Ця система замінить малорухомі й застарілі системи районного й супутникового зв’язку і має забезпечити завадозахищений закритий обмін різною інформацією в реальному масштабі часу в інтересах функціонування автоматизованих систем управління – від командного пункту (КП) командування до пункту управління (ПУ) роти.
Про те, як формувалася ця система, які переваги має американська армія з її впровадженням, а також шлях розвитку WIN-T в майбутньому Defense Express розповідає в цьому огляді.
Читайте також: Цифрова революція для ЗСУ: на що здатний Hermes-C2 від українських розробників
Система WIN-T є базовою програмою Сухопутних сил США зі створення інтегрованої мережі зв’язку та бойового управління для підрозділів оперативно-тактичної ланки під час пересування та здійснення маневрів. Вже протягом обох іракських кампаній (1990-91 і 2003) з’ясувалося, що потреби американських підрозділів у передачі великих обсягів тактичної й розвідувальної інформації значно перевищували спроможності їх мереж зв’язку.
Сьогодні, коли інформаційна перевага над противником є важливим фактором успіху на полі бою, все більшої актуальності набуває розвиток мобільних мереж широкосмугового зв’язку, які дозволяють безперервно підтримувати зв’язок і функції бойового управління під час високошвидкісних маневрів.
Автоматизована система зв’язку WIN-T (АСЗ WIN-T) призначена для забезпечення командування й інших користувачів оперативно-тактичної ланки управління захищеним мобільним зв’язком і безперервним гарантованим глобальним доступом до сервісів інформаційно-керуючої мережі національних збройних сил DODIN (Department of Defense Information Network), у тому числі її базового компонента – мережі інформаційних систем міністерства оборони DISN (Defense Information Systems Network), на значній відстані від місць постійної дислокації в складних умовах оперативної (бойової) обстановки.
Етапи розгортання системи WIN-T. Що вже зроблено?
Нині на озброєнні сухопутних військ Сполучених Штатів знаходиться два варіанти комплектації АСЗ WIN-T – «Тип 1» і «Тип 2». Основним постачальником систем виступила компанія General Dynamics.
Варіант комплектації «Тип 1» (перший етап розгортання системи) призначений для оснащення командних пунктів формування ланки управління «армійський корпус – батальйон» зі складу регулярного компонента (дислокованих на території США), національної гвардії й резерву сухопутних військ.
У вересні 2012 року в результаті завершення першого етапу розгортання системи всі КП – від командування на ТВД до батальйону включно – були оснащені уніфікованими вузлами зв’язку (ВЗ) JNN і транспортабельними станціями супутникового зв’язку AN/TSC-185.
Це дозволило забезпечити високошвидкісний зв’язок між КП з фіксованих позицій, використовуючи широкосмугові супутникові канали військових і комерційних штучних супутників Землі (ШСЗ), а також їх доступ у глобальну інформаційну мережу міністерства оборони DODIN на континентальній частині США. Так, у дивізії пропускна здатність мереж супутникового зв’язку зросла до 120 Мбіт/с.
Варіант комплектації «Тип 2» (другий етап, який реалізується з 2010 року) спрямований на забезпечення початкових можливостей управління у русі та з коротких зупинок від КП дивізії до ПУ роти за супутниковими каналами й каналами широкосмугового багатоканального радіорелейного зв’язку на дальність прямої видимості від КП батальйону до КП дивізії.
У рамках цього етапу основні зусилля американських спеціалістів зосереджені на розробці рухомих (високомобільних) вузлів зв’язку, командно-штабних машин (КШМ) і комплектів апаратури зв’язку. Яких саме – розповідаємо детальніше.
Рухомий тактичний вузол зв’язку TCN v1 призначений для організації рухомої опорної широкосмугової мережі зв’язку в ланці «дивізія – бригада – батальйон», в основі якої є лінії радіорелейного і супутникового зв’язку високої пропускної здатності. Він виконує функції магістрального вузла зв’язку й вузла доступу КП.
Вузол зв’язку, як на стоянці, так і під час руху, забезпечує обмін даними в лініях на дальність прямої видимості з аналогічними ВЗ зі швидкістю до 54 Мбіт/с, загоризонтний супутниковий зв’язок – 512-2048 кбіт/с і радіодоступ у межах КП.
