За 30 років діяльності ДП "СЗТФ "Прогрес" знала й успіхи, і невдачі. Проте в новітній історії «Прогресу» була і чорна сторінка, пауза довжиною у кілька років, після якої, здавалося б, відновити позиції на зовнішніх ринках буде просто неможливо. Але перешкоди долає той, хто орієнтований на результат, має для цього сили та потенціал.
– Тарасе Володимировичу, з яким результатом компанія завершила минулий рік?
Читайте також: Ірак знову хоче купувати зброю в Україні
– 2019 рік ми завершили цілком успішно. Я б навіть сказав, що дуже успішно. У порівнянні з 2018 роком ми маємо трикратне зростання показників експорту продукції та послуг за новими контрактами, що уклали фахівці компанії "Прогрес". Точні дані ще підраховуються.
– Що було точками опори для відновлення позицій "Прогресу" на зовнішніх ринках?
– Це люди, той колектив, який зберігся. Напрацьовані партнери, напрацьовані зв’язки, довіра до нас. І саме ім’я "Прогресу" – компанії, яка на ринку військової продукції працює вже 30 років.
Коли нас, кількох людей зі старої команди "Прогресу", запросили відновити діяльність компанії після майже чотирирічного вимушеного простою, то спочатку, впродовж 2014-2015 років, ми прагнули досягти стабільності. З цим впоралися. З 2016 року перед "Прогресом" стояли вже більш амбітні цілі – вийти з продукцією підприємств нашого оборонного комплексу на нові ринки. Ми це зробили.
– Доводиться чути бідкання, що нам вже немає чим торгувати на зовнішніх ринках? Що немає нової продукції…
– У цих твердженнях – лише частина правди. У нас є зброя та техніка, яка має попит на ринках. Я вважаю, що перспективи збільшення продажу українських озброєнь є. Просто до цього завдання треба підходити виважено, і разом з продуктом надавати весь комплекс послуг. Результат залежить від поєднання трьох складових: можливостей виробника, потреб замовника і інтегральної ролі спецекспортера, який має глибоко розуміти і перше, і друге. І знайти такий формат взаємодії, коли усі сторони будуть працювати на результат, якщо на першому етапі ще навіть немає конкретного продукту під наявні потреби. Тож вікно можливостей завжди є. Питання в тому, як ці можливості потім використовуються.
– Які ключові партнери "Прогресу" сьогодні?
– Це Саудівська Аравія, США, Польща. Це і нові, і традиційні партнери. Бо, наприклад, з польською стороною "Прогрес" працює десь з 2005 року, ми допомагаємо в ремонті і обслуговуванні польського літакового парку МіГ-29 і Су-22. Робота з США включає авіаційні та інші технологічні напрями.
Щодо Саудівської Аравії, то можу з усією відповідальністю стверджувати, що цей ринок для нашої держави відкрив саме "Прогрес". Ми підписали наш перший контракт з замовником з Саудівської Аравії на постачання продукції ДержККБ "Луч" у 2017 році. Всі інші почали пробувати робити бізнес на цьому ринку вже після нас.
Протягом двох останніх років ми успішно виконали контракти на постачання протитанкових комплексів і ракет до цієї країни. Споживач нашою продукцією задоволений і зацікавлений у нових контрактах і нових високоточних зразках української розробки.
– Концерн "Укроборонпром" оголосив про скорочення кількості сцецекспортерів. Це вас зачепить?
– Мені важно прогнозувати майбутнє в нашій реальності. Звісно, я не хочу, щоб ще раз повторилася ситуація 2011 року, коли всім нашим закордонним партнерам, зв’язки з якими напрацьовувалися десятки років, було безапеляційно заявлено, що "Прогрес" ліквідовується. Але тоді такі рішення ухвалювали ворожі до інтересів нашої держави люди, для яких сильна Україна та наші міцні позиції на збройових ринках сприймалися як загроза. Зараз ми знову прибуткове підприємство, яке забезпечує власне існування, виживання та розвиток нашої "оборонки" не за рахунок державних коштів, а завдяки досвіду і компетенціям нашого колективу.
– Тоді наведу цитату з інтерв’ю одного керівників "Укроборонпрому", де згадувалась ваша компанія. "На найближчий рік у нас залишається чотири підприємства. Ми дуже уважно будемо вибудовувати скорочення двох наступних. Візьмемо, наприклад, компанію "Прогрес". Вона закінчує виконання першої частини контракту на постачання в одну з країн протитанкових ракет виробництва КБ "Луч". І в нього на носі висить контракт на постачання тисяч виробів такої ж номенклатури на суму близько $150 млн у цю ж країну. Зрозуміло, що про ліквідацію "Прогресу" зараз говорити немає сенсу". Чи є це своєрідним карт-бланшем?
– Я знаю, хто про це говорив. Михайло Морозов, який нині обіймає посаду в "Укроборонпромі", свого часу також був директором "Прогресу". Він знає всі особливості збройового бізнесу, його досвід здобутий реальною практикою.
Команда "Прогресу" має одну важливу перевагу. Ми вміємо отримувати гарний результат навіть в умовах жорсткої "турбулентності". Про це свідчить динаміка роботи компанії – з новим стартом після закриття. Жоден інший вітчизняний спецекспортер через такі випробування не проходив.
– Чи не нанесла шкоди позиціям наших спецекспортерів на зовнішніх ринках кампанія боротьби з корупцією всередині самої України?
– Нанесла. Особливо, коли форма не має жодного відношення до суті. За такого підходу так звана боротьба з корупцією перетворюється на боротьбу з професіоналами. Негативні наслідки цього ми ще відчуємо.
– Хто зазвичай ваш головний конкурент на нових ринках?
– Насамперед, це Росія.
– Підписання у 2009 році великого контракту на постачання різного озброєння до Іраку є важливою сторінкою в історії "Прогресу". Через низку обставин робота України на цьому ринку була фактично заморожена. Проте Ірак, здається, готовий до нової співпраці. Наприклад, член комітету з безпеки і оборони парламенту Іраку Бадр аз-Зіяд у газеті al-Sabah заявив, що Ірак направить делегацію до Росії, Китаю і України для переговорів про придбання систем протиповітряної оборони. Також йдеться і про інші проекти. Чи не час Україні повертатися в Ірак?
– Те, що відбувається в Іраку, ми відстежуємо не по публікаціях у пресі. Ми знаємо і потреби військових цієї країни, і наші можливості. Контакти з замовниками з українського боку не припинялися – попри політичні труднощі та бойові дії в Іраку та Україні. Також додам, що нещодавно відбувся перерозподіл географічних зон відповідальності між нашими спецекспортерами, і Ірак від "Укрспецекспорту" знову перейшов до нас. Тепер – це наша зона відповідальності. І повернення України на ринок Іраку дійсно розглядається. Для цього є потенціал, але також потрібні і державні рішення, і певна підтримка.
Читайте також: Делегація Міноборони Іраку в Україні: з ким зустрічались, про що говорили і що підписали
