Пан'європейська компанія MBDA веде розробку нового виду озброєння для ракетних систем HIMARS та M270: крилатої ракети Joint Fire Support Missile - JFS-M. Її призначення розширити зону дії цих пускових, фактично те саме, що зараз здійснює у США Lockheed Martin, який веде розробку далекобійної ракети Precision Strike Missile (PrSM).
Але підхід MBDA, точніше німецького підрозділу цього конгломерату, відрізняється абсолютно іншим і прямо кажучи більш цікавим підходом. Як пише фахове видання EDR, яке поспілкувалось зі представниками компанії, розробка максимально прискорена за рахунок активного використання вже відпрацьованих компонентів.
Читайте також: ЗСУ ще не отримали ATACMS, а Кремль уже лякає цими ракетами "хороших росіян"
Загалом JFS-M, яка має високу дозвукову швидкість, створюється у доволі помірних габаритах: за довжиною 2,6 метра, розмах крила, яке складається, 1,5 метра, стартова вага 250-300 кг. В ній також активно застосовує технології малопомітності, з чим пов'язана доволі футуристична форма корпусу. Такі габарити також дозволяються розмістити дві JFS-M у HIMARS та чотири у M270, тобто ідентично до PrSM.
Разом із маловисотним польотом це дає доволі непогані шанси для прориву протиповітряної оборони, особливо за рахунок можливості оминання позиційних районів ЗРК, чого неможливо досягти у випадку застосування балістичних ракет.
Бойова потужність має бути достатньою для знищення "стандартної інфраструктури", але не "важкоброньованих бункерів". Зазвичай на бойову частину, як йдеться у матеріалі, має припадати до 30% стартової маси. Тобто її вага буде приблизно аналогічна потужності ракети GMLRS.
Але бойова частина може бути зменшена шляхом додавання інших систем, зокрема комплексу РЕБ для атаки зенітних ракетних комплексів, або навпаки блоку радіотехнічної розвідки для отримання додаткової інформації щодо противника. Не виключно і взагалі створення ракет виключно розвідувального призначення.
За наведення на ціль відповідає весь сучасний набір систем: інерціальна система, TERCOMта супутникова навігація на маршовій ділянці, пасивна тепловізійна головка самонаведення з розпізнаванням об'єктів - на термінальній. Також зазначена можливість перенаправлення ракети вже після пуску, як і скасування місії під час польоту.
Щодо дальності, то зараз мова йде про 499 км, чомусь, як зазначають виробники, відповідно до вже розірваного договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Строк готовності, навіть попри активне використання вже готових компонентів, все одно вимірюється у 3-5 років.
З боку Defense Express зазначимо, що створення нового озброєння для HIMARS починає набирати обрисів та взагалі може стати новим стандартом для озброєння. Такий підхід може бути доволі цікавим з огляду на уніфікацію та розширення функціоналу вже існуючого озброєння, на противагу створення різноманітних окремих систем з різними командними машинами, пусковими, машинами заряджання, та іншою інфраструктурою.
Читайте також: Робота "аналоговнєтних" ЗРК РФ проти HIMARS: коли балакати не мішки ворочати (відео)
