xcounter
#
Україна має створити власний Patriot

​Український зенітний ракетний комплекс: чи зможе країна створити власний повітряний щит

Україна має створити власний Patriot
9480

Візія Повітряних сил України передбачає створення вітчизняного ЗРК середньої та високої дальності вже до 2035 року

Український зенітний ракетний комплекс середньої та високої дальності має бути створений до 2030-2035 років. Таке завдання для вітчизняного оборонно-промислового комплексу передбачено візією Повітряних сил ЗСУ.

Цей доволі амбітний проект став справжньою сенсацією, а Defense Express проаналізував складність та можливість "оборонки" України розробити та налагодити серійне виробництво такої високотехнологічної зброї.

Читайте також: Проєкти зенітно- ракетних комплексів від ДержККБ "ЛУЧ"

Будь-який зенітний ракетний комплекс є високотехнологічною зброєю і далеко не кожна країна здатна розробити та налагодити його серійне виробництво. Особливо, коли мова йде про комплекси середньої та тим більш високої дальності, здатні знищувати повітряні цілі на значній відстані та висотах.

Комплекси великої дальності (більш як 100 км) і середньої дальності (від 20 до 100 км) наразі розглядаються як засіб оборони від балістичних цілей - тактичних, оперативно-тактичних і ракет середньої дальності, крилатих ракет, а також удосконалюються в напрямку нарощування можливостей з ураження максимально можливої кількості аеродинамічних цілей.

Серед країн зенітного ракетного клубу нині є США, Євросоюз, Китай, Росія, Ізраїль, Японія, які мають потужну наукову базу та промисловість, а також величезні кошти на реалізацію оборонних програм. Проте в "клуб" цих країн має увійти і Україна, як зараз вона робить, працюючи над крилатою ракетою "Нептун".

Type 03 Chū-SAM
Type 03 Chū-SAM - японський ЗРК середньої дальності

Необхідно зазначити, що робота над зенітним ракетним комплексом це надскладне завдання, яке вимагає напруги всієї "оборонки". Необхідно створити ракету та її головку самонаведення, паливо, що здатне її розігнати до величезних швидкостей, радіолокаційні станції, бо необхідно побачити ворога на відстані у сотні кілометрів, надійну сучасну електроніку, яка забезпечить роботу всіх систем та ще десятки інших елементів.

Особливо це важливо для комплексу високої дальності, який забезпечує прикриття найбільш стратегічних об'єктів, таких як атомні електростанції, міста та промислові центри, склади зберігання, угрупування військ, тощо.

Графік виводу з експлуатації радянських ЗРК
План реформування ЗРВ ПС ЗС України 2020- 2035

Такий ЗРК має бачити цілі на відстані, мінімум, від 400 км та знищувати їх на відстані понад 100-150 км на висотах від лічених метрів до землі до 25-30 км. Забезпечити виявлення, наведення та захоплення головкою самонаведення малопомітних та складних об'єктів, таких як винищувачі п'ятого покоління та крилаті ракети.

Вкрай важливою для ЗРК є здатність супроводжувати сотні та майже одночасно обстрілювати з десяток повітряних цілей навіть в умовах активної радіоелектронної боротьби. А також інтеграція до автоматизованої системи управління, максимальна мобільність комплексу та мінімальний час для розгортання.

Patriot PAC-3

Американський Patriot PAC-3 здатний знищувати балістичні цілі

Необхідно підкреслити, що такі вимоги дійсні лише для надання відсічі противнику, який знаходиться на рівні сучасних технологій 2020 року. Враховуючи те, що комплекс має з'явитись до 2035 року, їх цілком можливо розширити до вимог знищення цілей зі швидкостями понад 2500 км/год, здатності ефективно протидіяти засобам нападу, що використовують тактику "рою", діяти в умовах нових типів завад та перешкод - від РЕБ до електромагнітної зброї.

Але, попри всю складність робіт, Україна має можливість розробити власний зенітний ракетний комплекс. Більше того, деякі з вітчизняних конструкторських бюро, вже працюють над цим питанням, мова йде про КБ "Луч" та КБ "Південне".

Потенціал КБ "Південне" грунтується на рішеннях, які дніпровці опрацьовують для іноземного замовника. За цим проектом, деталі якого не розкриваються, йде робота над комплексом середньої дальності.

