xcounter

​Чи справдилися очікування від 2021 року в ОПК України: гострий матеріал, який нікому не сподобається

​Чи справдилися очікування від 2021 року в ОПК України: гострий матеріал, який нікому не сподобається

У 2021 році став поворотним для ОПК України й поворот дійсно був зроблений, але, здається, зовсім не туди

Рік тому Defense Express опублікував перелік важких, але цілком реалістичних завдань, які 2021 рік поставив перед українським оборонно-промисловим комплексом.

Він мав стати поворотним в історії вітчизняної оборонки та відправною точкою змін для забезпечення обороноздатності України: початок оновлення Повітряних та Військово-морських Сил України потужними боєздатними одиницями, ліквідація "Укроборонпрому" та перші кроки до створення власного оперативно-тактичного комплексу.

Читайте також: Якщo РФ застoсує авіацію, хтo кoнтрoлюватиме небo над Схoдoм України

Проте, будемо відверті, на превеликий жаль від 2021 ріку склалося враження, що на важливому перехрести ми звернули не туди, або, у кращому випадку, продовжуємо топтатися на місці.

Масштабне нехтування

Питання необхідності оновлення Повітряних Сил новими літаками та зенітними ракетними комплексами - наймасштабніше за об’ємом грошей та реального підвищення обороноздатності країни завдання.

У 2025 році почнеться лавиноподібне зменшення кількості боєздатних літаків та ЗРК, наймолодшим з яких у ЗСУ вже буде 34 роки, а в середньому десь близько 40. А вже на рівні 2030-2035 років - мова буде йти про одиниці рядянського озброєння, які ще будуть здатні виконувати своє завдання.

Візія Повітряних Сил Збройних сил України до 2035 року
Візія Повітряних Сил Збройних сил України до 2035 року

Тому цілком зрозуміло, що просто для збереження чисельної кількості бойових одиниць необхідно приймати заходи або з розробки власної зброї, або починати активні перемовини із закордонними постачальниками.

Звісно, є враження, що 2030 рік - це далека перспектива. Але такі завдання не реалізуються за рік чи два, а лише у межах 10-15 річних стратегічних програм. І розуміючи загрозу обороноздатності, вітчизняні зброярі вже запропонували свої проекти комплексів ППО, розробка та прийняття на озброєння яких може зекономити державі мільярдні кошти.

С-300 ЗСУ
Основа наземної складової ППО України - ЗРК С-300

Бо, мовою цифр, чотири батареї ЗРК Patriot PAC-3+, про які мріяв вже колишній головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, коштують 4,75 млрд доларів. Саме таку ціну заплатила Польща за американські комплекси, які здатні збивати не тільки літаки, а й працювати, як комплекс ПРО.

І це лише чотири батареї, чого в умовах України для надійного перекриття всіх стратегічних об'єктів від повітряного нападу, особливо враховуючи те, що російська авіація тепер може діяти не тільки з території РФ та тимчасово окупованого Криму, а й з Білорусі, відверто недостатньо.

ЗРК Patriot PAC-3+
ЗРК Patriot здатний знищувати повітряні цілі на відстані до 96-160 км та балістичні цілі на відстані до 20 км.

Такі ціни, враховуючи те, що на закупівлю, ремонт та модернізацію всього озброєння для ЗСУ на рік виділяється близько 1 млрд доларів, означає що це три-чотири річних бюджети. І за ці роки не буде куплено нічого окрім цих ЗРК, навіть жодного патрона. Зрозуміло, це просто фізично неможливо.

А ще існує потреба замінити не тільки С-300, а й такі комплекси, як "Бук", С-125 та "Оса". І зробити це цілком можливо власними силами - вітчизняний ОПК вже демонструє те, що ця задача йому під силу. Наприклад, наприкінці 2021 року ДККБ "Луч" провів вогневі випробування зенітної РК-10, яка призначена для ЗРК ближньої дальності та здатна знищувати цілі на відстані до 12 км.

