Вітчизняні 155-мм артилерійські системи "Богдана" пройшли довгий шлях від проблемного дослідного прототипу до серійної системи, яка може встановлюватися на різні шасі. Але що їм потрібно щоб досягти статусу "основних" в Силах оборони.
Попри домінування дронів на полі бою артилерія залишається важливим інструментом як і в наступі, так і в обороні. Відповідно в українських військових створюється суттєва потреба у таких засобах.
Читайте також: Чи можна взагалі вести війну, якщо виробництво електрики в країні упаде на 80%
З початку повномасштабного вторгнення РФ в лютому 2022 року країни-партнери надіслали Україні велику кількість різних гармат та гаубиць. Причому радянських зразків активно надходили й системи західного виробництва.
Частина з поставлених артилерійських засобів були старими перевіреними, як от M109 в різних модифікаціях, так і сучасними високотехнологічними типу Caesar, Archer, Krab та PzH 2000. І з деякими зразками мова йде за сотню переданих одиниць.
На 2021 рік чисельність української ствольної артилерії за виключенням мінометів оцінювалася приблизно 1176 одиниць. При цьому 746 штук припадало на системи калібру 152-мм, ще 421 на 122-мм та 13 203-мм.
З початком повномасштабної війни та створенням нових підрозділів ця цифра виросла, наповнюючись як і шляхом постачання від країн-партнерів, так і завдяки самостійній реактивації зі зберігання та закупівлі Україною. Відповідно створюється дуже велика цифра артилерійських систем.
Такий довгий вступ був потрібен для того, щоб пояснити, що "Богдана", яка пішла в серійне виробництво у 2022 році, поки банально не могла бути випущена в потрібній кількості, щоб називатися "основною". Але це може досить швидко змінитися.
Наразі вітчизняну артилерію виробляють дуже високими темпами, а саме приблизно 30 одиниць на місяць. Також не розкриваються обсяги випуску причіпного варіанту, яких за шість місяців 2025 року передали мінімум п’ять партій.
Таким чином за наявності фінансування підрозділи Сил оборони можуть отримувати на рік 360 "Богдан" тільки у самохідному варіанті. Відповідно, за грубим підрахунком за приблизно два-три роки вона стане наймасовішою артилерійською системою в Україні.
Подібна перспектива гарна безумовно тим, що спрощує обслуговування озброєння та уніфікує його. Плюс полегшується процес заміни стволів, що критично важливо та виявилося проблемним питанням з деякими західними аналогами.
Звісно, "Богдана" все ще поступається кращим представникам у класі, як от Caesar, Archer, чи взагалі PzH 2000. Але вони можуть стати точнішим засобом спеціалізованих підрозділів, в той час, як українські гаубиці займуть нішу масового фронтового засобу.
Таким чином продукт вітчизняного ОПК продовжує впевнено рухатися до нових висот, не лише надходячи до більшої кількості підрозділів, а й отримуючи додаткові покращення. Останнє дуже важливо, через наявність все ще невиправлених проблем.
Читайте також: Навіщо Україні французьке шасі для броньовиків Celeris та який бронеавтомобіль можна на його основі створити
