. Тобто трохи більше 15 км, хоча дальність дії снаряду ARP 155 фактично повинна бути 20 км.

Стрільби проводились за допомогою стандартних модульних зарядів до боєприпасів чеського виробництва, які були поставлені підприємтвом Zakłady Metalowe DEZAMET S.A.

Модульні метальних зарядів до 155-мм боєприпасів. Модулі ВС-Е (зелені) для близьких зон досяжності й TC-F (срібні) – для зон далекої досяжності

Найновіші випробування снарядів ARP 155 у липні 2020 року перевіряли сумісну роботу низки складових боєприпасу. Це, зокрема, головка самонаведення та автопілот на основі польських електронних компонетів (виробник - CRW Telesystem-Mesko), роботу маршового двигуна (MESKO, GAM-RAT) та стабілізатора (MESKO).

Стверджується, що снаряди випробовувались у такій конфігурації вперше.

Результати липневих випробувань підтвердили високу точність наведення на відстані понад 8 км. "У режимі "ближньої зони" обидва снаряди потрапили майже в одну точку, що підсвітлювалась. Усі складові боєприпасу та весь ланцюжок управління спрацював бездоганно", - було заявлено за підсумками випробувань.

Наступні випробування зі стрільбою керованими боєприпасами 155 APR заплановані на грудень цього року. Якщо вони будуть успішними, то у 2021 році почнеться підготовка до серійного виробництва високоточних боєприпасів у Польщі - поки що з використанням деяких блоків до системи управління, що ввозяться з України.

Квітник
Результати липневих випробувань у Польщі підтвердили високу точність наведення снарядів на відстані понад 8 км.

Також у Польщі розглядається подальший розвиток 155 APR та підвищення бойових можливостей всієї системи озброєння на базі високоточних боєприпасів.

Одним із напрямків є збільшення дальності стрільби. Це вимагатиме додаткових випробувань на стійкість до перевантаження критичних вузлів боєприпасу, оскільки збільшення дальності є наслідком збільшення початкової швидкості, а відтак - і зростання перевантаження.

155 APR
Боєприпас 155 APR - перед випробуванням у Новій Дембі

Другий напрям вдосконалення системи з застосуванням боєприпасів 155 APR - перевірка можливості підсвітлювання цілі за допомогою лазерного підсвітлювача, який розміщений не на землі, а на повітряній платформі. Зокрема, на безпілотному літальному апараті.

Читайте також: Хто точніший: Україна та Польща продовжують роботи над високоточними боєприпасами. Але ...