xcounter

Найважчі завдання оборонно-промислового комплексу України у 2021 році

ОПК України у 2021 році має розпочати декілька ключових проектів
ОПК України у 2021 році має розпочати декілька ключових проектів

2021 рік українському ОПК поставить важкі, але цілком реальні задачі

Беззаперечно важкий 2020 рік все ж таки приніс для оборонно-промислового комплексу України важливі стратегічні перемоги, яким Defense Express вже присвятив окремий матеріал.

Своєю чергою 2021 рік стане певною межею, яка розділить цілий період історії українського ОПК, а також має стати роком початку реалізації стратегічних завдань від яких залежить обороноздатність України на глобальному рівні.

Читайте також: Війна за Карабах, "Нептун" для Індонезії та чим воюватимуть ЗСУ: топ-5 матеріалів 2020 року від Defense Express

Ліквідація "Укроборонпрому"

Новий очільник ДК "Укроборонпром" Юрій Гусєв у перший же день після призначення поставив чіткий строк ліквідації держконцерну - 2021 рік.

Можливо по різному оцінювати діяльність "Укроборонпрому", проте його штучний статус між державним підприємством та установою державного рівня, зумовив повну неспроможність виконувати стратегічні завдання планування та розбудови оборонно-промислового комплексу.


Spaitech


Ліквідація цієї структури та перерозподіл державних оборонних підприємств, які ще й мають пройти корпоратизацію, на два холдинги - "Оборонні системи України" та аерокосмічний, має всі шанси знищити рудиментарні обмеження та запустити український ОПК на повну потужність.

Ан-178
Аерокосмічний холдинг дозволить перезапустити цю високотехнологічну галузь

На заваді цьому може стати лише одне - забюрократизованість процесів, неготовність прийняття Верховною Радою необхідних законів, а також затримка у розробці підзаконних нормативних актів.

Тому знищення ДК "Укроборонпром", як адміністративної ланки, стане першим іспитом для новоствореної системи управління оборонним комплексом та співпраці всіх органів державної влади.

Початок повноцінного оновлення ВМС

У 2020 році Україна уклала ряд меморандумів з Великобританією та Туреччиною стосовно будування ракетних катерів та корветів. Цілком логічно, що цьогоріч вони мають перетворитися на тверді контракти.

ВМС України
Оновлення ВМС України цілком логічне завдання

Наразі відомо про готовність Великобританії надати кредит на 1,6 млрд доларів строком на 10 років, за які Україна отримає 8 ракетних катерів, з яких більша кількість буде побудована на вітчизняних потужностях. Типовий проект цих кораблів зараз не відомий, проте скоріш за все вони отримують норвезькі протикорабельні ракети Naval Strike Missile, а не вітчизняний "Нептун".

Водночас домовленості з Туреччиною наразі виглядають наступним чином: зацікавленість Києва у корветах та готовність Анкари на умови, коли всі кораблі, окрім першого, будуть побудовані в Україні. Скоріш за все мова йде про найсучасніший турецький проект - Ada.

Корвет Ada
Корвет Ada - найсучасніший корабель у складі ВМС Туреччини

Його тоннаж та габарити: 2300 тонн, довжина корпусу - 99,56 метрів, ширина корпусу - 14,4 метри. Це дозволяє розміщувати 8 протикорабельних Harpoon чи турецьких Atmaca, які мають схожі габарити з "Нептуном". Тому, скоріш за все, головний калібр на цих кораблях, буде вітчизняним.

Чи "потягне" Міністерство оборони одразу два проекти, які окрім фінансових витрат на будівництво потребують і подальшого утримання, а також створення відповідної інфраструктури - окреме питання. Як і розробка концепції їх застосування в умовах, коли Чорне море не тільки повністю "проглядаєтся" РФ, а і "прострілюється" протикорабельними ракетами.

РК Бастион пуск
Береговий ракетний комплекс армії РФ "Бастіон" - дальність дії до 600 км

Звісно, якщо згадати 2014-2016 роки, коли Україна зустрілась із мовчазним ембарго на постачання летального озброєння, то питання "брати чи ні" - виглядає, все ж таки, доволі дивно.

Тому саме ця ситуація, разом із можливою закупівлею колісних САУ Dana-M2, буде певним іспитом. Саме він перевірить готовність цілого ряду державних структур простою та доступною мовою пояснити та донести суспільству свої рішення, якими б вони не були.

Оновлення протиповітряної оборони

Опублікована у травні 2020 року Візія Повітряних сил України до 2035 року доволі детально продемонструвала стратегічну необхідність оновлення протиповітряної оборони країни. До 2030 року всі наявні зенітні ракетні комплекси, які зараз знаходяться на озброєнні ЗСУ, вичерпають свої експлуатаційні можливості.

