Ці тези та твердження - з листа та аналітичної довідки, які Український союз промисловців і підприємців направив на адресу Верховної Ради, власне "Укроборонпрому" та Мінстратегпрому з огляду на ситуацію навколо проекту Закону України № 3822 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Відповідні обґрунтування УСПП, як повідомила прес-служба цієї організації, містять детальну оцінку ризиків, перелік зауважень та висновків. Ознайомитись з ними можна за цим цим лінком.
Читайте також: Парламент підтримав законопроект про реформу "Укроборонпрому": які зміни будуть до другого читання
Як відомо, Законопроект №3822 вже пройшов перше читання у Верховній Раді і готується до другого. Він має забезпечити трансформацію і ліквідацію "Укроборонпрому" і створення нового оборонного холдингу.
Реформування ДК "Укроборонпром" полягає у трьохелементному поглинанні всіх учасників Концерну самим Концерном з його перетворенням в керуючу холдингову компанією у формі акціонерного товариства.
В Українському союзі промисловців і підприємців стверджують, що у ході цього процессу ігнорується низка правових норм, які регулюють господарські та адміністративні відносини. А головне - йдеться про ризики втрати контролю держави над оборонною промисловістю.
УСПП стурбований тим фактом, що законопроект передбачає створення де-факто холдингової компанії, на яку не розповсюджуватимуться норми Закону України "Про холдингові компанії в Україні".
Законопроєкт №3822 несе значні ризики прихованої приватизації та втрати держконтролю над ОПК, наголошують в УСПП
Така холдингова компанія стане власником всіх акцій корпоратизованих підприємств в ОПК, не будучи органом державної влади, матиме повноваження, притаманні йому, при цьому управлятиметься виключно наглядовою радою, компетенція якої та порядок призначення членів будуть визначені не законом, а лише статутом.
Зазначене керуюче акціонерне товариство буде:
- власником всіх акцій корпоратизованих підприємств в ОПК,
- не будучи органом державної влади, матиме повноваження, притаманні центральному органу виконавчої влади, але існуватиме за рахунок коштів, що будуть сплачуватись йому перетвореними підприємствами,
- не матиме над собою жодного органу державної влади, який мав би реальні важелі управління ним;
- управлятиметься наглядовою радою, компетенція якої та порядок призначення членів будуть визначені не законом, а лише його статутом.
"У державі буде штучно створена друга (паралельна) система законодавства, яка буде розповсюджуватися тільки на ОПК та надасть одній комерційній структурі, що не є органом державної влади, майже необмежені права щодо управління та розпорядження майном та майновими правами підприємств ОПК, який є важливою складовою сектору національної безпеки та оборони, включаючи їх приватизацію.
Держава в особі КМУ та Мінстратегпрому перетвориться на сторонніх спостерігачів як процесу реформування ОПК, так і подальшого управління ним, не маючи жодного впливу на дії ДК "Укроборонпрому" та його правонаступника", йдеться в документі.
Запропонований у Законі підхід до перерозподілу майна та майнових прав підприємств не відноситься до моделі корпоративного управління, стандарти якого відображені як в рекомендаціях ОЕСР, так і численних рекомендаціях НКЦПФР та ФДМУ, адже є фактично поглинанням, що здійснюється в адміністративному порядку.
Діловий союз УСПП відзначає: перерозподіл майна між підприємствами ОПК шляхом його вилучення та безоплатної передачі за спрощеною процедурою має здійснюватись на підставі економічних обґрунтувань та за згодою відповідних підприємств. У протилежному випадку це може призвести до негативних фінансово-економічних наслідків у таких підприємств, порушення технологічно – виробничих процесів, створення атмосфери закритості і непрозорості прийняття управлінських рішень.
Для придушення соціальної напруги на підприємствах може бути запроваджена воєнізована охорона з правом застосування зброї...
Також, утворення акціонерних товариств внаслідок корпоратизації держпідприємств може призвести до формування статутних капіталів без правовстановлюючих документів на підставі тільки передавального акту. Відтак, потім почнуться численні судові процеси, а формування статутних капіталів на підставі залишкової вартості майна призведе до істотного заниження реальної вартості активів.
Відповідний розділ законопроекту (VI) не містить запобіжників щодо недопущення руйнації підприємств ОПК в процесі перетворення (заборони перепрофілювання, відокремлення структурних підрозділів та майна тощо). Усі дії щодо реформування будуть виконуватися без згоди Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, що суперечить Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Загрози втрати контролю над ОПК та корупції в галузі без наявності важелів впливу на неї – надто значні, щоб їх не помічати
"Все це може негативно позначиться і на інвестиційній привабливості українського ОПК та налякає потенційних партнерів. Оскільки, укладаючи правочини з одним підприємством, вони не будуть знати, з ким їм доведеться працювати у майбутньому", - підкреслюється в листі УСПП.
"Загрози втрати контролю над ОПК та руйнації технологічних підприємств, перспектива можливих непрозорих рішень і корупції в галузі без наявності важелів впливу на неї – надто значні, щоб їх не помічати",- стверджують в УСПП.
УСПП закликав парламент і уряд відповідально підійти до процесу реформування українського ОПК та врахувати пропозиції, напрацьовані експертами, діловою спільнотою і промисловцями під час підготовки законопроекту до другого читання.
Читайте також: Частка приватних компаній у ДОЗ-2020 склала 54%: які підприємства отримали найбільше замовлень
