Виконувати ці плани та завдання доводиться в складних умовах – з огляду і на пандемію, і на врахування жорстких вимог до нових зразків техніки та озброєння.
Про те, як у ДП НДІ РС «Квант-Радіолокація» справляються з викликами сьогодення, ми поспілкувалися з його директором Едуардом КАСАПОВИМ.
Читайте також: Нова РЛС розвідки та цілевказування "Мінерал-У" ніяк не доїде до ЗСУ: КрАЗ зриває поставку платформ
(Від редакції: Це - повна версія інтерв'ю, яке було надруковане у черговому номері журналі Defense Express #12 2020, що вже отримали передплатники. Деякі події, про які згадується у цьому матеріалі, мали актуальне продовження. Проте голові тренди, про які йде мова у інтерв'ю, залишаються в силі)
– Едуарде Володимировичу, добігає кінця особливо важкий для всього українського ОПК рік. Спричинена пандемією криза намагалася зруйнувати всі плани українських зброярів, які були вимушені приймати іноді досить непрості рішення. Як вам вдалося адаптуватися до нових реалій?
– Пандемія та криза стали справжнім викликом і для нашого підприємства – навіть попри те, що минулий рік ми закінчили з прибутком і мали хороші перспективи на майбутнє.
Але на початку 2020 року, з огляду на пандемію, підприємство почало втрачати важливі експортні контракти, які протягом 10 років становили до 90% нашого завантаження.
Ми були вимушені шукати якийсь вихід із ситуації, стали робити спроби отримати нові закордонні контракти. Задля цього в кінці минулого року підписали протоколи про наміри з двома інститутами з КНР, адже ця країна тривалий час є одним з найбільших закордонних партнерів.
Так з 214 інститутом навіть узгодили технічне завдання, але з початком пандемії цей інститут офіційно відмовився від роботи. 38 інститут відмови не присилав, але й позитивної відповіді від них також не було.
Ми розробляємо і виготовляємо нові унікальні станції, які потрібні Збройним силам»
Тож ми повністю зосередились на внутрішньому ринку. Сьогодні ми маємо низку контрактів у рамках виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ). Йдеться передусім про виготовлення виробу "Мінерал-У" та чергової РЛС СР-210 "Дельта" берегового базування.
Також у рамках ДОЗ беремо участь у низці проектів для фрегата «Гетьман Сагайдачний» та розвідувального корабля «Лагуна», де головним виконавцем є ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському».
Крім цього, на додаток, маємо ще й низку ініціативних проектів. Тому, відповідаючи на ваше запитання, можу впевнено стверджувати, що нам вдалося гідно прийняти нові умови гри.
– Здається, найбільш актуальний проект для Збройних сил України - це ваша станція "Мінерал-У".
Доводилось чути не раз, що новий "Мінерал" може стати важливою складовою мобільного берегового протикорабельного комплексу РК-360МЦ "Нептун" задля вирішення завдання виявлення цілей та цілевказування.
– Передусім хочу зауважити, що я б не асоціював цю станцію суто з "Нептуном". Все ж таки "Мінерал-У" – це універсальний комплекс, який стане в пригоді будь-якій ударній ракетній зброї, яка працює по надводних цілях. Але так, "Нептуну" ця станція може бути потрібна чи не найбільше.
Працювати на повну потужність, без чітких державних програм та орієнтирів, сподіваючись лише на власні можливості та ідеї – важко і складно
«Мінерал-У» – це багатофункціональний радіолокаційний комплекс, створений з використанням нових підходів та нової елементної бази.
Станція призначена для виявлення, класифікації надводних цілей на значній відстані – до 500-600 км – та видачі цілевказування засобам враження. У складі комплексу є активний і пасивний канали.
У новій розробці нам вдалося поєднати наш багатий досвід і компетенції та нові сучасні рішення засновані на новій елементній базі.