До складу апаратури ВЗ входять: станція рухомого супутникового зв’язку TRM-1000; широкосмугова мережева радіостанція AN/GRC-257 HNR; апаратура локального радіодоступу LAW (Local Access Waveform) і бездротової локальної мережі SecNet 54; IP-шлюз (міжмережевий інтерфейс) для підключення аналогових телефонних апаратів; пристрої шифрування за протоколом HAIPE (High Assurance Internet Protocol Encryptor); кінцева робоча станція управління шифрключами; апаратура управління функціонуванням ВЗ і локальної мережі КП; апаратно-програмні засоби захисту інформації й агрегат електроживлення. Вся апаратура зв’язку розміщена на шасі вантажного транспортного автомобіля FMTV.
Командно-штабна машина РоР vl забезпечує радіодоступ в опорну широкосмугову мережу зв’язку WIN-T дивізії (бригади) як під час руху, так і на зупинках, а також сполучення з тактичними УКХ-радіомережами бригади.
До складу обладнання КШМ входять: станція рухомого супутникового зв’язку TRM-1000; широкосмугова мережева радіостанція AN/GRC-257; двоканальна УКХ-радіостанція серії Falcon-3, пристрій сполучення; пристрої шифрування стандарту HAIPE; модем і комутатор каналів зв’язку.
Цю КШМ планують активно застосовувати в мережі бойового управління й зв’язку ланки «бригада й нижче». Вона має забезпечувати необхідну ситуаційну обізнаність на пунктах спостереження й командних пунктах, а також своєчасне доведення графічної інформації, повідомлень і бойових наказів до командирів і штабів різних рівнів, а також вищого командування.
Крім того, апаратура зв’язку КШМ може використовуватися як радіоретранслятор, забезпечувати доступ у мережі тактичного зв’язку в зоні прямої видимості й безшовне з’єднання між будь-якими абонентами на полі бою.
Рухомий ВЗ роти SNE vl призначений для забезпечення закритого супутникового зв’язку під час руху, з коротких зупинок, а також розширення зони дії радіомереж бойового управління. Він виконує функцію базової станції зв’язку в тактичній ланці.
До складу ВЗ входять: станція рухомого супутникового зв’язку TRM-1000; засоби УКХ-радіозв’язку серій SINCGARS, Have Quick I і II; станція AN/PRC-117G(C) серій Falcon-3 і EPLRS; маршрутизатор; вбудовані 12-канальний приймач і модуль шифрування.
Станція супутникового зв’язку забезпечує обмін даними зі швидкістю 64-128 кбіт/с під час руху. Засоби УКХ-радіозв’язку перекривають діапазон частот 30-2000 МГц і здійснюють закритий обмін голосовими повідомленнями, даними і відеозображеннями по інтернет-протоколах зі швидкістю від 1,2 кбіт/с до 10 Мбіт/с під час роботи як з вузько, так і з широкосмуговими сигналами.
Комплект апаратури радіозв’язку VWP vl (Vehicle Wireless Package) призначений для оснащення КШМ, які не мають засобів, що є на КШМ РоР vl. Він забезпечує КШМ бездротове з’єднання з ВЗ TCN vl під час стоянки у межах КП і під час руху в колоні. У комплект апаратури входять: абонентський приймально-передавальний модуль локального радіодоступу (LAW) з антеною, маршрутизатор стандарту Ethernet на 16 портів і пристрій шифрування за протоколом HAIPE.
Основу комплекту складає апаратура бездротової локальної мережі стандарту IEEE 802.11a/b/g (Wi-Fi), призначена для здійснення закритого високошвидкісного обміну мультимедійними даними з грифами «таємно» і «цілком таємно» в діапазоні частот 4,4-5,0 ГГц.
Комплект апаратури бездротового зв’язку VWPvl забезпечує швидке розгортання і встановлення зв’язку, динамічне реконфігурування, а також автоматичний роумінг, що надає абонентам можливість зберігати підключення до мережі під час руху і в межах прямої видимості.
Його використання дозволяє значно підвищити гнучкість, оперативність і скритність управління, мобільність і живучість КП, а також забезпечити доступ до мереж передачі засекреченої SIPRNet і відкритої NIPRNet інформації.
Кожна дивізія теоретично повинна мати три КШМ, оснащені комплектами апаратури типу РоР і три вузла зв’язку TCN, у бригаді – дві КШМ і два ВЗ TCN, у батальйоні – КШМ і ВЗ TCN, а в роті – по одному вузлу зв’язку типу SNE.
Значна увага в другому етапі («Тип 2») також зосереджена на створенні апаратно-програмних засобів зв’язку для Центрів безпеки зв’язку й мережевих операцій NOSC (Network Operations and Security Center), призначених для контролю за функціонуванням інформаційно-керуючих мереж і систем зв’язку в ланці «дивізія – бригада», керування засобами захисту інформації (баз даних) і каналів зв’язку, визначення переліку першочергових об’єктів з метою проведення комп’ютерних атак і оцінки їх результатів.
