Цей літак став справжнім високотехнологічним проєктом, який значно випередив свій час. Він поєднав у собі найвищі надбання антоновської школи створення транспортних літаків, і за своїми характеристиками є неперевершеним.
Широкі можливості й високі якості літака підтверджені програмою випробувань.
Читайте також: "Прогресу" 30 років. Історія першого українського спецекспортера
На жаль, у грудні 1995-го під час випробувального польоту Ан-70 зіткнувся з супроводжуючим літаком Ан-72В. Внаслідок катастрофи Ан-70 і його екіпаж загинули. Подальші льотні випробування виконували на другому дослідному екземплярі.
По-справжньому видатні характеристики літак продемонстрував на великих кутах атаки. Завдяки високому коефіцієнту підйомної сили крила, який в реальному польоті сягнув величини 7,2, вперше в історії авіації важка машина літала на мінімальній швидкості 96 км/год.
Типову транспортну задачу (доставка 20 т вантажу на 3 тис. км) Ан-70 здатен вирішувати з ґрунтових ЗПС довжиною всього 600-800 м, що взагалі недосяжно для існуючих «транспортників». Із урахуванням усіх ймовірнісних факторів, можна зробити висновок, що ця характеристика Ан-70 удвічі знижує належний наряд літаків і вартість операції. Згідно з розрахунком літак може базуватися на гірських аеродромах, розташованих на висоті до 3000 м над рівнем моря.
Тобто безпосередньо до місця проведення операції. За цією якістю він на порядок перевершує відомі літаки.
У порівнянні з аналогами, Ан-70 скидає вантажі й парашутистів із меншим удвічі розкидом, а екіпаж може привести літак у розрахункову точку дотику ЗПС із високою точністю.
Чотири двигуни Д-27 зі співвісними гвинтовентиляторами СВ-27 забезпечують високу крейсерську швидкість за 20-30% економії палива порівняно із сучасними літаками з турбореактивними двигунами.
Десантно-транспортне встаткування забезпечує автономність навантаження й вивантаження вантажів широкої номенклатури і їхнє повітряне десантування. Комплекс навантажувального устаткування включає чотири електротельфера й дві бортові електролебідки. За бажанням замовника літак можна укомплектувати легкознімною другою палубою або рольганговим устаткуванням для автоматизації операцій з контейнерами.
Бортові засоби контролю й діагностики уможливлюють автономну експлуатацію Ан-70 на необладнаних аеродромах без використання спеціальних наземних засобів. Техобслуговування засноване на стратегії технічної експлуатації за станом. Літак має сучасне радіоелектронне устаткування й бортові системи з цифровим керуванням.
У січні 2015-го Ан-70 прийнято на озброєння ЗСУ.
Аби усунути залежність від російських постачальників комплектуючих у серійному виробництві Ан-70, заплановане імпортозаміщення складових частин, обладнання та агрегатів виробництва РФ.
Натепер досвід у створенні Ан-70 фахівці ДП «Антонов» використовують у розробці нових транспортних літаків.
Читайте також: ОПК: доречні обладунки