За часів СРСР і до початку військового протистояння з Російською Федерацією багатофункціональні РЛС висвітлення надводної обстановки та цілевказування для засобів враження «Мінерал», «Моноліт» та «Мінерал-МЕ», які були розроблені ДП НДІ РС «Квант-Радіолокація», встановлювались на значній кількості різних бойових кораблів, а також на окремих типах цілевказування берегових комплексів, які зараз є у арсеналі тієї ж Російської Федерації.
Минулого року, до речі, ми поставили той же «Мінерал-МЕ» Сполученим Штатам. Ймовірно, вона їм потрібна для вивчення противника, оскільки як Росії, так і Китаю вдалося освоїти виробництво прямих аналогів цієї станції, що вказує на актуальність виробу.
А ми за цей час пішли далі і розробили ще більш сучасний виріб.
Тож наш новий «Мінерал-У» - більш технологічний зразок у лінійці РЛС-систем та комплексів висвітлення надводної обстановки та цілевказування різним засобам ураження.
Ця система розміщується на автомобільній платформі, вирізняється більш великою надійністю, а також завдяки прийнятим технічним рішенням має кращі тактико-технічні параметри, а саме:
- точність визначення несучої частоти;
- підвищену чутливість приймального тракту, як слідство, більш високу дальність виявлення цілей;
- підвищену вірогідність класифікації цілей.
– Коли плануєте здати цей виріб замовнику?
– У наступному році, у рамках визначених контрактом термінів, ми маємо здати два дослідних зразки «Мінерал-У». Якщо все буде добре і ВМС захочуть з нами працювати й надалі, то будемо нарощувати виробництво.
Тут треба розуміти, що у графік виконання робіт можуть несподівано втрутитися різні «коронавірусні речі». І все, що нам залишається робити – це докладати максимум зусиль, аби виконати свою частину роботи вчасно та якісно. Що робимо і ми, і наші контрагенти.
Так, в ДП «Оризон-Навігація» своє завдання виконали, у ТОВ «Телекарт-Прилад» залишилася незначна частина робіт. Ще один наш партнер ТОВ «Машгідропривод», м. Харків, вже завершує роботу з КУНГом. І наразі ми чекаємо тільки на шасі.
Приймаємо усі можливі заходи, узгоджуємо з контрагентами організацію робіт таким чином, щоб монтаж проводити у Харкові, коли КУНГ монтується на шасі одночасно з монтажем апаратури, яка в ньому розташована, і таке інше.
- Чи не вплинуть проблеми з «АвтоКрАЗом», автомобільна платформа якого використовується для «Мінерала-У», на вчасне постачання виробу?
- Чутки стосовно можливості використання нової колісної бази я коментувати не буду, бо для підприємства важливо те, що у нас є чітке ТЗ, згідно з яким ми маємо поставити станцію на шасі КрАЗа.
І з цим у нас дійсно можуть бути великі проблеми, оскільки наразі «АвтоКрАЗ» вже запізнюється з шасі на чотири місяці. (Від редакції - на час публікації цього інтрев'ю історія мала продовження. Дивись наш матеріал Нова РЛС розвідки та цілевказування "Мінерал-У" ніяк не доїде до ЗСУ: КрАЗ зриває поставку платформ )
Для нас це критично – ми вже вилітаємо з графіку. Не хотілося, щоб це сталося насправді.
– Зрозуміло. А як справи з проектами для «Гетьмана Сагайдачного» і «Лагуни»?
– Розповідаю. Всім відомий фрегат «Гетьман Сагайдачний» оснащений застарілою радянською станцією МР-750 «Фрегат».
Наше підприємство разом з контрагентами забезпечує розробку та виготовлення приймально-передавальної апаратури на новій твердотільній елементній базі, а також розробку та виготовлення сучасної системи обробки радіолокаційної інформації.
Працездатність та подальше функціонування інших складових частин, а саме апаратури первинного живлення та антенного поста, забезпечує миколаївське підприємство ПВТП. Ці складові частини в подальшому використовуються нами як «давальницька сировина».
Ми взялися за цю роботу, враховуючи досвід, що був накопичений ще за часів СРСР, а також використовуючи надбання роботи за двома великими китайськими проектами.
