Кремль запланував стрімке зростання державного оборонного замовлення ще у 2022 році. Мова йде про 600-700 млрд рублів (близько 9,6-11,2 млрд доларів), які мають бути направлені найближчим часом. Про це ще у середині червня повідомив голова колегії військово-промислової комісії РФ Андрєй Єльчанінов (Ельчанинов).
З'явилась навіть думка, що Кремль направить ці гроші на повне переформатування всієї промисловості, для чого навіть був прийнятий закон, який зобов'язує промисловість виконувати контракти на умовах замовника, міноборони РФ, яке отримало ультимативні права.
Читайте також: ЗСУ ще не отримали ATACMS, а Кремль уже лякає цими ракетами "хороших росіян"
Таємне держоборонзамовлення РФ
Водночас наскільки сотні додаткових мільярдів дійсно можуть посилити військово-промисловий комплекс РФ питання більш ніж складне. Навіть з точки зору, що невідомо, який відсоток російськогодержоборонзамовлення складають 600-700 млрд рублів. Бо всі ці статті засекречені.
Зокрема на 2022 рік РФ у секретному режимі запланувала витратити 3,73 трильйона рублів, тобто кожний шостий "рубль" усього бюджету РФ витрачається у режимі абсолютної секретності.
Більше того, загалом витрати на весь силовий апарат РФ вкладаються у "кошик" під назвою на "національну оборону", на яку загалом у цьому році Кремль виділив 3,51 трлн рублів (приблизно 56,43 млрд доларів), а вже з них "секретних" 2,26 трлн рублів (близько 36,33 млрд доларів). Тобто 64,3% витрат "на оборону" у РФ таємні, куди входить і держоборонозамовлення.
Також замовлення на зброю у РФ формується багаторічними програмами. Зокрема так звана програма переозброєння на 2018-2027 роки, яка зараз діє у РФ передбачала витрати у межах 21,7 трлн рублів.
Але це не означає, що кожен рік на це Кремль виділяє по 2,1 трлн рублів. Наприклад у 2020 році міністр оборони РФ Сергєй Шойгу заявив про виділення на держоборонзамовлення 1,5 трлн рублів. Більше того, у РФ держоборонозамовлення це не тільки зброя, але й будь-яке забезпечення збройних сил, куди цілком можливо записувати все, включно з будівництвом та їжею.
Компенсація втрат РФ
Але якщо навіть прийняти поточне державно оборонне замовлення РФ на 2022 рік на рівні 2,1 трлн рублів, то 600-700 млрд до нього становить близько третини додаткових коштів. Опускаючи такі аспекти, як відрізання цих грошей, вочевидь, від соціальних та інших витрат, можливо проаналізувати куди РФ може їх спрямувати.
На першому місці вочевидь стоїть компенсація втрат. І звісно не у живій силі, бо для цього можливо формувати загони найманців у дотаційних регіонах та гастролювати по тюрмах набираючи зеків, а у техніці та озброєнні.
Зокрема 1864 російських танків знищених ЗСУ це вже понад половини від всіх танків, які були у строю армії РФ перед вторгненням. По дві сотні літаків та вертольотів теж самі себе не відновлять, як і артсистеми чи зенітні ракетні комплекси.
А мова ще йде не тільки про випуск нової техніки для компенсації втрат знищеної, а і про ремонт пошкодженої. Від чого насправді російські заводи намагаються відмовитись всіма силами. Також необхідно поповнювати запаси снарядів, ракет та інших боєприпасів, проводити регламентні ремонти.
А на все це накладаються санкції, які вимагають вирішення цілого комплексу проблем, які починаються з "основи" будь-якого машинобудування - верстатів, бо військова промисловість РФ залежала від західних верстатів на рівні 90%. А вже потім комплектуючі від підшипників до мікросхем та ще цілий ворох інших проблем, які детально описані в окремому матеріалі.
Тобто в цій ситуації додаткові 10 млрд доларів до державного оборонного замовлення у РФ це лише "всього" 10 млрд доларів. Бо просто ремонт та випуск нової техніки та озброєння - це одна категорія, а питання де дістати не просто комплектуючи, а навіть верстати зовсім інша.
Бунт "Ростеха"
В цій ситуації цілком очевидним шляхом міг би бути випуск старіших зразків озброєння де немає ані тепловізорів, ані взагалі будь-яких мікросхем чи інших підсанкційних комплектуючих.
Опускаючи той аспект, що поновлення виробництва старих зразків мало чим відрізняється за складністю з виробництвом нової техніки, можливо згадати вкрай цікаве інтерв'ю очільника російського підприємства "Курганмашзавод" Петра Тюкова. Відповідно до нього, міноборони РФ якраз хоче відмовитись від замовлення на БМП-3 та змусити розпочати випуск БМП "минулого покоління".
Але за словами російського промисловця: "ціна на такі вироби буде значно вищою, ніж на нові серійні машини, що випускаються планово, такі як БМП-3 та БМД-4М". Можливо дискутувати, чому така позиція вилізла на рівні державних ЗМІ РФ, чи дійсно тут справа у вартості переоснащення виробничих ліній або вся справа у низькій маржинальності випуску БМП-2. Але те, що "Ростех" хоче більше грошей за випуск старіших машин і висвітлює цю проблему на найвищому медійному рівні є фактом.
З огляду на все, російський оборонній промисловості значно вигідніше випускати Ка-52, які прострілюються зі стрілецького озброєння, саджати в алюмінієву броню екіпаж та десант на 100-мм чи навіть 125-мм снаряди, розповідати про "аналоговнєтность" власних ЗРК та просувати зброю для літаків, виробництво яких під величезним питанням.
А ось спроба рашиської міноборони РФ припинити масове виробництво кандидатів на металобрухт була зустрінута у багнети. І хто виграє в цьому протистоянні здогадатися не так і складно. У одному куті рингу рашиське військове командування, яке тримається у кріслах лише завдяки бажанню Путіна зберегти ілюзію контролю над ситуацією. У іншому - "аналоговнєтна" військова промисловість, яка наобіцяла Путіну цілу низьку вундерваффе, включно з підводним "Посейдоном", гіперзвуковими ракетами та усілякими "Сарматами".
Читайте також: Що не так з німецькими САУ PzH 2000: постійні поломки, малий ресурс чи перше реальне використання
