Для "Укроборонпрому" "Антонов" є одним з основних активів, який дозволяє не тільки з "шиком" літати по відрядженнях на державних літаках, а й виводити з нього значні кошти. Лише офіційно у вигляді внесків концерн відбирає у підприємства щорічно по 150 млн грн.
Тому посада очільника ДП "Антонов" для концерну є однією з надкритичних. А 6-місячний контракт з теперішнім директором Сергієм Бичковим, який був підписаний у червні 2021 року після того, як він пів року знаходився у стані "в.о.", завершується цього місяця.
Читайте також: ЗСУ нарешті починають підконтрольну експлуатацію "Барс-8ММК", отриманих ще два роки тому
І тепер в "Укроборонпромі" розмірковують над тим, чи залишити його на посаді, або знайти йому заміну. До речі, попри усю прозорість та декларування проведення конкурсів, у держконцерні на "ключові" підприємства просто призначають. Зокрема саме так відбулось на "Заводі ім. Малишева", де новим директором став Олег Вінник, який навіть не брав участь у конкурсі на посаду.
Проте на "терезах" рішення щодо зміни очільника ДП "Антонов" баланс доволі не очевидний.
Махінації та схематози
Якщо підбивати підсумки одного року керівництва Сергія Бичкова, то у публічній площині можливо знайти лише одні скандали. Наприклад, махінації на наземному обслуговуванні літаків, на яких "Антонов" переплачує мільйони.
Цей скандал, який в самому "Укроборонпромі" вирішили просто "замовчати", призвів до того, що "Антонов" провів власну прес-конференцію на який звинуватив керівництво "Укроборонпрому" у зв’язках з російським ФСБ та несанкціонованим доступом до документів про співробітництво з НАТО.
У відповідь в ексклюзивному коментарі Defense Express у держконцерні це спростували та заявили, що військова прокуратура почала досудове розслідування за статтею 191 кримінального кодексу - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. З цього часу пройшло вже два місяці, проте жодних результатів цього розслідування - невідомі.
Як невідомо і чим завершився схематоз з компанію Click Aviation Network, що також фігурувала у списку компаній, яким переплачуються державні кошти.
Нагадаємо, що з Click Aviation Network Сергій Бичков у цьому році увійшов у настільки тісний зв’язок, що допустив її контролювати стратегічні перевезення для НАТО - програму SALIS. Про цей "схематоз", з продажем акцій компанії з реєстрацією у житловому будинку, яка була створена за декілька тижнів до підписання контракту, в окремому матеріалі.
І попри те, що "Укроборонпром" запевняв, мовляв, не знав про свавільне рішення очільника "Антонова" та навіть повідомив правоохоронні органи та "чекає від них правової оцінки", знову ж таки, нічого не змінилось.
Ігноруються й інші скандали, наприклад працюючий готель в окупованому Криму, який належить керівникові "Авіаліній Антонова", закупівлю за 6,6 млн євро відверто непотрібного верстату або підписання керівництвом підприємства контрактів на 5,5 млн грн самі з собою.
Та багато інших епізодів, кожен з яких мав коштувати посад посадовцями та призвести не до "передачі справ", а реальних судів.
Доля Ан-178
До цих корупційних скандалів додається головне - провал з виробництвом Ан-178. По-перше, мова йде про контракт з Перу на 64 млн доларів, укладений у 2019 році, на постачання одного літака до 23 жовтня 2021 року.
Можливість виготовлення за два роки Ан-178, який перебуває у стадії імпортозаміщення ще тоді виглядало, м’яко кажучи, амбіційно. Тим паче, що будівництво літака "Антонов" почав за власні кошти, а грошей у підсумку, так і не побачив.
Причина - неспроможність представників Перу та України вирішити питання з забезпечення банківської гарантії на авансові платежі з боку Перу. Хоча це і не завадило купляти для нього шість крісел за 161 тисячу доларів.
Ситуація з замовленням на три Ан-178 для Збройних Сил України, насправді не виглядає більш оптимістично. Варто нагадати, що спочатку мова йшла про "стаханівські темпи" - передачу першого літака до кінця 2022 року, це на пів року раніше ніж обумовлене контрактом літо 2023 року.
Тому перший політ літака без російських даталей спочатку анонсували на листопад 2021 - січень 2022 року. Саме таку обіцянку дав очільник "Укроборонпрому" Юрій Гусєв. Потім терміни почали зміщувати вправо: на перший квартал, а потім на "перше півріччя" 2022 року.
Водночас стан готовності першого Ан-178 восени цього року викликає певні питання. Офіційно, планер готовий на 80%, але ні слова про авіоніку, значну частину з якої мали імпортозамістити, і без якої літак у небо не підніметься.
Тобто строки названі, декілька разів перенесені, а результату поки немає. Напевно тому Юрій Гусєв дав нову обіцянку - підняти в небо дослідний Ан-178 (номер 001), той самий, який вже здійснив свій перший політ 7 травня 2015 року. І тепер цей літак "вдруге" здійснить "перший політ", але тепер вже як імпортозаміщений.
Проте і тут можуть бути сюрпризи, бо станом на осінь цього року готовим до польоту цей літак не виглядав. А окрім першого польоту ще необхідно провести і сертифікацію всіх систем, що у реаліях займає декілька років та сотні льотних годин.
Без майбутнього
На фоні цього жодних новин про розробку нових літаків від "Антонова" не чути. Під "сукно" поклали перспективний проект Ан-188, нібито зосередившись на реанімації Ан-70, про Ан-132 взагалі не згадують, як і про виробництво Ан-148/158.
А тим часом Україна масово втрачає ринки збуту літаків "Антонов", бо не може запропонувати численним операторам "Анів" сучасну альтернативу. Наприклад, у 2020 році Угорщина придбала два KC-390 від Embraer на заміну списаним Ан-26. А Казахстан у вересні цього року замовив два А400М від Airbus для заміни Ан-12.
А насправді вже на горизонті завершення експлуатації Ан-124 "Руслан" - єдиного справжнього активу "Антонова", які у режимі 24/7 заробляють гроші для підприємства на перевезенні вантажів.
Сергій Бичков заявив, що вони літатимуть до 2038-2040 років. Але ці 17-19 років не така і далека перспектива, бо розробка важкого транспортного літака - проект довжиною у десятиріччя.
Наприклад, накреслювати Ан-124 почали ще у 1966 році, а перший політ пройшов у 1982 році й ще чотири роки знадобилось на випробування. Тобто на створення "Руслану" знадобилось 20 років. Проте про це ні на ДП "Антонов", ні у ДК "Укроборонпром" намагаються не згадувати, бо, судячи з усього, це знаходиться вже за межами уяви.
Таким чином шальки терезів вибору очільника підприємства, які тримає "Укроборонпром", мали б бути очевидними: ціла підбірка звинувачень у корупції, скандалів та невиконані плани проти жодного позитиву.
Проте поки складається враження, що "ефективним менеджерам" не потрібні фахівці, які будуть працювати над глобальними задачами. Значно простіше та зрозуміліше мати "кишенькового" директора, який буде виконувати всі ситуаційні забаганки і якого можливо легко звинуватити у провалах.
Читайте також: ДСНС України з четвертої спроби купить "вживаний" Ан-32П
