Так, наразі в польському війську експлуатується 15 ізраїльських міні-БПЛА Orbiter, 16 польських міні-БПЛА FlyEye та 2 американських БПЛА малої дальності Scan Eagle. Ці безпілотники розподілені між різними видами сил ЗС РП.

Зокрема, Повітряні сили ЗС РП експлуатують 15 безпілотних літальних апаратів Orbiter (дислокуються на 12-й базі безпілотних літальних апаратів у Мірославці. Сухопутні війська ЗС РП експлуатують п’ять міні-БПЛА FlyEye, що розподілені по окремих з’єднаннях. 11 та 12 бронекавалерійські дивізії мають по два комплекси, ще один БАК FlyEye знаходиться на озброєнні 16-ї механізованої дивізії, що базується в Ольштині.
Читайте також: Безпілотна система FlyEye стала першою польською системою, яку пропонує агентство НАТО

Сили спеціальних операцій ЗС РП мають на озброєнні відносно велику кількість БПЛА – 11 БПЛА FlyEye та 2 тактичних БПЛА малої дальності Scan Eagle. Усі БПЛА Scan Eagle разом з трьома системами Fly Eye знаходяться на озброєнні підрозділу Nil, що базується в Кракові. Ще по три БПЛА FlyEye знаходяться в штаті військової частини Коммандос в місті Люблинець, та в підроділі Agat, що дислокується в місті Глівіце. Підрозділ Formoza, що базується у Гдині, має на озброєнні два комплекси FlyEye.

Хоча в оприлюдненій на панелі інфографіці йдеться про "БПЛА", мова може йти про комплекси, до складу яких можуть входити по декілька БПЛА разом з базовою станцією.

Нагадаємо, що нещодавно між Туреччиною та Польщею був підписаний контракт, який передбачає придбання 4 тактичних комплексів БПЛА середньої дальності (Bayraktar TB2), котрі суммарно включають в себе 24 безпілотних літальних апарати. Вони повинні бути введені в експлуатацію між 2022 і 2024 роками. Згідно з наявними планами, вони будуть експлуатуватися 12-й базі безпілотних літальних апаратів ПС ЗС РП (Мірославець) на користь усіх Збройних сил Польщі.

Наразі відкритих даних по кількості БПЛА в частинах та підрозділах Збройних сил України немає, однак, оціночно можна зробити висновок, що їх набагато більше, ніж в ЗС РП – як розвідувальних, так і ударних.
Зокрема, відомо, що саме польська група компаній WB Group стала першим іноземним постачальником, що після початку збройної агресії РФ поставляв в Україну легкі БПАК FlyEye, а потім і досконаліші FlyEye 2.0, які ЗСУ прийняли на озброєння. Водночас від 2015 року ЗСУ використовують ударні дрони Warmate (розробки та виробництва WB Electronics зі складу WB Group).

Улітку 2016 року ЗСУ отримали від США 24 комплекси тактичних розвідувальних БПЛА RQ-11B Raven, що запускаються з руки. Кожен комплекс складається з трьох апаратів (загалом 72 дрони), двох станцій управління, ноутбука, акумуляторів і запасних частин.
Третім закордонним джерелом отримання БПЛА для українських військових стала Туреччина, з якою наша держава в листопаді 2018 року уклала договір на придбання комплексу оперативно-тактичних БПЛА Bayraktar TB2 (шість апаратів, три наземні станції і 200 коригованих авіабомб) вартістю $69 млн. Угода також передбачала підготовку українських фахівців і технічну підтримку на території України.
У липні 2021 року перший ударний безпілотний комплекс Bayraktar TB2 з розширеним до 300 км радіусом дії надійшов до Військово-морських сил Збройних сил України.
Про кількість поставлених до українського війська вітчизняних БПЛА відкритої інформації немає, однак відомо, що першим на озброєння був прийнятий БпАК Spectator-М1, створений ВАТ "Меридіан" ім. С.П Корольова" (входить до складу ДК "Укроборонпром") у червні 2019 року.
Другим - А1-СМ "Фурія" виробництва приватної компанії НВП "Атлон Авіа" (входить до складу ГС "Ліга оборонних підприємств України") у квітні минулого року. малий оперативно-тактичний розвідувальний БпАК "Лелека-100" виробництва ТОВ "Виробничо-Інноваційної компанії "ДЕВІРО", в травні ц.р. став третім з українських БПЛА, що офіційно прийнятий на озброєння української армії.
Раніше Defense Express повідомляв про результати та висновки проведеної в ЗСУ масштабної перевірки всіх БПЛА та станцій РЕБ. Ми також писали, що в Сухопутних військах ЗСУ зробили висновки з конфлікту довкола Карабаху і дійшли висновку, що їм потрібні сучасні АСУ, ударні беіспілотники, засоби ППО та РЕБ. За результатами аналізу ходу операцій та результатів азербайджано-вірменського конфлікту в СВ ЗСУ вважають за доцільне продовжити нарощування оснащення безпілотними авіаційними комплексами, у тому числі - в ударному варіанті.

Читайте також: Від надійного до досконалого: українська п’ятирічка польського FlyEye