Проте зробив це в ініціативному порядку, бо поки з Міноборони України досягнуто лише згоду про підписання спільного рішення з метою роботи над комплексом ЗРК ближньої дії. А щодо проектів комплексу середньої дії з ракетою "Корал", та ЗРК з дальністю до 100 км, то поки все зводиться до формули: "розуміння потреби є, а грошей поки немає". І, судячи з усього, аналогічне ставлення і до проекту від КБ "Південне" під назвою "Кільчень".

Тобто відбувається просто масштабне нехтування можливостями вітчизняного ОПК, яке важко виправдати навіть "рожевою надією" на те, що абстрактний "добрий дядько" подарує Patriot, Iron Dome, NASMAS або щось подібне.

А у випадку з оновленням тактичної авіації, коли мова йде про необхідність закупити багатоцільові винищувачі 4+ покоління, то ціни там ще більші.

Су-27 Повітряних Сил України
Наймолодшому Су-27 Повітряних Сил України - понад 30 років

Наприклад на заміну 62 літаків F/A-18 Фінляндія виділила 11 млрд доларів впродовж 10-15 років. За ці кошти Осло пропонували 64 оновлених F/A-18E/F та 14 "ребовських" F/A-18G або 64 одиниці Saab JAS 39 Gripen E/F з двома AWACS-літаками GlobalEye.

Але ця скандинавська країна обрала F-35A у кількості 64 одиниць. І цікаво, що самі літаки коштували менше половини суми, все інше - озброєння, наземна інфраструктура, навчання та інші "супутні послуги".

Saab JAS 39 Gripen
Gripen - доволі цікавий варіант для України, проте його вартість за одинцю - не у рази менша за F-35

А в реаліях України пакет цих додаткових позицій буде ще більшим, бо абсолютно все наявне у Повітряних Силах ЗСУ просто не підходить до натівських літаків, а заміні підлягає навіть покриття аеродромів.

Таким чином, маючи перед очима дві наймасштабніші програми з оновлення озброєння ЗСУ вартістю у десятки мільярдів доларів, за весь 2021 рік з боку держави не було зроблено нічого. Ані замовлення вітчизняних розробок, ані початку предметних перемовин з іноземними постачальниками та довгострокові кредитні програми.

Беззубі катери

Тим паче, що можливість отримання масштабних кредитів для оновлення озброєння вже доведена на практиці. У 2021 році Британія погодила надання Україні кредиту на 1,7 мільярда фунтів стерлінгів для посилення Військово-морських Сил України.

В цій ситуації треба розуміти, що головним завданням є правильне розпоряджання цими коштами та направлення їх на дійсно потрібні проекти. Включно із закупівлею тих засобів, які адаптовані до задач та реальних загроз у випадку масштабної війни з РФ.

Фрегат ВМС Франції FS Auvergne у порту Одеси. Головне озброєння: 16 пускових для крилатих ракет SCALP Naval із дальністю стрільби мінімум 1000 км

Проте дуже швидко надія, що це будуть сучасні кораблі типу Fast attack craft озброєнні вітчизняним "Нептуном", було зруйновано, мовляв - "не лізе", через великі розміри вітчизняної далекобійної крилатої ракети.

І мова пішла про озброєння катерів норвезькою крилатою ракетою Naval Strike Missile. Та будемо відверті, навіть цей варіант був не таким вже і катастрофічним, бо норвежцям з Kongsberg дійсно вдалось зробити доволі якісну зброю, яка стає бестселером на ринку. І змиритися зі зменшенням дальності знищення кораблів противника з 280 км до 185 км, з болем було ще можливо.

А зараз вже мова йде про їх озброєння навіть не повноцінними крилатими ракетами, а фактично модернізованим Hellfire - Brimstone Sea Spear з дальністю пуску, орієнтовно, десь на рівні 12 км.

