Автоматизована система управління "Дзвін", яка створювалась впродовж чотирьох років, ризикує не потрапити до війська. Міноборони, після розголосу у ЗМІ стосовно результатів аудиту управлінських рішень, прийняло рішення зупинити подальше фінансування цієї розробки.
Defense Express декілька років слідкував за розвитком "Дзвону", висвітлюючи масштабні навчання, на яких він застосовувався. А також спілкувався з військовими, які доволі позитивно оцінювали, як сам "Дзвін", як і його здатність на порядки пришвидшити швидкість управління військами та їх інформаційну обізнаність.
Читайте також: Позашляховики на заміну УАЗ для ЗСУ: про деякі з компаній-учасників стало відомо більше інформації (відео)
З огляду на те, що до завершення цієї багаторічної розробки, фактично, залишилось лише декілька кроків, рішення зупинитися перед "фінішем" стало, без перебільшення, шоком.
Бо це загрожує тим, що українське військо продовжить копирсатися у тоннах паперів та малювати кольоровими олівцями бойові карти. В той час, коли у РФ на автоматизацію військ "вливають" астрономічні кошти, зокрема, лише на 40 бригадних комплектів було витрачено 4 млрд доларів.
Defense Express звернувся до Міноборони та розробника системи "Дзвін" - компанії "Еверест", для пояснення своїх позиції. Першими відгукнулись розробники, на відповідь від силового відомства поки очікуємо.
На питання щодо строків робіт, їх фінансування та самого аудити відповідь дав Юрій Пастухов, директор компанії "Еверест".
"Міноборони вже півтора року не фінансує проведення дослідно-конструкторської роботи "Дзвін-АС". З 2020 року від них не було отримано жодної копійки, попри те, що ми продовжували роботи та у жовтні завершили черговий етап робіт, який прийнято комісією у складі 59 уповноважених осіб.
Проте з невідомих причин позитивний акт не був затверджений рішенням лише одного посадовця. Тобто один начальник управління одноосібно нівелює рішення не тільки півсотні військових.
Щодо самого аудиту, то до нього доволі багато запитань. Наприклад, аудит проводився для оцінки управлінських рішень Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ. Це не був технічний аудит "Дзвону". Його проводили чотири аудитори, які несуть службу в Міноборони та не мали жодного досвіду, про що сами написали у звіті.
Вони також залучили "експертів", проте реальний досвід та професіоналізм деяких з них викликає запитання. Водночас існує прямий конфлікт інтересів, бо частина цих "експертів" - розробники іншої системи - "Дельта", яку вони просувають, як конкурента.
Взагалі, аудитори до нас не зверталися, не просили щось продемонструвати, надати, навіть не прийшли на підприємство.
Ще один момент, аудит був підписаний 14 грудня 2020 року, але розголосу набув лише через декілька місяців. Чому у Міноборони чекали?
Зазначу, що розробка "Дзвону" велась з 2017 року, а завершена мала бути у 2019 році. Проте через брак коштів та зміни тактико-технічного завдання з ініціативи замовника, які були пов’язані зі змінами у самій структурі ЗСУ, робота билась на окремі підетапи. Але навіть в цих умовах розробка не гальмувалась. "Палки в колеса" почали вставляти у 2020 році, коли у Генштабі відбулись чергові кадрові зміни.
Треба розуміти, що "Дзвін" - це фундамент, на якому утворюються всі інші автоматизовані системи. Без цієї бази весь процес автоматизації управління військами буде зупинено. Це має ознаки саботажу та втручання сторонніх сил. Тому ми йдемо до суду, де будемо відстоювати "Дзвін".
Також у "Еверест" нам надали відповіді стосовно сумісності з НАТО, відсутності досвіду у компанії у розробці аналогічних систем та питання щодо витрат.
"Роботу над ДКР "Дзвін" ми розпочали у 2016 році, до цього в нас був досвід розробки схожих систем управління для бізнесу і ми відчували в собі сили зробити систему для армії. Взагалі, на той час у жодної української компанії не було досвіду розробки автоматизованих систем управління військами такого рівня".
"Взаємодія "Дзвону" з аналогічними системами у країнах НАТО - реалізована. Це підтверджено актами прийняття. Ця взаємодія відбувається відповідно до умов самого технічного завдання - через спеціальні шлюзи. Бо ніхто і ніколи не дозволяє прямий онлайн-обмін закритою інформацією між системами. Певні обмеження накладають вимоги системи захисту інформації".
"Одним з пунктів в аудиті йде замовлення, нібито, не потрібних комплексів, що зумовило здорожчання роботи. Це рішення самого замовника, бо як тільки вони приймаються на озброєння - вони одразу передаються до Збройних Сил.
Їх спеціально замовили рівно стільки, щоб не тільки повністю перевірити систему, без умовностей і спрощень, а й одразу створити базис для автоматизації всього війська. І ми вже виготовили зразки комплексів - вони готові до передачі у війська. Справа лише у штучному блокуванні цього рішення з боку певних посадовців".
Водночас Defense Express сподівається, що у Міноборони також дадуть відповідь на наш запит, а наші читачі зможуть почути позицію силового відомства з перших вуст.
Читайте також: Націоналізація "Мотор Січі" поки на паузі: АРМА не може отримати рішення суду про долю майна та активів підприємства
