Володимир Зеленський 2 жовтня підписав Закон №3822 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". З набуттям чинності Закон має структурно перезавантажити 118 розрізнених підприємств Укроборонпрому.
Закон урегульовує перетворення ДК "Укроборонпром" у акціонерне товариство, а державних унітарних підприємств, у тому числі казенних підприємств, що входять до складу Концерну, – у господарські товариства, управління і розпорядження їх майном, а також запровадження корпоративної моделі управління об’єктами державної власності в ОПК. При цьому єдиним власником (акціонером) таких галузевих науково-виробничих об’єднань буде держава в особі Кабінету Міністрів України.
Читайте також: Олег Уруський: "Укроборонпром" підлягає демонтажу та повній ліквідації
Закону передували тривалі обговорення у комітетах та самому парламенті (все по динамиці навколо цього Закону - на сайті Верховної Ради ). Проте у підсумку Закон так і не позбувся тих системних і загрозливих вад, про які йшлося і у висновках Головного юридичного управління Верховної Раді (дивитися тут), і у висновках Українського союзу підприємців та промисловців (ознайомитись з ними можна за цим цим лінком). Там викладена значна кількість застережень і прогнозних оцінок.
Якщо все скоротити, то, з правового боку, цей Закон носить дискримінаційний характер щодо інших суб'єктів господарювання, порушує принцип рівності суб'єктів господарювання, встановлений Конституцією України, а також не враховує конституційних основ правопорядку у сфері господарювання. З практичного - є загроза руйнації ОПК, про що не раз говорили самі промисловці.
1. Закон оголошує реорганізацію Державного концерну "Укроборонпром" у акціонерне товариство. Права держави як власника об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними з метою задоволення державних та суспільних потреб переходять до комерційної структури – з метою отримання прибутку. Комерційна структура отримає майже необмежені права щодо управління та розпорядження майном та майновими правами підприємств ОПК.
Так, йдеться про те, що 100 відсотків акцій трансформованих у акціонерні товариства оборонних підприємств залишатимуться – ну, щонайменше, на першому етапі, - у власності держави. Але тло таких змін та способи досягнення цих змін викликають значу кількість питань - без відповіді, чому робиться саме так.
Фактично керівництво ДК "Укроборонпром" та його правонаступники, тобто декілька структур, а насправді - осіб, зможе у будь-який спосіб розпоряджатися будь-яким державним майном підприємств ОПК та їх майновими правами, у тому числі інтелектуальною власністю, – вилучати майно (майнові права), міняти залогове майно, здійснювати приватизацію, зливати та приєднувати підприємства, виділяти та вилучати будь-які їх структурні підрозділи тощо.
2. Увесь процес трансформації державної форми у акціонерну обставлений "винятковими" умовами для його швидкої реалізації. У державі - з огляду на окремі положеня та тези Закону, фактично заявлено про створення паралельної системи законодавства, яка буде розповсюджуватися лише на сегмент ОПК. Адже з Закону фактично витікає, що усі дії щодо реформування будуть виконуватися без згоди Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України тощо що суперечить Закону Про захист економічної конкуренції", із заниженням вартості майна через незастосування Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", порядку реєстрації прав на майно при незастосуванні Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також в умовах повного відсторонення трудових колективів підприємств від цих рішень. Це – лише частина застережень, які стануть основою для правих тромбів, викликаних появою Закону про "Укроборонпром".
3. Сам процес акціонування державних оборонних підприємств подається як ключова передумова підвищення ефективності. Проте ефективність – це не лише прибуток, але й спроможність задовольняти перспективні потреби силового блоку, створення наукового та технологічного набутку для цього. Це потребує вибору пріоритетів, які у зворотному відліку мають впливати на долю конкретних підприємств у тих чи інших ланцюжках. Як прикад: виготовлення сучасних ракет – від Р-27 до "Нептуна" неможливе без голових обтікачів до цих ракет, які виготовляє збитковий "Кварсит". Збиткове – не прибуткове, тому викреслюємо і позбавляємось?
Таке рішення цілком може бути ухвалене керівництвом та наглядовоюю радою акціонерного товариства, орієнтованим лише на отримання прибутку. Проте буде порушений технологічний ланцюк. А держава в особі КМУ та Мінстратегпром в таких ситуаціях фактично перетворюється на сторонніх спостерігачів процесу реформування ОПК, не маючи жодного впливу на дії ДК "Укроборонпрому" та його правонаступника/правонаступників.