До складу Центра безпеки зв’язку і мережевих операцій входять: станції комплексної системи управління системами і засобами зв’язку AN/GYK-50A/TIMS ISYSCON V4 (Integrated SYStem CONtrol); апаратно-програмні засоби єдиної системи управління комп’ютерними мережами Пентагона JNMS (Joint Network Management System); апаратура систем обміну повідомленнями в тактичній ланці сухопутних військ США TMS (Tactical Message System) й управління шифрключами сухопутних військ AKMS (Army Key Management System).
Остання є багаторівневою системою, що містить три основні підсистеми: програмне забезпечення управління безпекою локальних мереж зв’язку; програмне забезпечення технічних задач в інтересах автоматизації організації каналів зв’язку; пристрої завантаження даних (Data Transfer Device) із загальним програмним забезпеченням закриття інформації третього рівня (Common Tier 3).
З метою створення єдиного комплексу бойового управління General Dynamics адаптувала низку своїх технологій для роботи в складі системи зв’язку WIN-T. Це, у свою чергу, дозволило значно спростити обслуговування таких платформ, а, отже, і посилити бойовий потенціал підрозділів, оснащених системами зв’язку WIN-T. У своїх наступних розробках і модернізаціях компанія враховує досвід застосування систем у бойових умовах, тому вони стають менш громіздкими (менше складових частин, кабелів) та більш зручними у використанні. Це означає, що їх простіше встановлювати, експлуатувати й обслуговувати.
Наприклад, компактні варіанти тактичного вузла зв’язку TCN-L встановлюються на позашляховики HMMWV, а не, як раніше, вантажні автомобілі FMTV. Системи придатні для транспортування на великі відстані транспортними літаками С-130 і гелікоптерами СН-47 на зовнішній підвісці для застосування під час експедиційних операцій.
У 2016 році розпочалися перші випробування третього етапу системи WIN-T («Тип 3»), в якому основна увага зосереджена на створенні повітряного радіотранслятору на базі безпілотного літального апарату й забезпечення високошвидкісного супутникового зв’язку під час руху через військові ШСЗ нового покоління до пункту управління роти включно.
Який ефект отримали?
У результаті реалізації програми WIN-T Сухопутні сили США отримали якісно нові спроможності для здійснення зв’язку та управління військами на марші, зазначають американські експерти. Завдяки зусиллям військових користувачів, їх командирів та команди WIN-T, армійський інтернет стає все більш мобільним, зручним і доступним для бойового застосування як в ході наземних операцій, так і в новому бойовому вимірі – кіберпросторі.
У результаті реалізації цього етапу командири отримують сучасні засоби для обміну даними та голосовими повідомленнями, а також підтримки функцій бойового управління під час руху військ і коротких зупинок.
Сухопутні підрозділи, включно до ротної ланки, отримали небачений раніше доступ до цифрових телекомунікацій, а разом з цим і важливу інформаційну перевагу над противником. У 2013 році спроможності системи WIN-T успішно пройшли апробацію й отримали високу оцінку військовослужбовців 10-ї гірсько-піхотної дивізії.
Тепер командири й окремі представники штабних структур можуть здійснювати функції бойового управління за допомогою доступу до відповідних програмних застосунків («командний пост майбутнього»/CPoF, система обміну інформацією в нижній тактичній ланці/TiGR, моніторинг переміщень власних підрозділів/BFT, чати та ІР-телефонія). Для цього їм не доведеться відновлювати доступ до мережі при кожній зупинці. Це означає, що вони можуть здійснювати управління в будь-який час і незалежно від свого місця розташування на полі бою.
Системами зв’язку WIN-T «Тип 2» сьогодні оснащені багато моделей військових автомобілів і бронетехніки ЗС США, зокрема позашляховики HMMWV, машини класу MRAP з посиленим протимінним захистом, а також бронетранспортери Stryker, які активно застосовуються американцями в «гарячих» точках. У перспективі такими системами планується оснащувати й бойові машини класів AMP-V і JLTV.
Сьогодні системами зв’язку WIN-T «Тип-2» забезпечені 7 дивізійних штабів і 13 бригад. Крім того, такі системи постачаються для потреб американських підрозділів в Іраку, а раніше вони перебували на озброєнні піхотних підрозділів США в Афганістані. Влітку 2014 року комплекси WIN-T «Тип 1» і «Тип 2» використовувалися для забезпечення гуманітарних операцій під час боротьби з епідемією лихоманки Ебола в Західній Африці.
Що далі?
