Хоча багато хто в Україні називає це неможливим, свого часу винищувач F-16 зміг збити балістичну ракету. Як це сталося та чому це не пішло в серійне використання розберемося далі.
Все почалося з бажання США перехоплювати балістичні ракети за допомогою літаків, схоже до нещодавньої історії з AIM-174 на F/A-18. Однак, на відміну від сьогоднішнього авіаційного варіанту SM-6 тоді планувалося використовувати вже наявні ракети "повітря-повітря".
Читайте також: Про що каже інтеграція українських систем ППО до норвезького ЗРК NASAMS та чому це вигідно обом сторонам
Так, проєкт Мережецентричний елемент повітряної оборони (Network Centric Airborne Defense Element, NCADE) з 2000-х років передбачав перехоплення балістичних ракет малої та середньої дальності на стадії підйому та розгону. Для цього мав би використовуватися невеликий дешевий засіб повітряного базування, який розроблявся у співпраці Raytheon та Aerojet.
Важливим фактором програми було використання елементів вже наявних серійних ракет "повітря-повітря", а конкретніше AIM-120. Мова йде як мінімум про аеродинамічну конструкцію, інтерфейс і систему управління польотом.
Завдяки цим особливостям та невеликим розмірам нова протиракета мала б використовуватися з майже будь-якого американського винищувача, як от F-16, F-15, F/A-18, F-22 та F-35, а також навіть БПЛА MQ-9 Reaper. Це мало надати дуже великої гнучкості у застосуванні та відкидало б потребу в додатковій модифікації літаків.
Власне, проєкт дойшов до випробувань компонентів, де у 2007 році дві оснащені новою ГСН від NCADE ракети "повітря-повітря" малої дальності AIM-9X перехопили балістичну ракету. Платформою для запуску тоді виступив саме винищувач F-16, що довело можливість виконання такої задачі.
У заявленій на той час інформації для успішного збиття закінченою протиракетою NCADE літаку треба було б знаходитися у радіусі 160 км від місця пуску балістичної ракети. Якщо ця цифра звучить нереалістично, то так і є, бо вже у 2012 році було отримано нові перерахунки, за якими потрібна дальність скоротилася аж до 50 км.
Також за оцінками "Комітету з оцінки концепції та систем для протиракетної оборони у фазі прискорення" Національної дослідницької ради США балістична ракета починає фазу прискорення надто високо для перехоплення. Це серйозно обмежує можливе вікно для збиття та ставить під загрозу винищувач-платформу.
Тобто було отримано дуже нішеву протиракету, чиї недоліки виходили з її концепції. Так, перехоплення з літака під час стадії зльоту балістичної ракети було невигідним порівняно з традиційними зенітними засобами, як от Patriot PAC-3 MSE.
Після такого детального розгляду не дивно, що сьогодні NCADE позначено як скасований проєкт. Також причинами припинення фінансування називають довгу відсутність прогресу в розробці.
Що ж, загалом це була цікава програма, яка з самого початку була спрямована не туди. Саме тому можна припустити, що сьогоднішня AIM-174B буде успішнішою в перехопленні балістичних та гіперзвукових ракет, бо працює за більш "традиційним" принципом.
Читайте також: Німеччина навчить більше своїх Patriot боротися з "Кинджалами", а також придбає ще далекобійних зенітних ракет GEM-T
