В червні 2019 року згідно з наказом Міністра оборони на озброєння Збройних сил України був прийнятий модернізований безпілотний авіаційний комплекс (БАК) Spectator-M1, виробництва ВАТ «Меридіан» ім.С.П.Корольова, яке входить до складу ДК «Укроборонпром». Комплекс, який вперше з’явився на світ ще п’ять років тому, як спільний продукт київських науковців та промисловців зазнав численних вдосконалень і на сьогодні здатний успішно виконувати поставлені завдання у різних бойових умовах.
Еволюція
Роботи над БАК Spectator почалися спільно представниками київської компанії "ПОЛІТЕК Аеро", Наукового Парку «Київська Політехніка» та ВАТ «Меридіан» ім.С.П.Корольова, на якому надалі й було організовано виробництво комплексу.
Читайте також: Зброя з українським "серцем": проєкти крилатих ракет Туреччини
Spectator створювався з прицілом для використання в інтересах спеціальних підрозділів, які з початком російської військової агресії потребували переносний компактний комплекс для ведення повітряної розвідки. Безпілотник був виконаний за аеродинамічною схемою моноплан-парасоль з Т-образним хвостовим оперенням. Під час виготовлення безпілотника широко застосувалися композитні матеріали та імпортні комплектуючи. Рухова установка була представлена у вигляді малошумного електродвигуна з дволопатевим гвинтом. Бортове обладнання включало відеокамеру з вбудованим цифровим накопичувачем інформації. Були також варіанти з фотокамерою, тепловим зором та апаратурою вимірювання радіаційного фону. У перших версіях використовувався аналоговий канал передачі даних. Сам же комплекс містив один безпілотник, одну наземну станцію управління, антену, комплект батарей і рюкзак для транспортування. Перші безпілотні комплекси Spectator були поставлені в інтересах Міністерства оборони і Державної прикордонної служби України у 2015 році.
Одночасно з цим відбувалася поступова еволюція БАК Spectator. У ході модернізації безпілотний комплекс отримав нові вдосконалення. Так, за Spectator з'явився Spectator-М. Був збільшений, на прохання військових, радіус дії, були покращені характеристики щодо перенесення, збирання/розбирання, ударостійкості. Також безпілотник став дещо більшим за габаритами, зріс розмір корисного навантаження, був встановлений новий тепловізор, використана досконаліша станція управління. Врешті Наказом Міністра оборони України в грудні 2017 року, безпілотні авіаційні комплекси БПАК-МП-1/003 Spectator-M було допущено до експлуатації у Збройних Силах України на особливий період. Державна прикордонна служба України також почала активно використовувала комплекси «Spectator-M». Так, заходи повітряного моніторингу державного кордону та контрольованих прикордонних районів здійснювали зовнішні екіпажі БпАК Львівського, Мукачівського, Подільського, Луцького прикордонних загонів, 10 мобільного прикордонного загону «Дозор» та Навчального центру ДПСУ.
Фактично, в українській армії БАК пройшов підконтрольну експлуатацію, а прикордонникам, завдяки цим безпілотникам, вдалося практично повністю закрити український кордон.
Однак еволюція БАК продовжилась. У 2018 році ВАТ «Меридіан» вийшло з пропозицією до Міністерства оборони України щодо відкриття дослідно-конструкторської роботи в рамках якої провести вдосконалення комплексу, враховуючи всі наявні напрацювання - побажання військових, висновки із бойового застосування, оновлення внутрішнього складу з урахуванням сучасних трендів розвитку технологій. Врешті це призвело до появи БАК Spectator-М1.
Нова генерація
Розвідувальний БАК Spectator-M1 зазнав серйозних глибинних змін, залишившись при цьому в габаритних розмірах попередньої «емовської» версії. БАК має меншу вагу і збільшену тривалість польоту. В новій модифікації впроваджена оновлена тепловізійна система, покращена камера денного нагляду, введено дві системи відео спостереження, замінені контролери управління передачею відеосигналу, рознесені системи радіоелектронного управління і багато іншого. Однак давайте послідовно.
Комплектація
На сьогодні до комплекту постачання БАК вже входить новий наземний пункт керування (наземна станція керування); три (а не один, як було в першому варіанті) безпілотні літальні апарати; чотири комплекти цільового спорядження, два комплекти акумуляторних батарей для кожного БПЛА та два комплекти для кожного іншого споживача електроенергії. Також БАК постачається з комплектом ранців з можливістю перенесення 2-х БПЛА однією особою, комплектом інструменту для технічного обслуговування; запасними частинами, майном та приладдям.
Цільове навантаження
У Spectator-M1» значно розширений комплекс сенсорів до БПЛА. На сьогодні до складу БАК входять денна кольорова цифрова камера з 10-кратнимм оптичним зумом, яка поєднує функції телевізійної та фотокамери, та інфрачервона камера. Сенсори агрегатуються у різних швидкозмінних оптико-механічних модулях. Їх конструкція забезпечує швидку — до 3 хвилин, контейнерну заміну цільового спорядження в польових умовах. Роздільна здатність на місцевості при висоті польоту 1000 м становить для телевізійної камери — не менше 0,1 м.