Чому орієнтовно, бо для морських платформ цієї ракети ще не існує. А в суму 1,7-мільярдного кредиту намагаються "зашити" близько 700 млн фунтів якраз на створення цієї версії. Тобто в підсумку Україна може отримати британські катери, реальна бойова ефективність яких не буде сильно відрізнятися від американських Island та вітчизняних "Гюрза". Але все це за доволі круглу суму, яку необхідно буде повернути.

В цій ситуації, єдине що залишається - це сповідатися на повернення у самий початок: побудова повноцінних Fast attack craft озброєних "Нептуном". Звісно це потребує дуже виваженої та стійкої позиції з боку Міноборони та МЗС, які мають зосередитись на державних інтересах, а не у задоволенні бажань іноземних компаній, бо "кінь не дарований", а кредитний.

Хаос у тилу

На фоні багатомільярдних проектів за участю іноземних компаній, 2021 рік так і не став поворотним для вітчизняного ОПК. Зокрема не був ліквідований "Укроборонпром", а саме таку обіцянку неодноразово давав його очільник Юрій Гусєв.

Лише у листопаді був підписаний закон, який передбачає перетворення "Укроборонпрому" і його підприємств в акціонерні товариства або "ТОВки" і не зараз, а у майбутньому. Бо строк цієї "реформи" у законі чітко не визначено, просто - "поінформувати у 2022 році Верховну Раду України про стан виконання цього закону".

ОПК України
Від стабільної роботи підприємств ОПК залежить обороноздатність держави

Водночас сам закон містить системні та загрозливі вади, які замість чіткого та прозорого підходу перетворили його на справжнє "болото" з колізіями, паралельним правовим полем та розв’язали руки для масштабного "розпилу" оборонки під добре знайомими гаслами про "підвищення ефективності". Про це неодноразово попереджали багато разів, включно із Головним юридичним управлінням Верховної Ради.

До того ж весь механізм перетворення державного сегмента ОПК залежить від прийняття Кабміном підзаконних актів та їх виконання самим "Укроборонпромом". Наприклад, у грудні Уряд прийняв постанову, яка передбачає "трансформацію" 43 зі 107 підприємств держконцерну.

ОПК України
Для багатьох державних підприємств ОПК України 2022 рік стане вирішальним

Тепер там необхідно провести інвентаризацію, вирішити питання з боргами, які на деяких підприємствах концерну можуть сягати десятків мільйонів гривень, змінити статути, переукласти цілу гору договорів з замовниками та постачальниками, через те, що змінюються реквізити, розв’язати питання з держгарантіями. І це далеко не весь перелік проблем, які мають бути вирішенні.

А здатність ефективно привести у дію весь цей бюрократичний механізм у реальному житті, викликає велике запитання. Бо завжди залишаються якісь розбіжності та підводні камені.

Аналогічна ситуація добре видна на прикладі закону "Про оборонні закупівлі", який прийняли у липні 2020 року. Він мав ліквідувати державне оборонне замовлення та впровадити стандарти НАТО у цій сфері вже у 2021 році. Але в результаті все відверто "полетіло у тартарари".

ЗСУ
Оновлення ЗСУ новим озброєнням зараз нагадує "гойдалки"

Укладання контрактів на закупівлю нового озброєння заблокували через те, що не був створений електронний реєстр виконавців. В результаті ОПК України втратив пів року, поки не прийняли рішення повернутись до механізмів ДОЗ.

Залишається лише сподіватися, що у 2021 році розпочалось державне фінансування проекту КБ "Південне" зі створення вітчизняного оперативно-тактичного комплексу. Але про виділення 150-300 млн доларів, які необхідні для цього - офіційної інформації не було.

Звісно, як завжди, залишається надія на те, що ситуація буде виправлена, але 2021 рік все одно залишиться втраченим.

Читайте також: Як "бригада майбутнього" Сухопутних військ зможе посилити Збройні Сили України