Перебіг і переможне завершення операції «Залізний кулак» у вересні-листопаді 2020 року, яка дала Баку змогу взяти під контроль територію Нагірного Карабаґу, викликали жваву реакцію експертного середовища, передусім в Україні. Адже водночас було доведено, що лише шляхом переговорів окуповані території не звільняють, повідомляє друковане видання "Український тиждень"
Для України, яка вже сім років потерпає від російської агресії, досвід Баку дуже привабливий. А з військового погляду особливий інтерес становить практика використання азербайджанськими підрозділами БПЛА, адже операція в Нагірному Карабаґу мала елементи дистанційних війн майбутнього.
Читайте також: "Сокіл-300" від КБ "Луч": на що здатний український ударний БПЛА (фото)
Інформаційний складник операції, яку Баку вдало реалізувало, навіть створив враження, що саме використання БПЛА і баражуючих боєприпасів (ББ), від яких «немає захисту», вирішило перебіг війни на користь Азербайджану. Майже щодня світ отримував разючі відео ефективного знищення дронами вірменських танків, гармат, ЗРК, РЛС, пунктів управління тощо. У центрі уваги опинилися середньовисотні оперативно-тактичні БПЛА турецького виробництва Bayraktar ТВ-2. Та насправді йдеться про комплексну систему у складі засобів розвідки, зв’язку й ураження, тобто розвідувально-ударні комплекси (РУК), складником яких разом з артилерією (САУ і РСЗВ) були БПЛА.
РУКи діяли в рамках мережецентричних систем управління з використанням новітніх і високоточних боєприпасів. Тому дрони в режимі онлайн залучали необхідні засоби ураження для знищення виявлених ними і стаціонарних, і рухомих цілей. Важливою новиною стало використання азербайджанцями ББ, зокрема ізраїльського (Harop, Orbiter, SkyStriker) і турецького (Kargu) виробництва.
Зазвичай практикували зосередження дронів у зоні очікування на відстані до 50 км від лінії фронту (або від визначених цілей) з їх одночасним залученням до атаки. Водночас один, найбільший, БПЛА залишався на висоті до 8 км, щоб моніторити ситуацію та координувати дії решти апаратів. У середньому під час боїв у повітрі щодня перебувало до 100 азербайджанських дронів. Як правило, перша група, що наближалася до визначених цілей на висоті 6—7 км (для можливості скидати бомби з лазерним наведенням), несла ударну зброю, здійснювала додаткову розвідку, зокрема сигнальну, коригувала вогонь артилерії та забезпечувала ретрансляцію сигналів управління для інших БПЛА.
Баражуючі боєприпаси атакували цілі насамкінець і лише на малих тадуже малих висотах (залежно від типу). Для гарантованого знищення важливих цілей виділяли наряд сил більше за один ББ на кожну. Лише після БПЛА й артилерії починали діяти наземні війська.
Українські потреби
Від початку російської агресії ЗСУ бракувало навіть розвідувальних БПЛА. У 2014 році вони були змушені використовувати застарілі БПЛА ще радянських часів «Стриж» і «Рейс», що вже не відповідали вимогам сучасного поля бою. Подальший досвід бойових дій виявив потребу української армії в дронах і для розвідки та коригування артилерійського вогню, і для самостійного ураження захищених і важкодоступних точкових цілей.
Питання вирішували шляхом придбання необхідних безпілотників за кордоном і створення власних. Польська WB Group стала першою іноземною компанією, яка після початку збройної агресії РФ поставляла в Україну легкі БПАК FlyEye, а потім і досконаліші FlyEye 2.0, які ЗСУ взяли на озброєння.
Водночас від 2015 року ЗСУ використовують дрони Warmate від польської компанії WB Electronics (у складі WB Group). У 2016-му ПРАТ «ЧеЗаРа» придбало Warmate і ліцензію на його виробництво. А від 2017 року «ЧеЗаРа» разом з «НВО Практика» і WB Electronics пропонує ЗСУ РУК «Сокіл» у складі розвідувального (FlyEye) та трьох ударних (ББ Warmate) БПЛА.
Перший забезпечує виявлення та спостереження за цілями на дальності до 50 км. А другий може знищувати цілі на дальності до 30 км з використанням БЧ фугасної, осколково-фугасної та термобаричної дії. Виробництво останніх також локалізовано на території України. Щоправда, попри успішне завершення ще у 2017 році полігонних випробувань, на озброєння «Сокіл» поки що не взяли.