Щодо розвідувального корабля «Лагуна», то на ньому встановлюються два наших вироби, а саме активна РЛС «Дельта-М» та станція радіотехнічної розвідки «Мельхіор», які знаходяться на етапі монтажу на об’єкт, налагодження та швартовних випробувань.
Нова пасивна станція радіотехнічної розвідки «Мельхіор» дозволяє проводити моніторинг, пошук, аналіз та класифікацію радіолокаційних засобів випромінювання.
За сукупністю характеристик станція здатна розпізнати об’єкти на значній відстані. Причому таке спостереження буде абсолютно непомітним для ворога.
Максимальна дальність виявлення цілей у станції РТР «Мельхіор» сягає далеко за межі радіогоризонту та становить до 450 км, як для надводних, так і для повітряних цілей.
Окрім вражаючої дальності, РЛС «Мельхіор» може одночасно відстежувати до 200 цілей. При цьому виявлення джерел випромінювання здійснюється у широкому діапазоні - від 1 до 18 ГГц.
З огляду на ці унікальні можливості станції РТР «Мельхіор», командування Військово-морських сил виявило зацікавленість у трьох пасивних станціях радіотехнічної розвідки «Мельхіор» – але вже у береговому мобільному виконанні.
Звісно, тепер важливо, щоб ця зацікавленість була втілена у конкретне замовлення.
– Попри відсутність експортних замовлень, ваше підприємство має низку ініціативних проектів. Розкажіть про них трохи детальніше.
– Нині ми повертаємо до життя проекти, які створювали понад десять років тому. Звичайно, з урахуванням сучасних тенденцій, актуальності виробу та потреб військових.
Так, у 2008 році підприємством була розроблена робоча конструкторська документація (РКД) комплексу «Морена» у рамках оснащення українського корвета. Ця активно-пасивна РЛС забезпечує видачу цілевказівки ударній ракетній зброї корабля. Але нині РКД цього проекту потребує певного перероблення, бо в ній використана застаріла елементна база. Чим ми, власне, і займаємося.
Для того ж українського корвета на підприємстві було розроблено РКД виробу «Позитив-У». Це активна РЛС X-діапазону, яка забезпечує висвітлення надводної й повітряної обстановки та видачу цілевказівки ракетному і артилерійському озброєнню.
З тої ж самої причини, що у випадку з «Мореною», РКД на виріб «Позитив-У» треба переробити. Ці роботи ми проводимо за власні обігові кошти із залученням деяких контрагентів.
З огляду на те, що сьогодні в Україні немає загальнокорабельної РЛС (крім виробу МР-750 «Фрегат», який ми оновлюємо), ми в ДП НДІ РС «Квант-Радіолокація» вирішили, що для забезпечення імпортозаміщення необхідна розробка нової РЛС.
Тому на підприємстві відкрили внутрішнє замовлення на розробку РКД загальнокорабельної РЛС С-діапазону з шифром «Позитив-У1». Також за власні обігові кошти.
Але проводити роботи за цими проектами дуже важко, оскільки з травня 2020 року ми зрозуміли, що, на жаль, не зможемо повноцінно виділяти кошти на їх реалізацію.
Тим не менш, ми створюємо ці вироби, розробляємо документацію і сподіваємося, що врешті-решт зможемо їх реалізувати, а отриманий прибуток використати для подальшого розвитку підприємства.
Але є і те, що нам заважає, так би мовити, працювати на повну – це відсутність єдиної чіткої програми.
Оскільки Міноборони не надає інформації про те, який флот ми збираємося будувати, то ми на власний страх і ризик визначаємо, що саме будемо робити.
Для цього вивчаємо безліч інформації, читаємо закордонні журнали і аналізуємо ситуацію, дивимося що перспективніше і працюємо у цих напрямках. Наші ініціативні проекти мають бути пов’язані або з експортними контрактами, або з впевненістю в тому, що вони сьогодні-завтра будуть потрібні нашим військовим.
– А чи є шанс повернути ті самі експортні контракти?
