Електронний реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів - одна з "фішок" нового Закону України "Про оборонні закупівлі", який набрав чинності з початку цього року.
Це такий собі веб-ресурс/база даних, де відбувається накопичення, обробка, облік, захист та надання даних інформації про учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).
Читайте також: Розблокувати ДОЗ, а не відтермінувати закон: Мінстратегпром пояснив, для чого потрібна постанова № 614
Укладання контрактів за ДОЗ-2021 за новим Законом України "Про оборонні закупівлі" з виконавцями - лише через цей реєстр. Але й досі цей реєстр не діє. Хоча на дворі - вже липень.
Попередньо усі роботи задля створення цього реєстру мало виконати Мінекономіки через ДП "Безпека", що донедавна входило до складу цього ж міністерства. Через ДП "Безпека" за державні кошти було укладено відповідний контракт - так звана програма "Патрон" - на створення такого реєстру Державним науково-досліднім інститутом інформатизації та моделювання економіки, що також підпорядкований Мінекономіки. Цей Інститут, до речі, займався проведенням огляду ОПК України. Більша частина діяльності закладу останнім часом була присвячена виключно оборонній тематиці.
Насьогодні у цьому закладі стверджують, що такий реєстр Інститутом інформатизації та моделювання економіки розроблений. А потім йдуть малозрозумілі пояснення, що реєстр не може бути введений у дію через амбіції/непрофесійність/свідомий саботаж окремих чиновинків. Деякі єлементи цієї картини виглядають так.
Електронний реєстр не може бути введений у дію через амбіції/непрофесійність/свідомий саботаж чиновинків
Спочатку попереднє керівництво Мінєкономрозвитку - як міністр, так і заступники - відтягували до останнього усі дії за цим реєстром. Вони просто вичікували, доки за формальною ознакою відповідальність за формування ДОЗу перейде у новосформоване Мінстратегпром. Головною рушійною силою цього гарно замаскованого саботажу стала їхня антипатія до керівників та до нових чиновників Мінстратегпрому.
Також - для повноти картини - у 2020 році Мінекономіки, розуміючи, що Інститут буде передаватися Мінстратегпрому, під час формування державного бюджету навіть не передбачило фінансування цього закладу на 2021 рік. Це вдалося виправити лище згодом.
У свою чергу, Мінстратегпром виявився неспроможним вчасно помітити і деактувати усі міни уповільненої дії, закладені "економістами".
Бо, окрім цього, спочатку треба було перевести під власне підпорядкування саме підприємство "Безпека", передавати яке Мінстратегпрому Мінекономіки також не поспішало. Зараз "Безпека" вже пару місяців як у Мінстратегпромі.
Паралельно тривала боротьба вже за самий Інститут, яке мав бути головним "мозковим трестом" для "цифрового контролю" за ДОЗом. Бо наприкинці минулого року приміщення Інституту несподівано виставили на приватизацію. І треба було скасувати таке рішення.
Мінстратегпром виявився неспороможним вчасно помітити усі міни уповільненої дії, закладені "економістами"
Задля цього керівництво Мінстратегпрому зверталось до прем'єр-міністра і після декількох спроб рішення про приватизацію приміщення було таки відмінено. Але на це пішов час і, звісно, цікаво, хто зумів направити рух та зусилля чиновників по таким бездарним колам?
Потім йшлося вже про передачу Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки Мінстратегпрому. Проєкт постанови тривалий час погоджувався, врешті-решт все було погоджено і самим Мінекономіки, якє раніше навіть не збиралося навіть фінансувати цей Інститут.
Проте для ухвали на засіданні Уряду ця постанова тривалий час не виносилася - вже самим прем'єр-міністром. З різних, іноді дивних причин.
А днями у цій історії виникли нові, не менш цікаві нюанси. Це сталося після призначення нового керівника Мінекономіки та нових його заступників. Нові "економісти" вирішили знайти економіку там, де її власне не могло бути - у самому процесі формування нового ДОЗу.
Міністерство економіки відкликало власний висновок, за яким раніше погодилося про передачу Мінстратегпрому Інституту, що розробив і має супроводжувати оборонний реєстр.
І на черговому засідання урядового комітету, що відбувся пару днів тому, заступник міністра Мінекономіки наголосив, що "є плани до залучення Інституту до виконання відповідних завдань" і "якщо хочете отримати реєстр, будь ласка, купуйте у нас це у вигляді послуг".
Це спричинило, м'яко кажучи, здивування з боку "стратегів". Адже реєстр, власністю якого є ДП "Безпека", яке замовляло цю роботу - зараз у складі Мінстратегу, до чого тепер Мінекономіки?
Нині ж "стратеги" плекають надії, що найближчим часом вони таки заберуть під свій контроль отой клятий електронний реєстр. І навіть буде вирішено питання закритої передачі даних по оптоволокну з Інституту до Мінстратегпрому. Бо з цим, виявляється, теж є проблеми, пов'язані з дотриманням секретності за окремими процедурами оборонних закупівель.
Ось така історія з проєктом "Патрон". Її проміжний результат очевидний: внаслідок безвідповідальних дій, спричинених амбіціями/непрофесійністю/свідомим саботажем урядовцями різних рівнів замовники та виконавці все ще не можуть у поточному 2021 році укладати контракти за ДОЗ-2021 відповідно до процедур нового Закону "Про оборонні закупівлі". Цифрова держава у смартфоні на прикладі виконання ДОЗу за новими правилами дає системні збої і раз у раз зависає.
Нещодавно ухвалені постанови, аби виправити ситуацю з контрактами за ДОЗом, є вимушеною реакцією на низьку спроможність парламентських та урядових структур спрогнозувати наслідки своїх дій та рішень.
На тлі цього подумалось. Може, пора нашему РНБО ухвалити персональні санкції вже проти наших чиновників? Адже наслідки операції "Патрон" з точки зору впливу на боєздатність Збройних сил за своєю ефективністю нічим не поступаються танкам Путіна.
Читайте також: Уряд затвердив Стратегію розвитку ОПК: як зміниться виробництво зброї для ЗСУ