Загалом, БАК має щонайменше п’ять різних змінних блоків корисного навантаження — від звичайних день/ніч та ІЧ камер до засобів вимірювання стану забруднення навколишнього середовища та спеціальних контейнерів для поширення агітаційних матеріалів.
Система керування польотом
На сьогодні в новому БАК система керування польотом комбінована та включає: автономну (інерційну), телеметрійну (командну (по радіолінії), радіонавігаційну (супутникову)) підсистеми та забезпечує резервування (дублювання) системи керування. Система керування забезпечує зліт, політ та посадку в ручному та півавтоматичному режимах; політ по заданому маршруту в автоматичному режимі; вихід в район посадки на парашуті в автоматичному режимі (без втручання оператора);корегування польотного завдання з наземної станції керування на будь-якому етапі польоту; ведення польотного завдання та отримання даних про координати цілей в різних системах координат, що застосовуються у Збройних силах; виконання польотного завдання у випадку придушення командного та радіонавігаційного каналів управління.
Система зльоту та посадки
Основний спосіб запуску Spectator-М1 - це з катапульти. В оновленій версії цей механізм також покращений. Він став легшим через застосування нових матеріалів. Також в БАК опрацьована можливість запуску безпілотника з руки, як цього бажали в МО України.
Розширені можливості системи приземлення. Ведені нові алгоритми, які враховують різні умови застосування. Передбачена також аварійна посадка, яка забезпечує спрацювання парашуту у позаштатній ситуації.
Приземлення відбувається двома способами. Перший, основний, який прописаний в документації, — за допомогою парашуту. При цьому це реалізується або за командою, або в автоматичному режимі, коли оператор задає всі параметри заздалегідь і літак здійснює приземлення самостійно у визначеній точці. Другий – по літаковому, за допомогою оператора, який безпосередньо керує процесом посадки в ручному режимі.
Окремий аспект в оновленому БАК – виконання завдань в умовах дії засобів РЕБ. В БАК Spectator-М1 реалізовані власні рішення ВАТ «Меридіан», які дозволяють безпілотнику успішно виконувати завдання у складній радіоелектронній обстановці. Від сигналізації про факт радіоелектронного подавлення до автоматичного переходу на іншу систему управління, використання системи дальнього захищеного зв’язку, цифрове кодування сигналів, тощо. Даний безпілотник був успішно випробуваний під час дій всіх наявних в Україні засобів протидії БПЛА.
Враховуючи малі розміри, спеціально підібраний колір фюзеляжу, а також малу ефективну площу розсіювання, Spectator-М1 залишається непомітним для противника. На висоті польоту до 300 м його фактично не чути, і лише на 100 м є ледве помітний шум, який може дозволити ідентифікувати факт польоту БПЛА.
Важливо зазначити, що БАК Spectator-М1 виконаний за стандартами НАТО і відповідає, в тому числі, новій класифікації, яка нещодавно прийнята в ЗС України.
Наприкінці лютого 2019 року дана модифікація БАК успішно пройшла державні випробування і в липні цього ж року прийнята на озброєння ЗС України. Це, фактично, перший безпілотний апарат, який пройшов всі необхідні процедури й саме прийнятий на озброєння, а не на постачання чи піддослідну експлуатацію до української армії. На сьогодні його виробництво організовано на ВАТ «Меридіан» ім. С.П.Корольова, де розгорнута складальня лінії та створені всі необхідні умови для проведення виробничих та дослідно-конструкторських робіт.
Фактично, якщо проаналізувати обсяг робіт та проведених змін в середині комплексу, БАК Spectator-М1 став абсолютно новим виробом. Його бойові можливості, як для класичного БАК поля бою є достатньо непоганими, а тому є переконання, що вітчизняні військові отримають на озброєння дійсно готовий та досконалий зразок, створений з урахуванням досвіду бойового застосування і який здатний виконувати поставлені завдання за призначенням.
Основні тактико-технічні характеристики БпАК «Spectator-M1»:
|
Габаритні розміри, мм (д/розмах крил) |
1295/3000 |
|
Максимальна злітна вага, кг |
5,5 |
|
Вага цільового навантаження, кг |
1,5 |
|
Практична стеля застосування, м |
3000 |
|
Швидкість польоту, км/год |
120 |
|
Крейсерська швидкість польоту, км/год |
70 |
|
Тривалість безперервного польоту, год |
3 |
|
Дальність передачі відео зображення, км |
35 |
|
Максимальний маршрут польоту, км |
200 |
|
Максимальний радіус дії (в керованому режимі), км |
не менше 30 |
|
Максимальний радіус дії (в автоматичному режимі), км |
не менше 50 |
|
Льотне напруження |
не менше 5 запусків на добу |
|
Виконує завдання при швидкості вітру, м/с |
10 |
|
Час розгортання комплексу, хвлн |
15 |
Читайте також: ОПК: доречні обладунки
