В Україні за ініціативи Ради національної безпеки і оборони вперше проводитиметься аудит стану ВТС з іноземними країнами.
Про цю ініціативу, яка має стати основою для розробки "Стратегії військово-технічного співробітництва України на найближчі 5 років", повідомила прес-служба РНБО 27 вересня ц.р.
Читайте також: В "Укроборонпромі" досі не імпортозаміщені понад 3000 позицій комплектуючих
Власне й аудит, і розробка "Стратегії" проводяться в рамках виконання рішення РНБО "Про Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України" (від 18 червня 2021 року), яке уведене в дію Указом Президента України від 20 серпня ц.р.
"З метою покращення позицій України на світовому ринку озброєнь і зміцнення потенціалу держави у сфері ВТС Кабінету Міністрів України згідно з цим рішенням доручено у шестимісячний строк забезпечити проведення огляду ВТС України з іноземними державами за минулий трирічний період", - повідомила прес-служба РНБО.
Головним органом, відповідальним за виконання цього завдання та забезпечення підготовки відповідних документів, РНБО призначило Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.
Відзначається, що в рамках аудиту мають бути проаналізовані:
- особливості та тенденції розвитку світового ринку озброєння, військової та спеціальної техніки;
- ефективність здійснення ВТС України з іноземними державами, а також фактори, які впливають на зазначене співробітництво;
- фінансові показники експорту озброєння та військової техніки до іноземних держав, результати діяльності органів державного управління, підприємств, установ і організацій промисловості та науки, а також забезпечення сектору безпеки і оборони;
- потенціал та перспективні напрями розвитку ВТС України з іноземними державами.
Варто відзначити, що за останні три роки експортні стосунки України дещо змінили пріоритети. Традиційно користувачами українських зразків озброєнь та військової техніки залишаються:
- Китай - стабільно продовжує закупівлю авіаційних двигунів різних типів і є найбільшим покупцем цієї продукції (мова йде про щорічні постачання близько сотні авіадвигунів);
- Індія - під питання встало подальше співробітництво з обслуговування численного авіапарку літаків "Антонов" та можливого продажу інших нових літаків, однак були укладені великі контракти на корабельні турбіни та авіаційні ракети;
- Пакистан – замовив масштабний ремонт свого танкового парку, ремонт літаків Іл-78 та є цілком ймовірним замовником великої партії ПТРК й зацікавився можливостями комплексів "Вільха" та "Нептун".
Водночас зі списку лідерів в партнерстві вибув Таїланд, який багато років масово замовляв українську бронетехніку (БТР-3 та БМ "Оплот") та військові автомобілі (КрАЗ). Хоч певні шанси відновити масштабні закупівлі й лишаються.
Своєю чергою, стрімко нарощує оберти співробітництво в військовій сфері з Туреччиною, яка є не тільки продавцем необхідної ЗСУ військової техніки (БПЛА, корвети) та обладнання (тепловізори, радіостанції), а й замовником українського озброєння та послуг (ПТРК, обслуговування та розробка нових гелікоптерів, закупівля авіадвигунів для БПЛА тощо).
Також значно посилились контакти з країнами Аравійського півострова – Саудівська Аравія (з 2018 року закупила близько 400 комплексів ПТРК та кілька тисяч ракет до них) та ОАЕ (стала першим замовником великої партії РСЗВ "Вільха-М") все більш цікавляться новим українським озброєнням.
Традиційними важливими партнерами, котрі продовжують співробітництво з Україною, також можна вважати Азербайджан, Польщу, Єгипет, Перу, Алжир та ще низку країн Близького Сходу. Крім того, з’явилося чимало проектів і з Індонезією.
Варто додати, що в останні роки, з приходом "нової команди", експортні справи в Концерні дещо ускладнилися.
Нагадаємо, Айварас Абромавичус у лютому 2020 року впевнено прогнозував стрімке зростання експорту на потужні 30%, а ще раніше (у вересні 2019 року) планував до 2025 збільшити продаж озброєнь Концерну за кордон до суми $2 млрд за рік.
Однак замість зростання з $908 млн у 2019 році (у 2018 році було експортовано ОВТ на $766 млн) результати 2020 стали гіршими. Це визнається всіма, але не зовсім зрозуміло наскільки, через певні розбіжності в оприлюдненій інформації.
Так, вже новий гендиректор ДК "Укроборонпром" Юрій Гусєв стверджував, що експорт минулого року впав лише на 2% й склав $908,11 млн (!) При цьому з його даних випливало, що продаж за 2019 загадково збільшились до $925 млн.
А ось виручка підприємств-спецекспортерів, за його даними впала більш суттєво - $496,2 млн у 2020 році проти $572,4 млн у 2019 (падіння на 14%).
Однак сам очільник Концерну дивиться на ці проблеми з неабияким оптимізмом й очікує, що у 2021 році спецекспортери укладуть нових контрактів на суму чи не вдвічі більшу ніж у 2020.
"У 2021 році маємо намір суттєво збільшити обсяги постачання на зовнішні ринки. Лише спецекспортери планують укласти зовнішньоекономічні контракти на понад $1 млрд (у 2020 було $622 млн) Чекаємо на збільшення експорту і від інших підприємств концерну", - наголосив він.
Читайте також: Керівництво ДП "Антонов" підставило Україну та НАТО: новий "схематоз" у програмі SALIS (документи)
