Проєкт, реалізований компанією MESKO S.A. у співпраці з Військовим технологічним університетом, CRW Telesystem Mesko та українською компанією ДержККБ "Луч", вийшов на завершальную стадію.
Випробування, проведені на полігоні у Новій Дебі, мали підтвердити правильність теоретичних підходів та практично перевірити дієвість рішень, які були запроваджені у ході цієї науково-дослідної роботи.
Читайте також: ПТРК "Пірат": перші фото нової зброї
Випробування ПТРК "Пірат" включали тестові стрільби ракет з їх наведенням у ціль з використанням лазерного підсвітлювача LPC-1. При цьому перевірялась робота польських стартових та маршових двигунів та оцінка точності наведення ракети під час пусків на відстані 500 м і 2400 м.
"Тести були успішно виконані. Результати підтвердили як повну функціональність вітчизняних двигунів, так і точність наведення у польових умовах.
"Пірат" відповідає потребам, які оголосили збройні сили Польщі, в т.ч. в контексті програми Pustelnik, де вона незмінно залишається основним рішенням.
Зараз ми завершуємо цей проект, готуючись до запуску виробничих потужностей у наступному році", - заявила віце-президент правління Меско S.А. Габріель Новіна-Конопка.
Легкий протитанковий комплекс Piratпропонується Міністерству оборони Польщі за програмою Pustelnik. Програмою Pustelnik предбачена закупівля значної кількості нових пускових ПТРК - до 500 та близько 5000 керованих ракет до них.
Можливості та особливості
Угоду щодо створення ПТРК "Пірат" для армії Польщі було укладено 23 липня 2014 року. Паралельно Меско S.А. уклала угоду про співпрацю з українським підприємством ДержККБ "Луч", яке на той час у ініціативному порядку розробляло ПТРК "Корсар", що згодом був прийнятий на озброєння ЗС України.
У рамках проекту з Меско S.А. ДержККБ "Луч" відповідає за проєкт ракети в цілому як носія, блок аеродинамічних рулів і автопілот (у співпраці з CRW Telesystem-Mesko); у свою чергу, CRW Telesystem-Mesko відповідає за головку наведення, автопілот (у співпраці з ДержККБ "Луч") і всю оптоелектроніку, а MESKO – за боєголовку, двигуни і решту (у т.ч. ПУ).
Ракета "Корсара" РК-3 та ракета "Пірата" мають суттєві відмінності.
У "Корсарі" застосована напівтоматична система лазерного управління ракетою - за допомогою лазерного променя, який світить у хвіст ракети РК-3К. При цьому оператор має тримати ціль у прицілі до самого моменту влучення ракети.
У "Піраті" застосовано інше рішення. Ракета наводиться на ціль за допомогою лазерного підсвітлювача, промінь якого формує на цілі точку, в яку і має влучити ракета.
При цьому такий підсвітлювач може бути встановлений як на самій пусковій, так і бути зовнішнім. Коли ціль підсвічується, наприклад, з безпілотника.
Тож для ракети "Пірат" було створено детекційний модуль, що підкеровує ракету під час польоту на плямку лазера, що підсвітлює ціль. Цей модуль, що приймає сигнал від підствітлювача цілі, розташований у передній частині ракети.
Для того, щоб підсвічувати цілі компанія CRW Telesystem-Mesko розробила також і універсальний підсвітлювач LPC-1, з яким, власне, і проходили випробування "Пірата" 15 липня. Цей пристрій може слугувати не лише для наведення ПТКР малої дальності "Пірат", але й для наведення 120-мм керованих мін та 155-мм керованих артилерійських снарядів.
Лазерний підсвітлювач LPC-1 використовує напівпровідниковий діодний лазер, що працює на хвилі довжиною 1064 нм з частотою повторення < 25 Гц, з силою імпульсу > 80 мДж при розсіянні пучка < 0,35 мрад i часі тривання імпульсу 15 + /- 5 ns. Він забезпечує освітлення цілей на відстанях до 5 км.
Програмна послідовність імпульсів відповідає вимогам STANAG 3733 i дозволя/ наводиди боєприпаси з лазерним наведенням інших країн НАТО. Далекомір на хвилі 1064 нм забезпечує вимірювання дистанції 0,2÷20 км з точністю до 5 м. Виявлення цілей забезпечує вбудований приціл з 10-кратним наближенням.
Проте такий нюанс.
LPC-1 має масу близько 10 кг, приціл - 1,5 кг, кабелі - 0,5 кг, акумулятори - 2-4 кг. Тобто разом близько 17 кг. У поляків є новіша і менша версія підсвітлювача, але загальна вага прилада все одно становить приблизно 8-10 кг.
Загалом у склад прицільного комплексу ПТРК входять денний та цілодобовий тепловізійний приціл, лазерний підсвітлювач, електронний компас і приймач GPS.
Потенціал ракети
Максимальна дальність стрільби в піхотному варіанті ПТРК "Пірат" складає 2500 м. Ракета, як ствердужє польска сторона, може оснащуватисть бойовими частинами з трьома типами вагою 2,5 кг – кумулятивною, термобаричною і осколково-фугасною.