4. У підприємств ОПК, як витікає з тлумачень Закону, вилучаються права, які вони на даний час мають. Фактично вони перестають бути незалежними суб’єктами господарських відносин і стають повністю залежними від рішень ДК "Укроборонпром" чи його правонаступника/правонаступників.
Хоча - от цікаво! – зобов’язання сплачувати васальну "ренту" залишається.
"Прикінцеві та перехідні положення" Закону встановлюють, що "державні підприємства, у тому числі казенні підприємства, які на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" входили до його складу, до їх перетворення в товариства здійснюють сплату акціонерному товариству внесків в порядку та розмірах, визначених акціонерним товариством".
Ця практика вимагання і отримування внесків за нових керівників "Укроборонпрому" лише набирає обертів. Як приклад: "ДП "Антонов" у 2018 році відраховувало близько 30 млн грн за рік на утримання "Укроборонпрому", у 2019 році це вже було 50 млн грн, а у 2020-му, тільки коли я прийшов на посаду, було переказано близько 100 млн грн. Сьогодні ця цифра є ще більшою. Всі ці кошти могли б піти на розвиток виробництва та вирішення поточних завдань. Але поки залишається "Укроборонпром", то все залишається, як воно й було", - днями стверджував віце-прем’єр Олег Уруський у своєму інтерв’ю виданню "Цензор.Нет".
А як довго може тривати процес перетворень в ОПК? "Прикінцеві та перехідні положення" Закону свідчать про відсутність достатніх і завершених механізмів для реалізації його положень, оскільки виконання норм Закону ставиться у залежність від прийняття відповідних підзаконних актів. Отже, все лише починається?
На тлі цього можна стверджувати, що команда "Укроборонпрому" - і попередня, і нинішня – власне, переграла Мінстратег у виборі шляху реформування державної оборонної промисловості. За димовою завісою розмов про значущість реформ, "укроборонпромівці" та їхнї союзники в інших кабінетах були і залишаються спаяні доступом до спокус, що викладені у п.1-4. Кожен з учасників процесу сподівається знайти власну корисну шпаринку у цій "загальній справі".
Тепер, коли Закон про реформу концерну підписаний, віце-прем’єр Олег Уруський визнає, що його відомство в процесі затвердження концепції реформи ОПК не змогло обстояти свій варіант, тому в законопроекті №3822 в підсумку була закладена модель лише часткової трансформації "Укроборонпрому".
Але, мовляв, не все втрачено: "Коли ми отримаємо підписаний закон, Кабмін має зробити доручення, розписати імплементацію цього закону. Думаю, що в усіх цих підзаконних актах треба буде прописувати тлумачення. Адже одні тлумачать, що "Оборонні системи України" - це той самий Концерн, який ніби "трансформується". Моя позиція в цьому питанні зовсім інша.
Я не є прихильником того, щоб знову оборонною промисловістю керував хтось, який жив за рахунок підприємств і не давав їм самостійно діяти. Попередня модель управління довела свою неефективність та ганебність. Мають бути створені нові керуючи компанії "Оборонні системи України" та "Аерокосмічні системи України" із зовсім іншими функціями".
Але складається враження, що віце-прем’єр міністр Олег Уруський вже запізно перейшов на жорсткий тон у своїх висловлюваннях та діяї.
Бо команда "стригунів від оборонки" вже домоглася законодавчого закріплення саме своєї концепції, антикорисність якої видно і неозброєним оком. Ризики ще більше зростають, якщо Мінстратег замість Уруського, як подейкують, очолить хтось з реформаторів, прямо дотичний до союзників команди "ефективних менеджерів".
...Так, за своєю суттю та структурою наш успадкований і законсервований у своїх вадах ОПК дійсно не був орієнтований у майбутнє. Проте за правильними гаслами до якісних змін з новим Законом про корпоратизацію "Укроборонпрому" ми насправді отримали надзвичайно суперечливе правове поле з щільно розкиданими по ньому мінами уповільненої дії.
Відтепер де-факто створенні усі передумови для непрозорого, конфліктного розпорошування останнього нерозподіленого активу у вигляді територій, об’єктів, майна, промислових та інтелектуальних компетенцій підприємств, що відносяться до оборонно-промислового комплексу. Причому збереження та нарощування промислових та інтелектуальних компетенції у цій битві стоятиме на найнижчому щаблі цінностей. Якщо взагалі стоятиме…
Читайте також: "Трансформація "Укроборонпрому" в холдинг - це непрозоре поглинання майна в адміністративному порядку" - аналіз УСПП