Сьогодні американське оборонне відомство продовжує реалізувати та покращувати систему польового зв’язку оперативно-тактичної ланки WIN-T. Так, уберезні 2019 року під час обговорення проєкту бюджету Сухопутних сил США на 2020 фінансовий рік йшлося і про програму Situational Information Transport (SIT), у рамках якої фінансуються поставки обладнання WIN-T «Тип 2» для потреб піхотних бригадних тактичних груп і бригадних тактичних груп Stryker, які мають завершитися до кінця 2021 фінансового року.
У кінці 2019 року почали з’являтися ознаки того, що базову програму WIN-T буде розділено на декілька окремих програм, орієнтованих на постачальників з цивільного сектора. На думку ініціаторів такого рішення, це дозволить вирішити поставлені завдання краще, швидше і, можливо, з меншими витратами, у тому числі й в частині, що стосується модернізації та вдосконалення чинних зразків.
А це, у свою чергу, передбачає вищий рівень фінансування і, ймовірно, суттєве збільшення кількості нових постачальників, якщо порівнювати з першим та другим етапами WIN-T.
У 2020 фінансовому році керівництво Сухопутних сил США має намір профінансувати закупівлі обладнання для організації мереж WIN-T в рамках другого етапу («Тип 2») для оснащення 16 бригадних тактичних груп і штабів 9 дивізій. У 2019-2023 роках, згідно з новою стратегією модернізації бойових мереж зв’язку Сухопутних сил США, закупівлі обладнання в рамках другого етапу фінансуватимуться за двома різними (але взаємопов’язаним) програмами – Situational Information Transport (мережі для підтримки зв’язку й управління під час руху) і Tactical Network Technology Mod in Service/TNT MIS (модернізація обладнання, закупленого в рамках першого етапу).
Це означає, що нові спроможності, закладені в загальній концепції WIN-T, можна буде отримати шляхом модернізації (за програмою TNT MIS) технологій, створених у рамках першого етапу. Фінансування буде розподілено за трьома напрямками: перший – модернізація армійських мереж зв’язку WIN-T «Тип 1»; другий – універсальна мережа зв’язку; третій – інтегрована тактична мережа зв’язку та управління військами.
Програма TNT MIS спрямована на приведення до сучасних стандартів системи WIN-T, яка складається з компонентів «Тип 1» і «Тип 2» та підрозділів, оснащених системами тактичного зв’язку. Це дозволить забезпечити стійкий зв’язок і управління військами як на зупинках, так і під час руху, а також дасть можливість високомобільним підрозділам, розосередженим на великій території, постійно перебувати на зв’язку один з одним і з глобальною інформаційною мережею Сухопутних сил США.
Мережа дозволяє всім абонентам постійно підтримувати зв’язок для обміну інформацією в оперативно-тактичній ланці – від ТВД до маневрового батальйону, окремої роти, міжвидового чи міжнародного підрозділу – а також мати доступ до інформаційної мережі Міністерства оборони. За наявності мережі, що підтримує обмін голосовими повідомленнями, даними, фото, графічними зображеннями й відеороликами, командири можуть приймати рішення швидше, ніж будь-коли, перебуваючи при цьому в будь-якій точці бойового простору.
Згідно з прогнозами американських експертів, протягом наступних десяти років на розвиток та постачання системи WIN-T буде виділено майже $10 млрд. При цьому можна очікувати, що протягом кількох найближчих років більша частина фінансування піде на закупівлю обладнання виробництва General Dynamics, а не на модернізацію вже працюючих систем, а General Dynamics і надалі вдасться зберегти свою провідну роль як інтегратора технологій, хоча за неї доведеться боротися з іншими претендентами.
***
У сучасній складній ситуації, коли ймовірні противники володіють потужним арсеналом радіоелектронної зброї, американська армія відчуває нагальну потребу в засобах для організації мобільних адаптивних мереж зв’язку, здатних самостійно формуватися й відновлюватися та забезпечувати стабільний, безперервний зв’язок і управління військами по всій командній вертикалі до штабу роти включно. Забезпечення захищеного зв’язку під час телефонних переговорів, координації оперативних маневрів і обміну інформацією на марші є першим важливим кроком в організації оборони від радіоелектронних загроз. Саме таку можливість забезпечує реалізація програми системи WIN-T.
На думку американських спеціалістів у галузі організації зв’язку на ТВД, розгортання в Сухопутних військах США системи зв’язку нового покоління призведе до значного підвищення бойових можливостей й маневровості військ, а також до збільшення пропускної здатності зв’язку в тактичній ланці, що, зрештою, вже підтвердилося і в реальних бойових умовах.Читайте також: Турецькі радіостанції ASELSAN для ЗС України успішно пройшли перевірку Держспецзв’язку
