"Оборонка" США зараз по суті із себе представляє діалектичне поєднання регресу та винахідливості в окремих сегментах. Про це свідчать приклади зокрема про те, як не без допомоги клейкої стрічки у США зекономили цілих $52 млн на ремонті одного бомбардувальника B-2, і водночас - що Пентагон заплатить $2,4 млрд консультантам за поради, як будувати по три атомні субмарини на рік.
Тепер же є цікавий приклад про те, що в США по суті розучились робити залізничні 150-тонні платформи для перевезення міжконтинентальних балістичних ракет Trident D5 та основних бойових танків M1 Abrams. Якщо цей приклад розбирати, то можна дійти до наступного висновку – що про стан інженерної школи слід судити не тільки по "флагманським" продуктам, але й "побічним" речам також.
Читайте також: Якщо ВМС США зарізали фрегати Constellation й скасували замовлення, то що буде замість них
В чому полягає проблема
Якщо виходити з інформації порталу Defense News, то мова про наступне. Зараз американські військові продовжують використовувати певну кількість шестивісних вагонів-платформ під позначенням DODX 40000, котрі мають масу 150 тонн, можуть брати до 140 тонн вантажу та мають довжину корпусу 20,7 метрів (68 футів).
Першопочатково такі вагони проектувались для перевезення МБР Trident з довжиною корпусу 13,4 метри (44 фути), при цьому передбачалось перевозити ракети саме із бойовими частинами. Що в свою чергу виставляло свої вимоги до рівня плавності ходу та надійності DODX 40000.
З часом до функціоналу 150-тонних вагонів-платформ DODX 40000 додалась також і перевезення "Абрамсів". Тим більш, що це – єдиний тип вагона, який може вести одразу два такі танки. Тільки проблема в тому, що ці 150-тонні платформи уже відслужили понад 50 років, і їм вкрай потрібна заміна.
Чи є шлях вирішення
На перший погляд, достатньо було б просто замовити нову серію згаданих вище шестивісних вагонів-платформ DODX 40000, і на цьому предмет розмови як такий зник би. Тим більш, що тут мова про сегмент транспорту, який має важливе оборонне значення та перебуває під пильною увагою уряду США.
Але в тому й проблема, що американська промисловість розучилась виробляти й нові вагони згаданого типу, й комплектуючі до них. Хоча в даному випадку мова про прості вимоги: міцний каркас та обшивка, посилена колісна база і гальмівна система, порівняно зі звичайними залізничними вагонами; складна електроніка та композитні матеріали тут не потрібні.
Ігнорувати проблему стану вагонів-платформ для перевезення МБР Trident і танків "Абрамс" в американського оборонного відомства не вийде, бо переважна кількість колій на території США перебувають в поганому стані.
Але з іншої сторони, Рахункова палата (GAO) уряду США фіксує проблему, що Пентагон не визначив кількість бригад для забезпечення залізничних перевезень та не "запровадив інструменти контролю за якістю перевезень". Іншими словами -якщо нема кому доповісти про проблеми з логістикою, то значить і самої проблеми "якби не існує".
Які тут висновки
Вище уже було окреслено, що ось ця історія про 150-тонні платформи під МБР та "Абрамси" є дуже показовою в тому плані, що про стан інженерної школи слід судити не тільки по "флагманським", але й "побічним" продуктам також.
Але й тут також проситься й інший висновок - попереду будь-яких інженерних напрацювань має йти чітка постановка проблеми, яку слід вирішити за допомогою тих самих новацій.
У випадку з описаною історією це мало би виглядати так – можливо, якби Пентагон проявляв постійний інтерес до того, чим возять танки та міжконтинентальні балістичні ракети, то можливо й не було б проблеми з тим, що американська промисловість не вміє робити великогабаритні вагони-платформи.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Saab залучив ШІ до проєктування дронів, перший полетить у 2026 році з "фюзеляжем-біоскелетом"
