До цього проекту також залучено Centrum Rozwojowo-Wdrożeniowego Telesystem-Mesko Sp. z o.o., що займається розробками у сфері високоточних боєприпасів з лазерним наведенням, а також конкретними конструктивними рішеннями та приладами. Угоду щодо створення ПТРК «Пірат» для армії Польщі було укладено 23 липня 2014 року, сума дофінансування становить 15 млн злотих.
У рамках проекту ДержККБ «Луч» відповідає за проект ракети в цілому як носія, блок аеродинамічних рулів і автопілот (у співпраці з CRW Telesystem-Mesko); у свою чергу, CRW Telesystem-Mesko відповідає за гіроскопічно стабілізовану головку наведення, автопілот (у співпраці з ДержККБ «Луч») і всю оптоелектроніку, а MESKO – за боєголовку, двигуни і решту (у т.ч. ПУ).
Читайте також: Зона виживання. Як врятувати "Кварсит"?
Максимальна дальність стрільби в піхотному варіанті ПТРК «Пірат» складає 2500 м. Ракета обладнана бойовими частинами з трьома типами вагою 2,5 кг – кумулятивною, термобаричною і осколково-фугасною. Сама ракета має масу 10 кг і калібр 107 мм, запускається з транспортно-пускового контейнера (ТПК) довжиною 1180 мм. Маса спорядженого ТПК з ракетою – 15 кг. У складі прицільного комплексу ПТРК входять денний та цілодобовий тепловізійний приціл, лазерний цільовий покажчик, електронний компас і приймач GPS. Час польоту ракети – 12 секунд. БЧ гарантує пробиття на рівні 550 мм RHA, прикритої ERA.
Зрозуміло, що ці показники дуже схожі до тих, які реалізовані в носимому ПТРК «Корсар» з ракетою Р-3 з лазерною променевою системою наведення. «Корсар» розроблений ДержККБ «Луч», прийнятий на озброєння ЗС України, постачається на експорт.
Проте є в українського «Корсара» та польського «Пірата» цікаві та суттєві відмінності. У «Корсарі» застосована схема управління ракетою за допомогою лазерного променя, який світить у хвіст ракети Р-3. При цьому оператор має тримати ціль у прицілі до самого моменту влучення ракети. У «Піраті» застосовано інше рішення.
Ракета наводиться на ціль за допомогою лазерного підсвітлювача, промінь якого формує на цілі точку, в яку і має влучити ракета. При цьому такий підсвітлювач може бути встановлений як на самій пусковій, так і бути зовнішнім. Коли ціль підсвічується, наприклад, з безпілотника. У рамках цього проекту для ракети «Пірат» було створено детекційний модуль, що підкеровує ракету під час польоту на плямку лазера, що підсвітлює ціль. Також було розроблено і впроваджено в серійне виробництво кремнієві квадрантові детектори, що працюють у близькій частині інфрачервоного спектра (SWIR). Наразі розроблено три модулі з фоточутливими поверхнями: одна версія діаметром 3 мм і дві – діаметром 10 мм, які пристосовані до конструктивно-робочих вимог майбутніх головок.
До головних переваг використання комплексів «Пірат», за твердженням польської сторони, належать: можливість перенесення одним солдатом, простота використання дешевої ракети; короткий час реакції на загрозу; фактична відповідність до тактики типу «вистрелив і забув» з точки зору оператора, хоча й потребує лазерного підсвітлення цілі; можливість швидкого пуску ракет по цілях, послідовно підсвічених оператором лазерного підсвітлювача.
Але чим підсвічувати цілі? Для цього у CRW Telesystem-Mesko було розроблено універсальний підсвітлювач LPC-1, який може слугувати не лише для наведення ПТКР малої дальності «Пірат», але й 120-мм керованих мін та 155-мм керованих артилерійських снарядів. Цей пристрій пройшов перевірку на практиці й готовий до серійного виробництва. Проте зараз CRW Telesystem-Mesko працює над новим підсвітлювачем з напівпровідниковим лазером. Постійна мініатюризація і розвиток електронних елементів дозволили створити далекомір-підсвітлювач цілі за розмірами майже удвічі менший у порівнянні з LPC-1, і значно дешевший. Водночас його параметри виявилися набагато кращими у порівнянні з попередником. Новий лазерний підсвітлювач цілі відрізнятиметься малою, до 5 кг, масою. Модуль підсвітлення використовує напівпровідниковий діодний лазер, що працює на хвилі довжиною 1064 нм з частотою повторення < 25 Гц, з силою імпульсу > 80 мДж при розсіянні пучка < 0,35 мрад i часі тривання імпульсу 15 + /- 5 ns. Він забезпечує освітлення цілей на відстанях до 5 км. Програмна послідовність імпульсів відповідає вимогам STANAG 3733 i уможливлює співпрацю з боєприпасами з лазерним наведенням інших країн НАТО. Далекомір на хвилі 1064 нм забезпечує вимірювання дистанції 0,2÷20 км з точністю до 5 м. Обсервацію цілей забезпечує вбудований приціл з 10-кратним наближенням.
Полігонні випробування ПТРК «Пірат» розпочалися у 2017 році. Вони тривали також у 2018 і 2019 роках. У серпні 2019 року на полігоні Ліпа поблизу м. Сталева Воля проведено черговий етап випробувань ПТРК «Пірат». Було виконано два пуски ракет по цілях, що знаходилися на дистанції близько 2050 i 900 м від ПУ. Ціль – щит розміром 2,5×2,5 м – була підсвітлена з дистанцій до 2100 і 1000 м відповідно за допомогою підсвітлювача LPC-1. У першому випадку діаметр плями лазера становив близько 70 см, у другому – 30 см. Обидві ракети атакували в режимі «атака з гори» і влучили в ціль в межах плями, що можна визначити як пряме влучення.
Серпневі дослідження підтвердили правильність обраних алгоритмів наведення ракети. Для завершення робіт зі створення блоку наведення залишається лише впровадити певні незначні регулятивні заходи. На закінчення чекають роботи над рештою елементів, зокрема, пускової установки, а також дослідження пробивної спроможності боєголовки в умовах, наближених до реальних. Поточний перебіг подій дозволяє сподіватися на початок підготовки до серійного виробництва вже найближчим часом. Угода з українським партнером ДержККБ «Луч» передбачає, що польські оборонні підприємства, які мають кооперацію між собою, передусім, MESKO i CRW Telesystem-Mesko, отримають певні спроможності щодо випуску й інтеграції всіх елементів системи.
Читайте також: ОПК: доречні обладунки