ЗКР КБ
Проект ЗРК КБ "Південне"

У свою чергу КБ "Луч" просуває концепцію створення всіх видів ЗРК від малої до високої дальності, базуючись на вже напрацьованих технологічних рішеннях та розробках. Так, ДержККБ "Луч" вже представило на розгляд Міноборони України пропозицію зі створення нового ЗРК середньої дальності із заявленою максимальною дальністю до 100 км. З достатньо скромними фінансовими потребами для реалізації - у порівнянні з амбіціями КБ "Південне"

Зокрема, мова йде і про використання технологій та рішень, які вже використовуються у високоточній ракетній системі "Вільха". Деякі її елементи можливо адаптувати до зенітного комплексу, з урахуванням усіх особливостей та вимог.

Вільха
Технології, які були відпрацьовані для "Вільхи", можуть допомогти у розробці ЗРК

Таким чином, в Україні вже існує два конструкторських бюро, які вже потенційно конкурують між собою. Така конкуренція є важливим фактором для успішної розробки ЗРК - хоча відмінність між цими двома ракетними центрами, звісно, полягає в отриманні результату у визначений проміжок часу. І за розумні кошти.

Водночас питання створення головки самонаведення для ракети може взяти на себе київський "Радіонікс", який має досвід створення власних ГСН, зокрема і до ракети "Нептун". Адже вигляд та можливості будь-якого зенітного ракетного комплексу визначаються двома ключовими факторами - самою ракетою й контуром управління цією ракетою. Своя ракета й свій контур управління - це "аз" і "буки" керованого озброєння.

В Україні вже відпрацьовується тандем нової ракети й контуру управління. Причому цей контур управління буде адаптований для застосування як у ЗРК з ракетою малої дальності, так і в інших вітчизняних перспективних ЗРК з ракетами більшої дальності.

Радіолокаційні системи ЗРК здатне розробити запорізька "Іскра", яке активно постачає РЛС до українського війська та на експорт. Паливо - "Павлоградський хімічний завод", на проблеми якого нещодавно зреагував Кабмін та направив кошти.

80К6КС1
РЛС 80К6КС1 від "Іскри"

Систему автоматизованого управління комплексом - "Аеротехніка", яка створила та постачає до Повітряних сил АСУ "Ореанда". Питання шасі може вирішити ціла плеяда вітчизняних підприємств, які серійно виготовляють автомобільну та броньовану техніку.

До того ж в Україні працюють оборонні підприємства, які зараз виконують ремонт та модернізацію наявних зенітних ракетних та радіолокаційних комплексів. Мова йде про ніжинські "Оборонні технології", жулянський "Візар" та інші підприємства, які здатні взяти на себе та виконати окремі роботи цієї масштабної задачі.

Але зазначений у візії аспект, що ці роботи можуть виконуватись спільно з іноземним партнером, говорить про дійсне розуміння у Повітряних силах складності програми. Іноземний партнер зможе взяти на себе виготовлення тих компонентів, на розробку яких в Україні можуть піти роки.

Враховуючи те, що готовими рішеннями у цій сфері володіє американська, європейська та російська школа, то знайти серед них партнерів доволі складно. Росія, як країна-агресор, не розглядаються автоматично, водночас США не ділиться своїми передовими розробками, а співпраця з Євросоюзом може потонути у забюрократизованих питаннях взаємодії.

Hisar-A
Hisar-A- ЗРК малої дальності Туреччини

Тому Україні варто шукати партнерів із країнами, які зараз намагаються вирішити ці ж проблеми. Наприклад, з Туреччиною, яка зараз намагається створити власний ЗРК, опинившись в не досить зручному положенні після закупівлі С-400.

Але у будь-якому разі задача створення власного ЗРК вимагатиме від України максимального напруження та консолідації оборонки, державної підтримки на всіх рівнях, вирішення завдання зі створенням повноцінного випробувального полігону, стабільного фінансування та незмінності вектору впродовж найближчих 10-15 років.

В іншому випадку візія повітряної оборони України залишиться лише папером з нехай і доволі амбітними, але цілком реальними планами.

Довідково:

Уперше плани зі створення в Україні власного ЗРК середньої дальності Міноборони озвучувало ще у 2001 році. Після тривалої паузи оборонне відомство реанімувало обговорення питання про створення вітчизняного ЗРК у 2008 році. Після чого про це стали згадувати як представники Міноборони, так і керівники низки оборонних підприємств і структур, що відповідали за експортні постачання українських озброєнь. У 2010 році стверджувалося, що приблизна фінансова потреба для розробки та розгортання виробництва для серійного виготовлення такого ЗРК складає 3-4 млрд грн у цінах того періоду. Але далі слів і гарних презентаційних буклетів і фільмів справа не зайшла.

Читайте також: Нова "Кольчуга" може з’явитися в Україні