xcounter
#

Дистанційна війна: чим Україна може відповісти на ракетний терор РФ - не тільки про "Сапсан" та "Коршун"

Дистанційна війна: чим Україна може відповісти на ракетний терор РФ - не тільки про "Сапсан" та "Коршун"
7257

Україна повинна мати можливість завдавати систематичні болісні удари вглиб РФ

Те що РФ може вести необмежену дистанційну війну далекобійним озброєнням на всю глибину території України - одна з загроз, яка була виокремлена Головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним.

Удари по дамбі у Кривому Розі, ціллю яких було фактичне знищення міста, удари по іншій критичній інфраструктурі - є одним з прикладів того, на що здатна піти РФ. І в цьому випадку Україна має працювати у двох цілком логічних вимірах: створювати максимально ефективну протиракетну та протиповітряну оборону, а також отримати можливість симетричних ударів по військових об'єктах РФ.

Читайте також: Чи готова "оборонка" РФ до затяжної війни: погляд без остраху та "шапкозакидання"
MIM-104 Patriot
Україна має створити надійну систему ПРО та ППО

Якщо відносно оборони ніяких альтернатив сучасним зенітним ракетним комплексам та винищувачам не існує, то відносно другого аспекту є деякі варіанти. І вони не обмежуються лише ATACMS чи взагалі будь-яким іншим закордонним ракетним комплексом аналогічного класу.

Також можливо одразу винести за дужки питання вітчизняних ОТРК "Сапсан", він же "Грім-2", бо його створення взагалі не підлягає будь-якій дискусії. Україна повинна мати власні балістичні далекобійні ракети.

сапсан
ОТРК "Сапсан"

Але справа в тому, що навіть при його серійному виробництві такої зброї ніколи не буде багато, а мова йде про можливість систематичних болісних ударів вглиб РФ. Для цього така далекобійна зброя повинна відповідати ще й критерію відносно малої вартості.

Крилаті ракети наземного базування

Значно дешевшими за балістичні ракети, а що ще важливіше - більш далекобійними є саме крилаті ракети. І для України цілком виправдано одразу розробляти ці ракети для озброєння наземних пускових комплексів, а вже потім проводити їх адаптацію "під крило" чи у морському варіанті. І про необхідність такого озброєння на початку лютого 2022 року наполягали у ЗСУ.

Важливо, що як і у випадку із "Сапсаном" Україна мала у цій сфері певні напрацювання, мова йде про крилату ракету "Коршун-2". Але стан цієї розробки, за інформацією на кінець 2021 року, не сильно відрізнявся від концепту.

корушун-2
Крилата ракета "Коршун-2" (фото: ТСН)

Водночас, як часто буває, всі основні компоненти для цієї, чи будь-якої іншої крилатої ракети, в Україні є. Частина вже була у серійному виробництві, зокрема для ракети "Нептун", яку, до речі, також планували адаптувати для удару по наземних цілях. Інша - на стадії готових дослідних зразків. Тобто двигун, РЛС для режиму TERCOM, опціонально - радіолокаційна ГСН, система автопілота, основні компоненти наземного комплексу, бойова частина та інше - на початок 2022 року фактично перебували на високих стадіях готовності.

Цілком логічні додаткові "уточнення" до проекту - максимальне маскування пускової під звичайний вантажний транспорт. А також можливість пускової самостійно здійснювати перезаряджання.

HIMARS
HIMARS вже можливо вважати еталоном

Одним з орієнтирів такої крилатої ракети цілком можливо вважати проект JFS-M для HIMARS. Водночас вона може є й ілюстративним прикладом розробки озброєння такого типу. Навіть маючи усі необхідні компоненти мова йде про 3-5 років.

Дрони-камікадзе

Додатковим засобом до балістичних та крилатих ракет є дрони-каміказде з дальністю польоту у декілька сотень кілометрів. Враховуючи те, що різниця між крилатою ракетою та такими далекобійними баражуючими боєприпасами залишається вкрай тонкою, то можливо провести її у сфері засобів навігації та наведенні.

Зокрема, коли мова йде про крилату ракету, то валова частина її вартості полягає саме у досконалій високоточній системі ураження, яка необхідна для знищення важливих цілей, що економічно обґрунтовує вартість.

крилата ракета
У будь-якому випадку крилата ракета - не сама дешева зброя

Відносно ж дронів-камікадзе, то головною їхньою перевагою має бути значно менша ціна, яку можливо досягти використанням компонентів цивільного класу та відмови від цілого ряду систем, таких, як TERCOM чи механізмів огинання рельєфу місцевості та можливості керування після старту.

Але з використанням лише супутникової навігації цивільного класу такий дрон навряд зможе бути ефективним за умов використання противником засобів радіоелектронної боротьби.

Але будь-яка станція РЕБ цілком і може бути ціллю для дронів-камікадзе з відносно дешевими пасивними головками самонаведення, які будуть прямувати на джерело завад. Єдине питання - лише у створенні відповідного банку сигнатури засобів РЕБ противника та відповідних алгоритмів. Аналогічне рішення відноситься і для знищення такими ж дронами-камікадзе РЛС зенітних ракетних комплексів.

Тобто фактично мова йде про розширений аналог ізраїльського IAI Harpy, який був створений ще наприкінці 80-х років.

IAI Harpy
IAI Harpy (фото: deagel)

Комбінований удар з дронів-камікадзе, де перша "хвиля" має знищити РЛС та РЕБ прикриття, а друга - саму ціль, вбачається одним з доволі реальних варіантів завдання ефективного удару по військовим об'єктам противника.

Враховуючи доволі потужну українську школу створення БПЛА відповідного класу та наявність вітчизняних пасивних головок самонаведення, питання лише у замовленні такої системи. А також строків її розробки та доведення до серійного масового виробництва.

Читайте також: Попри будь-які втрати РФ буде "битися" на Донбасі своєю звичною тактикою – Business Insider