"Нептун" у контейнерній ПУ, виробництво Bayraktar TB2 в Україні та кулемет для БМ "Оплот": події тижня від Defense Express

15395
Зенітна установка КТ-12,7 та танковий панорамний прицільний комплекс ПНК-6 на башті танка БМ "Оплот"
Зенітна установка КТ-12,7 та танковий панорамний прицільний комплекс ПНК-6 на башті танка БМ "Оплот"

Поставити "Нептун" у контейнерну пускову установку та не мати проблем із шасі; Кабмін прискорює зусилля, щоб впорядкувати нормативну базу, і так запустити процес купівлі землі під завод з виробництва безпілотників; а Завод "Маяк" починає практичні тести оновленого варіанту великокаліберного кулемета КТ-12,7 для БМ "Оплот": розповідаємо про ці та інші новини й події тижня

Пропонуємо ознайомитися з оглядом подій та матеріалів тижня, короткий опис яких ми зібрали для вас у цій статті.

"Джихадомобіль" Humvee із 105-мм гаубицею

Американська компанія AM General розробляє самохідну артилерійську установку 2-CT Hawkeye - на базу автомобіля Humvee установлено гаубицю М20 калібром 105 міліметрів, 18 травня 2021 року американська армія видала контракт на поставку двох прототипів такої "міні-САУ".

Читайте також: Зробити "Нептун" абсолютною зброєю та перемогти РФ у війні на морі
Міні САУ
Вперше така самохідна артустановка була випробувана у липні 2019 року

Головна особливість системи 2-CT Hawkeye – застосування "технології м’якої віддачі" SRT, яка власне і покликана зменшувати руйнівний вплив віддачі 105-мм гаубиці на шасі Humvee.

Інші відомі характеристики самохідної артустановки 2-CT Hawkeye: час від розгортання до першого пострілу – 1,5 хвилин, необхідний час для ураження цілі та покидання вогневої позиції – 3 хвилини, дальність стрільби "прямою наводкою" - два кілометри, максимальна дальність стрільби – 11,6 кілометра стандартними боєприпасами та 19,5 кілометрів активно-реактивними снарядами.




Міні САУ
Скільки армія США готова заплатити за кожен із двох екземплярів такої машини - не уточнюється

Мета таких "самохідно-артилерійських" експериментів із автомобілями Humvee – американські військові хочуть підвищити мобільність своєї артилерії.

А от як така САУ може бути корисна армії США та Україні – читайте в матеріалі Defense Express.

"Нептун" та питання шасі

Для наших перспективних ракетних комплексів «ахілесовою п’ятою» виявилось саме питання шасі.

Дослідний зразок цього комплексу для ВМС України поставлений на шасі КРАЗ, а от перший серійний – матиме колісну базу Tatra

Наприклад – перший дивізіон протикорабельного ракетного комплексу "Нептун" наші Військово-Морські Сили отримають лише у І кварталі 2022 року, і одна із причин такого лагу – усі машини комплексу потрібно переставити із шасі КРАЗу на імпортне шасі чеської Tatra.

Але у випадку із шасі для "Нептуна" є своє "але". Нещодавно очільники Міноборони та Мінстратегпрому – міністр оборони Андрій Таран та Віце-прем’єр-міністр – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський відвідали потужності самого КРАЗ.

Tatra шасі
Вперше машини Tatra як можливий варіант шасі для ЗСУ були презентовані на виставці "Зброя та Безпека-2016"

І при цьому – окремо наголосили, що держава вирішуватиме проблеми цього підприємства, бо Збройні Сили України мають використовувати шасі та автомобілі вітчизняного виробництва.

Відтак, не можемо виключати, що із шасі для комплексу "Нептун" може виникнути така собі "мішанина" із шасі - наприклад, що із запланованих п’яти дивізіонів перші два поставлять на колісну базу Tatra, наступні три – уже знову на шасі КРАЗ, щоб підтримати вітчизняного виробника.

"Мішанина" із шасі означатиме проблеми із обслуговуванням самого ракетного комплексу "Нептун". Але – є ще час відкоригувати проект "Нептун" так, щоб не мати проблем із вибором шасі.

Ракета Р-360
Тим більш, що головний елемент комплексу "Нептун" - це крилата ракета Р-360, а не колісна база

Як приклад – якщо постане мова про модернізацію цього ракетного комплексу, в технічному завданні можна буде прописати, наприклад, "контейнеризацію" складових ракетної системи. Детальніше Defense Express розповідав в окремому матеріалі.

Битва дронів

Командування ДШВ провело демонстраційний показ наземних безпілотних бойових платформ від провідних українських виробників.

Дрони Україна
Ironclad, Ласка 2.0 та РСВК-М "Мисливець"

Так, Десантно-штурмові війська прицінюються до українських бойових наземних дронів. Днями на полігоні ДШВ у Житомирській області пройшов демонстраційний захід, на якому розробники з Києва, Львова та Запоріжжя показували на що здатні їх розробки.

Тим паче, що у Державне оборонне замовлення на 2021 рік вже включені роботизовані платформи.

Defense Express мав унікальну нагоду прослідкувати за цією подією та поспілкуватися з розробниками дронів Ironclad, "Ласка 2.0" та "РСВК-М Мисливець", а також з командувачем ДШВ Євгеном Мойсюком.

Кулемет для БМ "Оплот"

Завод "Маяк" починає практичні тести оновленого варіанту великокаліберного кулемета КТ-12,7 для БМ "Оплот".

БМ
"Американський" БМ "Оплот" (замовлений США), що брав участь в показі для делегації Пакистану у травні 2021 року, озброєний ще старим варіантом КТ-12,7

Як повідомив Defense Express головний конструктор Заводу "Маяк" Олександр Гордєєв, український КТ-12,7 буде не лише спроектований за західними стандартами, а й матиме розроблену на підприємстві систему, котра дозволить значно покращити кучність та влучність стрільби цього кулемета.

КТ-12,7 кулемет
Дослідний зразок великокаліберного кулемета КТ-12,7 від ПАТ "Завод "Маяк"

Нагадаємо, перші зразки КТ-12,7 (український аналог великокаліберного кулемета НСВТ) були представлені на початку 2021 року. На відміну від строго зразка, що виготовлявся в СРСР, модель виробництва Заводу "Маяк" створена за сучасними західними стандартами у партнерстві з компаніями Bartlein Barrels Inc. (США) – яка є виробником так званих "бланків" ствола та ARS Ballistics (Велика Британія), що займалась оснащенням для вгону його в прецизійну геометрію.

Завод з виробництва Bayraktar TB2 в Україні

У жовтні 2020 року Віце-прем’єр-міністр - Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський заявив: Туреччина готова вкласти кошти та самостійно побудувати новітнє підприємство для виробництва в Україні дронів Bayraktar TB2 та інших типів БПЛА розробки Baykar Makina.

Bayraktar TB2
Можливість будівництва такого заводу була передбачена зокрема Меморандумом між Україною та Туреччиною, що був підписаний в грудні 2020 року

Офіційно такі плани було оформлено 14 грудня 2020 року, коли Міністр оборони України Андрій Таран та очільник Секретаріату оборонної промисловості Турецької Республіки Ісмаїл Демір підписали відповідний Меморандум.

З часу цієї події минуло уже півроку. І на перший погляд, є підстави запитувати – чому ж досі не стартувало будівництво підприємства з виробництва в Україні безпілотників турецької розробки?

Про те, що вдалося з’ясувати Defence Express – читайте в нашому матеріалі.

Гарної неділі!

Читайте також: "Під час війни авіація вся вийшла з ладу": як таке не допустити Україні