ппо україни графік

Тому питання їх заміни необхідно підіймати вже зараз. І перед Міноборони є лише два шляхи - довіритись вітчизняному ОПК та вкласти гроші у власні розробки, або замовити вже готове рішення.

У будь-якому випадку мова йде про величезні суми та національний рівень питання. Наприклад, для Кореї розробка ЗРК середньої дальності KM-SAM, в якій дуже активну участь брала Росія, зайняла 16 років та коштувала понад 500 млн доларів.

Розробку схожого за можливостями турецького HISAR-O можливо оцінити у 400 млн доларів зі строком у 13 років.

HISAR-O
HISAR-O використовує ракету з ІЧ-ГСН

Водночас Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ "Луч" Олег Коростельов повідомив, що ДККБ "Луч" може створити ЗРК середньої дальності та активно використати вже відпрацьовані технології.

За його словами, вітчизняний ЗРК вже готовий на 40-50%, а завершення його розробки питання 2,5 років та 30-50 млн доларів. Звісно в умовах України знадобиться ще 2-3 роки, щоб прийняти його на озброєння та почати серійне виготовлення.

Якщо ж піти по шляху закупівлі готових рішень, то їх цінник для України буде у районі 4-5 млрд доларів за комплекси типу MIM-104 Patriot із дальністю дії до 80-100 км та можливістю перехоплення балістичних цілей. Принаймні стільки витратили Румунія та Польща.

У випадку обрання ЗРК типу NASAMS із максимальною дальністю стрільби у 40 км та без можливості ефективної протидії балістичним цілям, то на три дивізіони Угорщина витратить 1 млрд доларів. У випадку України три дивізіони цих комплексів буде замало, а тому і цінник буде вищим.

NASAMS
NASAMS використовує "наземну" версію відомої ракети AIM-120

Та навіть і у цьому випадку, все одно чекати на ЗРК доведеться декілька років. Бо їх не виробляють "на склад" та й виробничі потужності західних компаній розписані доволі щільно.

Тому, рішення щодо шляхів оновлення ППО України необхідно приймати якомога раніше. А подальше зволікання лише значно ускладнить її розв’язання у майбутньому.

Створення власного ОТРК

Оперативно-тактичні комплекси для України є одним з основних військових засобів стримування. Така зброя призначена для знищення стратегічних цілей противника на відстані 300-500 кілометрів та якісно змінює весь баланс сил.

КБ "Південне" ще у 2006 році почало накреслювати ОТРК під назвою "Сапсан". Зі значними паузами його фінансували до 2013 року, коли проект просто поховали рішенням тодішнього міністра оборони Павла Лебедєва. Додамо, що цей посадовець зник з України після 2014 року, а Державне бюро розслідувань у 2020 році повідомило про підозру Лебедєву у скоєнні державної зради.

Проект ОТРК вдалось підтримувати завдяки зацікавленості Саудівської Аравії, в результаті якої з’явився проект "Грім-2". А у 2015 році у КБ "Південне" повідомили, що за умови відновлення державного фінансування, вітчизняний ОТРК для українського війська може з’явитися через три роки.

У 2020 році заступник міністра оборони з озброєння Олександр Миронюк в інтерв'ю Defense Express заявив, що з 2021 розпочнеться фінансування цього проекту, який за своїми можливостями цілком вірогідно перевершить російський ОТРК "Искандер".

Вартість доведення проекту до першого дослідного зразка зараз оцінюється від 150 до 300 млн доларів. Що в умовах поступового фінансування протягом декількох років цілком реальна цифра для можливостей Міноборони.

Таким чином, у випадку стабільного фінансування проекту, Україна нарешті отримає власний ОТРК, який може мати дальність до 500 км. Це пов’язано із нормами міжнародного Режиму контролю ракетних технологій, до яких приєдналась Україна. А якщо мова, виключно гіпотетично, йшла б про імпорт такої зброї, то її дальність, у відповідності до цих же норм, не могла б перевищити 300 км.

ОТРК Сапсан Грім
Український ОТРК, точніше його пускова установка, була продемонстрована під час параду

Враховуючи саме такі глобальні виклики, деякі з задач, на кшталт необхідності вирішення питання із вантажним транспортом для ЗСУ, в умовах, коли єдині два виробники "КрАЗ" та "Богдан-Моторс" оголосили про банкрутство, виглядають вже, як тактичні.

У будь-якому разі, сподіваємось, що 2021 рік стане для українського ОПК, в першу чергу, роком досягнень та звершень.

Читайте також: Нові унікальні радіолокаційні станції для Збройних сил та експорту: проєкти та плани від "Квант-Радіолокація"