– У нас є дві складові, які можуть допомогти нам повернутися на зовнішній ринок. Це наш потенціал та конкурентоспроможна продукція.
Підприємство наразі має близько 10-12 проектів, які ми опрацьовуємо із нашими закордонними партнерами за допомогою спецекспортерів. І ми дійсно бачимо інтерес до нашої продукції.
Та сама «Дельта-3D» чи «Позитив-У», які створюємо для Міноборони, можуть бути цікавими й для наших закордонних партнерів.
Наше підприємство може оперативно опрацювати експортний варіант того чи іншого нашого виробу. Так, наприклад, зараз ми за власні кошти створюємо станцію «Маскарад» – експортний варіант «Мельхіора».
А «Мельхіор» насправді дуже цікавий та потужний виріб. Ми розробили та виготовили цю станцію надзвичайно швидко, всього за півтора року, і з гордістю заявляємо, що вона відповідає аналогічним станціям світового рівня. Такий виріб точно б зацікавив покупців за кордоном.
Слід відзначити, що усі розробки, про які ми з вами говорили, за винятком виробу МР-750 "Фрегат", мають експортний потенціал.
По багатьом з цих виробів в українських спецекспортерів є запити від інозамовників, з якими вони звертались до нас, але в умовах пандемії COVID-19 усі ці запити залишились тільки у фазі перемовин.
– З того, що ви сказали, чи правильно я розумію, що підприємство все ж таки має проблеми з фінансуванням?
– І так, і ні. Узгоджені кошти від Міноборони ми отримуємо вчасно, тут все чітко і немає ніяких питань. Щодо робіт, які ведуться у рамках ДОЗ, де головним виконавцем є ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському», з фінансуванням є проблеми.
Так, наприклад, з проектом по «Гетьману Сагайдачному» виконувати роботи дуже важко. З березня місяця фінансування по фрегату тимчасово зупинено і з, передбачених договором, на сьогодні 75 мільйонів гривень ми отримали тільки 10, тому роботи призупинені.
А ось що стосується обсягів фінансування, які формуються на етапі узгодження РКМ, то тут виникають великі проблеми з тим, що нам без жодного пояснення можуть вдвічі знизити ціну, хоча нашим субпідрядникам кошти не урізають. З чим це пов’язано – не зрозуміло.
– До речі, цікава ваша думка щодо «Прозоро». Спілкуючись з керівниками різних українських оборонних підприємств, часто чую від них про недосконалість цієї системи…
– «Прозоро» – це лотерея, бо мусимо купляти дешеве, а щодо якості – тут виникає безліч запитань. Але вибір постачальника лише за одним критерієм «низька ціна» іноді має дуже неприємні наслідки.
Бо питання неякісної елементної бази стають вже нашими проблемами, коли йдеться про ненадійну роботу цих компонентів у складі готового виробу, який ми постачаємо замовнику. Тому після формально дешевої закупки на «Прозоро» мусимо набагато більше витрачати, замінюючи неякісні компоненти, замість того, щоб одразу придбати якісний товар.
– Наостанок хотів би запитати про те, як на підприємстві вирішують справи з кадрами? Адже сьогодні дійсно важко знайти молодь, яка б могла перейняти справу старшого покоління. Але й втратити цінні знання теж не можна.
– У нас на підприємстві сьогодні працює трохи більше 100 співробітників. Серед них більш, ніж половина – це люди, яким 60 і більше років. А відносно «молодому» складу нашого підприємства – від 30 до 40.
Тому проблема кадрів дійсно існує, але ми робимо певні кроки у цьому напрямку, щоб її вирішити. Наприклад, підписали договір з КПІ, за яким вони нам допоможуть з молодими фахівцями.
Головне, щоб були замовлення – бо людей треба не на папірцях вчити, а на реальному залізі. Ми б брали тих самих випускників, вчили б їх і через п’ять-сім років отримували б спеціаліста, який би в нас працював. Тоді у підприємства буде гарне майбутнє.
Читайте також: "Мінерал-У": перші зображення нової РЛС розвідки та цілевказування від ДП "Квант-Радіолокація"
