Вторгнення РФ в Україну цілком можливо вважати авантюрою Кремля, який розраховував на "блискавичне" захоплення нашої батьківщини протягом, якщо не лічених діб, то у межах декількох тижнів.
Весь цей план розбився ще у березні, а війна триває вже пів року, повністю змінивши свій обрис вже декілька разів. І на порядок денний виходить можливості "оборонки" та тилу взагалі підтримувати війну. До розгляду цього питання необхідно підходити без шапкозакидання, реально оцінюючи можливості ворога зі штатною мільйонною армією та витратами "на оборону" у розмірі еквівалентному бюджету України.
Читайте також: Туреччина показала корвет "Гетьман Іван Мазепа" для ВМС України (фото)
Але і без жодного остраху, розуміючи те, що РФ не готувалась до затяжної війни, яка сама по собі є величезним випробуванням для будь-якої держави, а зараз ще й опинилась під санкціями.
Стан "оборонки" РФ перед вторгненням
Для початку необхідно нагадати вихідні дані. Справа в тому, що Кремль з 2000-х років почав значне підвищення оборонного бюджету. На графіку нижче від Всесвітнього баку об'єднано доларовий еквівалент витрат "на оборону" та відсоток від ВВП з 2000 по 2020 рік у РФ.
Головний висновок з цих даних - починаючи з 2018 року для підтримки поточного рівня фінансування армії Кремль вже "відрізав" все більші шматки від інших сфер.
Вкрай важливий ще один аспект. Міноборони РФ у 2000-х роках запланувала потужне й масове переозброєння всіх збройних сил. Мова йшла про тотальний перехід на нові зразки та формування нового обрису збройних сил. Саме звідси "ростуть ноги" танка "Армата", БМП "Курганец", САУ "Коалиция", винищувача Су-57, ціла низка ракетних проектів типу "Калибр" та сотні інших у всіх сферах включно з АК-12 та індивідуальним екіпіруванням піхотинця "Ратник".
При цьому значна частина з цих проектів не була реалізована, залишившись макетами, експериментальними зразками або обмежившись малосерійним виробництвом. Інша, як АК-12, виявилось зовсім іншим ніж декларувалось, а часом мало концептуальні вади, наприклад, БМП-3 у виробництво якої вклали величезні кошти. Важливо те, що процес з переозброєння був запущений і значні зусилля, час та кошти рашисти, як виявилось, самостійно "спустили в унітаз".
Таким чином, все що змогла РФ, "закопуючи" в середньому по 65 млрд доларів на рік в армію - це оновити радянське озброєння й отримати станом на 2021 рік модернізовану радянську армію з сегментарним переходом на нові зразки з далекими від задекларованих характеристиками.
Поточні можливості "оборонки" РФ
Таким чином весь військово-промисловий комплекс РФ протягом двох десятиріч, маючи фактично необмежні кошти та прямі завдання у вигляді державних програм, провалив переозброєння збройних сил РФ. І тепер він має в умовах тотальних санкцій задовольняти потреби власної армії, яка вже понад пів року демонструє "акти доброї волі" та "перегрупування", маючи перевагу у всіх видах озброєння та живій силі.
І головними завданнями для рашиської "оборонки" у цьому є, в першу чергу, ремонт та відновлення пошкодженої техніки. А по друге - поповнення запасів боєприпасів. Відносно боєприпасів, то їх випуск наростити одразу неможливо. Навіть США з їх промисловою базою для збільшення випуску простих 155-мм боєприпасів втричі необхідно три роки.
Аналогічно і з ремонтом та відновленням, для якого необхідно знаходити запасні частини, "розшивати" пропускну спроможність ремонтних підприємств. А це потребує, як збільшення фахівців, так і виробничої бази.
Вкрай показовим реального стану відновлювально-ремонтних потужностей РФ є заповнений майданчик ремонтного батальйону армії РФ у звільненому Ізюмі. З огляду на вже заржавілі траки, деякі з цих машин перебували там далеко не декілька днів. Тобто ані ремонтувати, ані відправити їх на ремонтний завод там не встигали чи не могли.
І на питання чи може РФ поточним виробництвом, навіть за туманної перспективи розширення, компенсувати втрати, можливо впевнено відповісти - ні. І мова йде про всі види озброєння, боєприпаси та військову техніку.
Майбутні можливості "оборонки" РФ
Необхідно розуміти, що зараз армія РФ воює тим, що було на складах з часів СРСР. Деякі види озброєння можливо одразу віддавати на "фронт", інші потребують відновлювального ремонту, пропускні спроможності якого обмежені.
Які кроки вже зроблені Кремлем - намагання "завалити" грошима та введено методи часів "воєнного комунізму". Мова йде про закладання у держоборонзамовлення РФ додаткових 9,6-11,2 млрд доларів та фактичну мобілізацію військової промисловості з абсолютним правом диктату з боку міноборони РФ.
Чи дозволить це кардинально розширити виробництво можливо продемонструвати на максимально спрощеному прикладі. Наприклад зі зберігання знімається партія БМП-1 і вони потребують заміни двигуна УТД-20.
Є завод де 100 робітників за одну зміну відновлює 10 двигунів, його переходять на трьохзмінний робочий графік і за логікою він має відновлювати вже 30 двигунів за добу. Для цього необхідно укомплектувати ще дві робочі зміни, тобто знайти 200 фахівців, і підготувати виробничу базу до втричі швидшого зносу.
Але для відновлення двигуна необхідні комплектуючі, які умовно вироблялись на ще 10 заводах і вони також мають перейти на трьохзмінний режим роботи, а це вже потреба в умовних 2000 фахівцях. Але й ці 10 виробників комлпектуючих замовляли метал, гуму, пластик, дроти та інші матеріали ще у 10 виробників кожен, які також мають перейти на режим 24/7 і потребують нових робітників, але тепер умовних 20 000.
Тобто певний час, поки є запаси комплектуючих, відновлення двигунів теоретично можливо збільшити у тричі. Але, як закінчаться запаси - весь процес встане, якщо не буде розширена вся промисловість. Звісно це торкається виключно замкнених систем, бо у сучасному світі є можливість закуповувати дефіцитні позиції за кордоном. Але це працює, якщо країна не під санкціями.
Таким чином Кремль може завалити власний військово-промисловий комплекс грошима та навіть взагалі залишити у бюджеті лише дві позиції - "на Путіна" та "на війну". Але навіть за цих умов у РФ не з'являться нові реальні виробничі можливості, які потребують тотальних змін на кшталт сталінської індустріалізації.
Два десятиріччя поспіль Путін завалював армію та військово-промисловий комплекс грошима. З 2000 року мова йде про понад 1 трильйон доларів (за даними Світового банку) виділених "на оборону". В результаті Кремль зараз вербує зеків, особисто Путін їздить у Тегеран випрошувати дрони, а з баз зберігання повертаються не тільки Т-62, а й навіть зенітки часів Сталіна.
Звісно матеріал буде не повним, якщо не поставити аналогічні питання відносно України. Але справа в тому, що зараз нашим тилом є понад півсотні країн, які прямо зацікавлені у демілітаризації РФ і зупинятися ніхто не збирається.
Читайте також: Франція оцінила досвід ЗСУ та зрозуміла, що снаряди та CAESAR треба виготовляти в рази швидше