Улітку 2016 року ЗСУ отримали від США 24 комплекси тактичних розвідувальних БПЛА RQ-11B Raven, що запускаються з руки. Повна маса дрона становить 2 кг, радіус дії — до 10 км, апарат несе денну або нічну камери бокового огляду. Кожен комплекс складається з трьох апаратів (загалом 72 дрони), двох станцій управління, ноутбука, акумуляторів і запасних частин.
Третім закордонним джерелом отримання БПЛА для українських військових стала Туреччина, з якою наша держава в листопаді 2018 року уклала договір на придбання комплексу оперативно-тактичних БПЛА Bayraktar TB2 (шість апаратів, три наземні станції і 200 коригованих авіабомб) вартістю $69 млн. Угода також передбачала підготовку українських фахівців і технічну підтримку на території України.
Відтак першими ударними БПЛА ЗСУ стали саме 650-кілограмові «Байрактари» завдовжки 6,5 м і розмахом крил 12 м, корисним навантаженням 150 кг, максимальною швидкістю 222 км/год, максимальною висотою польоту 8200 м, часом безперервного перебування в повітрі 24 год і радіусом дії (за умовами прямого зв’язку) 150 км.
Поставка першого комплексу завершилась у листопаді 2019 року. А вже в жовтні 2020-го повідомляли про можливе придбання або спільне збирання в Україні ще 48 дронів. Програма розвитку ЗСУ передбачає придбання 6–12 комплексів Bayraktar TB2. Так, 15 липня 2021 року ВМС України отримали другий комплекс БПЛА з покращеними ТТХ. Завдяки заздалегідь підготовленим операторам апарати вже використовують у процесі бойової підготовки. Зокрема «Байрактари» кілька разів залучали до військових навчань ЗСУ, а днями навіть стежили за випробувальними ракетними пусками з полігону «Алібей».
Вітчизняні розробки
Активні розробки вітчизняних БПЛА почалися того самого 2014-го переважно силами приватних і волонтерських структур. Невдовзі вони запропонували низку власних проєктів безпілотників і ББ, найкращі з яких узяли на озброєння ЗСУ та інші структури, їх навіть експортують. Передусім це БПЛА літакової схеми: «Фурія» (від компанії «Атлон Авіа»), «Лелека-100» (DeViRo) — наймасовіші дрони в українській армії з радіусом дії до 50 км, PD-1 (UkrSpecSystems) з радіусом дії понад 100 км. Усі вони слугують для розвідки й коригування вогню. ДККБ «Луч» створює важкий ударно-розвідувальний БПЛА «Сокіл-300» з такими ТТХ: розмах крила — 14 м, довжина — 8,57 м, максимальна злітна маса — 1130 кг; корисне навантаження — 300 кг.
Дрон отримає вітчизняну оптико-електронну станцію, малогабаритну РЛС і РЛС із синтезованою апертурою, інерційний блок, оптико-прицільний блок і автоматичну систему зльоту та посадки. Призначення дрона — розвідка й знищення цілей в оперативній і тактичній глибині території противника керованими ракетами РК-2П з дальністю дії до 10 км. Замість озброєння дрон може брати на борт кілька підвісних станцій РЕБ. «Сокіл-300» оснащений двигуном Rotax 914, матиме максимальну швидкість 210 км/год і дальність дії 3300 км. Радіус дії — 150 км (прямий зв’язок) і 300 км (з ретранслятором). Прототип планують виготовити до кінця поточного року, а його перший політ, за наявності фінансування, очікують на початку 2022-го.
У 2018 році ТОВ «Компанія оборонних і радіоелектронних технологій» (КОРТ) представила 8-кілограмовий дрон катапультного старту RAM UAV, призначений для виявлення й ураження наземних (надводних) броньованих цілей і систем ППО на відстані до 30 км. Він має електричний двигун і трикілограмову бойову частину (БЧ), термобаричну, кумулятивну або осколково-фугасну. Апарат успішно пройшов випробування в зоні проведення ООС на Донбасі.
Не можна обійти увагою ударний дрон PD-2, створений на базі розвідувального БПЛА PD-1 (People Drone — «Народний дрон») — український модульний безпілотний комплекс, розроблений Всеукраїнським центром волонтерів «Народний проєкт» та компанією UkrSpecSystems. Він отримав ударні функції носія ББ (у двох контейнерах під крилами, загалом 8 кг), новий двигун, а також функцію вертикального зльоту та посадки.