Сама ракета має масу 10 кг і калібр 107 мм, запускається з транспортно-пускового контейнера (ТПК) довжиною 1180 мм. Маса спорядженого ТПК з ракетою – 15 кг. Час польоту ракети – 12 секунд. БЧ, як стверджуєтьс, має пробиття на рівні 500 мм RHA, прикритої ERA.
Але відомо, що у разі виявлення лазерного опромінення екіпаж танку чи бойової машини одразу вживає заходів для постановки перешкод та знищення позиціі "розвідника-підсвітчика". І на це може знадобитися менше часу, ані ж ті 12 секунд, що летить ракета на максимальну дальність.
Але поляки вдались до цікавих контраргументів. Тепер легка протитанкова керована ракета "Пірат" позиціонується як така, що може мати додаткові режими наведення на ціль.
Тобто не лише атакувати ціль у передню проєкцію, орієнтуючись на лазерну плямку, але й влучати у броньовану ціль згори, тобто атакувати танк чи іншу бронемашину у найменш захищену зону.
"Ця система може орієнтуватися не лише на відбитий лазерний промінь - як це було у ПТРК старших поколінь. Ми можемо проводити атаку у визначений і запрограмований спосіб.
Завдяки цьому можна здійснювати пуск ракети, де висота траекторії ракети сягатиме 100 метрів і потім атакувати згори при наближені до цілі.
Можливість впровадження та подальшого вдосконалення таких алгоритмів наведення значно підвищує стійкість "Пірата" щодо систем протидії ворога. Це також збільшує гнучкість застосування нового ПТРК", стверджують у Меско S.А.
Проте невідомо, наскільки такий алгортим верхньої атаки дієвий у практичному застосуванні по цілям, що рухаються.
Ракета "Пірата" позиціонується як така, що може атакувати ціль згори
Цей режим "верхньої атаки" не має нічого спільного з топ-атакою ізраїльського "Спайка" (оператор керує ракетою і бачить те, що бачить оптична голова ракети до влучення), не кажучи вже про TOW-2B (ракета пролітає над цілюю, має бойові частини, що спрямовані вниз, та спеціальні ІЧ та магнітні датчики, щоб дають сигнал на підрив БЧ при прольоті над танком; усувається проблема вимірювання відстані ) чи "Джевелін", ракета якого захплює ціль перед стартом.
Отже, висновки
1. Попри те, що ракета ПТРК "Пірат" грунтується на аеродинамічних розрахунках української ракети РК-3К ПТРК "Корсар", бойовий потенціал польської ракети є меншим.
2. Система наведення на лазерну точку на цілі і орієнтація ракети на відбитий лазерний промінь створює додаткові ризки для розрахунку "Пірата" під час його застосування. Бо відбувається демаскування за рахунок роботи лазерного підсвітлювача.
При наведенні ракет з українських ПТРК "Корсар" чи "Стугна" режим скритності підримується на всій ділянці траекторії польоту ракети - до самого влучення у ціль.
Бо прийомний детектор керуючого лазерного проміня розміщений у задній частині ракети. Відтак, у противника не залишається часу на активацію захисних систем протидії.
3. Режим атаки на ціль згори, що декларується у "Піраті", є програмним рішенням, що, за попередніми висновками, не враховує швидку динамику змін на полі бою.
4. Розміщення у передній частині ракети ПТРК "Пірат" детекційного модуля, що підкеровує ракету під час польоту на плямку лазера, знизило бронепробиття ракети. Адже фактично цей модуль встановлено замість одного з кумулятивних зарядів бойової частини. Так званого "ініціюючого" кумулятивного заряду, призначення якого - активація динамічного захисту, яким зазвичай оснащені сучасні танки та більш легкі бронемашини.
Якщо ракета РК-3К ПТРК "Корсар" має тандемну кумулятивну бойову частину (ініцюючий заряд і основний заряд), здатну протидіяти сучасним системам захисту, то ракета "Пірата" - лише моночастину.
У ПТРК "Корсар" бронепробится 550 мм гомогенної броні - за динамічним захистом.
БЧ ПТРК "Пірат", як стверджують, має пробиття на рівні 500 мм RHA, прикритої ERA. Але з огляду на спрощену конструкцію БЧ, на мою думку, це певне перебільшення. Наскільки? Ну, це вже питання до польської сторони і нових випробувань. Хоча однозначно броня Т-72 навіть із застарілою ДЗ для "Пірата" буде нездоланною перешкодою.
Втім, все не так критично, якщо взяти до уваги, що боротьба з танками ворога, скажімо так, не єдине призначення для легкого протитанковго комплексу за програмою Pustelnik. Для гарантованого знищення танків потенційного агресора армія Польщі закуповує більш потужніші ПТРК. Але "Пірат" цілком спроможний знищувати більш легку бронетехніку, гелікоптери, безпілотні літальні апарати чи виконувати різні актуальні завданні у бою на відкритій місцевості чи у городі.
Читайте також: Комплекс "Корсар" у дії: КБ "Луч" показало ефектне відео з бойовими пусками з ПТРК по різних типах цілей