Компанія «Укрджет» (Київ) пропонує БПАК UJ-22 Airborne з ББ «Злива». Дрон має такі ТТХ: довжина — 3300 мм, розмах крил — 4600 мм, злітна маса — 85 кг, практична висота польоту — 6 км і час перебування в повітрі — 14 год. Швидкість максимальна / крейсерська — 200/140 км/год, корисне навантаження — 20 кг. Дрон може нести вільно падаючі авіабомби — адаптовані для скидання з повітря 82-мм мінометні міни (4), головні частини реактивних гранат РПГ-7 (6) або ББ «Злива» (розробка «Укрджет»). Використання дрона збільшує радіус дії останнього до 150—200 км. Замість озброєння дрон може брати на борт фотоапарат. Також ця компанія пропонує ББ UJ-32 «Ластівка» з наземним стартом.
Київське приватне ТОВ «Українська бронетехніка» пропонує високоточний дрон RAM II з катапультним стартом, який може слугувати як розвідник і як ББ. Відповідно, його корисне навантаження становлять розвідапаратура або БЧ (осколкова, кумулятивна чи термобарична) вагою 3 кг. Дрон може діяти самостійно й у складі рою. Він має малошумний електродвигун, що забезпечує швидкість до 70 км/год і бойовий радіус 30 км. Запуск здійснюється з мобільної катапульти (на БА «Новатор»).
На особливу увагу заслуговує розробка київського КБ Robotics — ББ LUACC. Шестикілограмовий дрон запускається залпом з 24-ствольної ПУ (касети) наземного (морського) базування за принципом «вистрілив і забув» і може діяти у складі рою. Маса БЧ — 2 кг, максимальна швидкість — 130 км/год, час перебування в повітрі — до 40 хв і радіус дії — 35 км. Апарат стійкий до впливу засобів РЕБ, має незалежну систему автономного руху, виходу в цільовий квадрат, а також систему пошуку, розпізнання й ураження цілей.
Серед цьогорічних новинок — комплекс дистанційно керованих літальних апаратів (ББ) «Мисливець» від ДАХК «Артем», який може вражати цілі різними типами БЧ, залежно від завдання. Ідеться про БЧ типу «ударне ядро» та готовими поражаючими елементами (ГПЕ), кумулятивну БЧ та осколково-фугасну БЧ з ГПЕ. Маса ББ «Мисливець» становить 35 кг, з яких 15 кг — маса дрона; максимальна швидкість — 380 км/год, дальність польоту на максимальній швидкості — 80 км.
Не бракує й цілком інноваційних розробок. Так, ПрАТ «Рамзай» працює над створенням прототипу першого в Україні ударного БПЛА «вертолітного» типу RZ-500. Маса дрона становитиме 500 кг (зокрема 100 кг — корисне навантаження), тактичний радіус дії — понад 60 км, максимальна дальність — 300 км, крейсерська швидкість — 180 км/год і максимальна — до 210 км/год, максимальна висота польоту — 4 км, час перебування в повітрі — до 3 год. Призначення RZ-500 — розвідка, цілевказівка (підсвічення цілей для високоточних боєприпасів з лазерним наведенням) і самостійне знищення наземних, зокрема броньованих, цілей. Дрон отримає прицільний блок ПрК-Р-21. Наразі на пілотованій версії RZ-500 відпрацьовують елементи дистанційного управління для подальших випробувань дрона в повному обсязі. Тривають роботи зі створення перспективного малопомітного швидкісного бойового дрона ACE ONE від Міжнародної компанії ACE. Він матиме характерну форму «пласке крило» й буде оснащений двигуном Івченко АІ-332Ф виробництва ДП «Івченко-Прогрес» та ПАТ «Мотор Січ» з тягою 2500 кгс. Машина матиме злітну масу 7,5 т, максимальну швидкість — 0,95М, тактичну дальність — 1500 км і корисне навантаження — 900 кг. Призначення дрона — стратегічна, оперативна й тактична розвідка, штурмові операції в широкому діапазоні висот, придушення ППО, боротьба з дронами, патрулювання. Наразі триває тестування окремих систем, перший старт безпілотника може відбутися щонайменше через 30 місяців.
Водночас компанія-виробник UADCOM пропонує ударний безпілотник SkyFist — цей проєкт учасники АТО/ООС реалізують з 2016 року. Як зазначили Тижню розробники, дрон уже має підтверджене успішне бойове застосування. Так, один із підрозділів ЗСУ завдяки SkyFist свого часу знищив склад пального російських окупаційних сил, розташований за лінією розмежування, що було зафіксовано на відео. Згідно з проєктом, SkyFist є безпілотником, який можна повторно використовувати, бо він повертається на базу після пуску боєприпасів вагою 2 кг або 3 кг. Така схема робить завдання одного удару значно дешевшим, порівняно з використанням дронів-камікадзе, адже найдорожча частина (планер із системами управління й навігації) залишається. Дальність дії дрону становить 45 км, швидкість — 20 м/с, заявлена точність удару — 4 м. Час, необхідний на перезарядження,— 3 хв. Зважаючи на невеликі габарити, цей БПЛА можна застосовувати для здійснення спеціальних операцій або оперативної доставки вантажів (наприклад, медичних засобів) у важкодоступні місця. Також це зменшує помітність SkyFist (зокрема аудіовізуальну й термальну), що ускладнює боротьбу з ним.
Не менш цікавим є вітчизняний проєкт баражуючого боєприпасу «Грім» від приватної компанії «Атлон Авіа», яка вже відома своїм БПАК А1-СМ «Фурія» для корегування артилерійського вогню. Нова розробка — БПАК ST-35 «Грім».
Це засіб високоточного ураження цілей, особливістю якого є можливість знищувати цілі в закритих позиціях і використовувати різні типи бойових частин (наразі це кумулятивно-осколкова бойова частина).
Комплекс складається безпосередньо з баражуючих боєприпасів і мультикоптера, призначеного для їх вертикального запуску. Його головна особливість полягає в тому, що ураження цілі відбувається майже вертикально, що, по-перше, дає змогу уразити найменш захищену площину бронетехніки, а по-друге, влучити в ціль, навіть якщо вона схована в лісі чи щільній забудові, та уникнути небажаних пошкоджень цивільних об’єктів.
Мультикоптер також виконує роль ретранслятора сигналів управління й розвідувальних даних. Бойова частина «Грому» важить 3,5 кг, її розробляють спільно з ДХК «Артем». Радіус дії — понад 30 км, час польоту — 1 год. Баражуючий боєприпас здатний підійматися на висоту 800—1200 м і розвивати швидкість 120—140 км/год. Він є стійким до впливу засобів РЕБ, у разі придушення сигналу GPS може перейти на ручне керування й виконати завдання, що вже неодноразово було відпрацьовано й на навчаннях, і в бойових умовах.
Наразі, за даними компанії, суто бойових утрат їхніх БПЛА (йдеться про «Фурію», яку ЗСУ вже взяли на озброєння й активно використовують у зоні ООС) дуже мало — близько 4%. Іноді це помилки операторів, іноді — результат активної радіоелектронної боротьби, дуже рідко — ураження стрілецькою зброєю.
Як пояснив Тижню співзасновник і керівник компанії Артем В’юнник, нині головною перешкодою для нормального виробництва дронів є відсутність державного замовлення. Це впливає на контракти й відповідно на можливість завезення необхідних комплектуючих закордонного виробництва, насамперед електроніки. «Якщо немає контракту, ми не можемо ввезти ці елементи на митну територію України», — зауважив він.
Це водночас впливає на планування, адже в усіх поставок є певні терміни, так само як і в митних процедур. Поки процедури включення до ДОЗ тривають, підприємство розпочало виготовляти комплекси за власні обігові кошти, але без контракту ми не можемо точно визначати кінцеву дату завершення виробництва», — зазначив В’юнник.
Тому наразі, поки ситуація з держзамовленням залишається в підвішеному стані, компанія робить усе можливе своїми силами й за власні кошти. «Завдяки цьому ми зможемо видати нашу продукцію в найкоротші терміни після укладання державного контракту», — уточнив керівник «Атлон Авіа». Головне, що, за його словами, хотілося б змінити у відносинах з державою, — це довгострокове планування, яке зараз майже відсутнє. Це значно ускладнює компанії-виробнику планування власних спроможностей, починаючи від закупівлі матеріалів і закінчуючи кількістю персоналу.
Також, за його словами, хотілося б більше свободи в питаннях експорту — немає сенсу «спрощувати» процедури отримання повноважень на експорт від КМУ — треба взагалі позбутися цього штучного інституту, адже жодного сенсу, окрім стримування розвитку виробництва та зменшення обсягів валютного виторгу, такий інструмент не має. А поки українське оборонне відомство визначається з побажаннями, цим БПАК уже цікавляться представники інших країн. Так, один комплекс уже було продано до ОАЕ, ще кілька країн ведуть переговори щодо закупівлі.
Володимир Заблоцький
Юрій Лапаєв
Читайте також: Україні треба шукати рішення проти снайперів: РФ хоче "озброїти" своїх стрільців розвідувальними БПЛА
