xcounter
#

Що не так з німецькими САУ PzH 2000: постійні поломки, малий ресурс чи перше реальне використання

САУ PzH 2000
САУ PzH 2000
90919

PzH 2000 вважається однією з найсучасніших та найкращих САУ у світі, але її реальна експлуатація поставила величезні питання

У німецьких ЗМІ знову виплила історія відносно технічного стану самохідних артилерійських установок PzH 2000, які Німеччина та Нідерланди у кількості 12 одиниць передали на початку червня та додали ще три наприкінці липня.

Ще 29 липня з'явилась інформація про постійні помилки, які видає цифрова система САУ, а також бажання Німеччини розгорнути сервісний центр обслуговування у Польщі. Згодом депутат Бундестагу Маркус Фабер повідомив, що з 15 САУ PzH 2000 працює лише п'ять. Далі у темі спробував розібратися німецький Business Insider.

Читайте також: Рашисти вже вдруге презентують "неіснуючу" ракету до винищувача Су-57: які перспективи у ворога
САУ PzH 2000

За інформацією цього видання ситуація не настільки катастрофічна, але все ж таки більша частина PzH 2000 має проблеми. У самому Берліні назвати точні причини не можуть, кивають на американські та французькі боєприпаси, відсутність запасних частин, високий темп експлуатації та, звісно, мовляв, гаубиця настільки високотехнологічна, що рекордного 40-денного навчання не вистачило для її повного опанування.

Своєю чергою Defense Express вирішив дещо розібратися з новою порцією можливих відповідей на питання: що не так з PzH 2000.

Відносно інтенсивної експлуатації, то все абсолютно зрозуміло. До цього повідомлялось, що стандартний режим використання САУ передбачає до 100 пострілів за добу, все що вище - інтенсивна експлуатація. При швидкострільності PzH 2000 у постійному темпі на рівні 8 пострілів за хвилину (максимальний темп до 12), це лише 12,5 хвилин постійного вогню на добу.

Водночас до цього PzH 2000 ніколи не використовувалась у війнах, де артсистеми працювали б у режимі 24/7. Тобто жодного практичного досвіду експлуатації на межі можливостей техніки у німців просто немає.

Також цілком зрозуміло, що навіть при 100 пострілах на добу перші 12 САУ, які прибули вже 2,5 місця тому мають по 7500 пострілів на ствол. Для будь-якої артсистеми це вже точно, як мінімум, один регламентний ремонт, який передбачає заміну ствола та ремонт всієї артилерійської частини, а у випадку PzH 2000 ще й обслуговування механізму заряджання.

Чи знають про це у Берліні - звісно так. Тому проблема може бути просто у тому, що до такого темпу використання німці просто не були готові, а звідси й брак запасних частин, які "розписані" для умов мирного часу. А це вже знову повернення до відомої проблеми, що у Європі просто не були готові до жодної війни в принципі, окрім обмежених експедиційних операцій.

PzH 2000

Відносно проблем зі снарядами, то вкрай цікаве кивання на "не ті боєприпаси", які все одно натівські й мають підходити до PzH 2000 відповідно до взятих Німеччиною зобов'язань зі стандартизації озброєння. І звісно справа не в калібрі, але може торкатися таких речей, як, наприклад, якість обробки самих снарядів, що призводить до швидкого зносу нарізів.

Але у будь-якому випадку, чомусь, цієї проблеми немає ні у французьких CAESAR, ні у польських Krab, ані в інших західних САУ. Те ж саме можливо сказати відносно і навчання, бо строки опанування інших західних систем були у рази меншими. Так само і темпи їх експлуатації навряд менші ніж німецьких PzH 2000.

Також не варто виключати, що існують проблеми, які "вилізли" у PzH 2000 лише під час реальної бойової експлуатації, до якої не були готові самі німці, бо не використовували її у такому темпі. Враховуючи те, що ця САУ дійсно і досі вважається революційною, попри те, що була прийнята на озброєння наприкінці 90-х, прояв низки "дитячих хвороб" цілком можливий. Бо під час випробувань та навіть за роки поточної експлуатації з полігонними стрільбами та обмеженим використанням в Афганістані вони цілком проявитися не змогли.

PzH 2000

Цікавий й інший аспект, як з цієї ситуації будуть виходити розробники Krauss-Maffei Wegmann та Rheinmetall. Бо визнати "сирість" PzH 2000 - розписатися у власних помилках, про які мовчали десятиріччями. Саме тому, цілком можливо, і з'являються історії про "не ті снаряди", "високі темпи" та подібне.

Водночас сам Бундесвер має нібито сам бити у всі дзвони, бо якщо його єдина артилерійська система не придатна до реальних бойових дій, то ситуація виглядає вкрай кепсько для Берліна. Але цього не відбувається, як мінімум у публічний площині.

Відповідь на питання, чому досі Бундесвер публічно не почав перевірку та додаткові випробування доволі проста - питання виникнуть у військових Хорватії, Греції, Угорщини, Італії, Литви, Нідерландів та Катару, в яких саме PzH 2000 є основною артсистемою. А у світі ніхто не хоче отримати цілу ораву невдоволених клієнтів.

PzH 2000

P.S. Також, як влучно зазначено у коментарі , ця проблема стосується України дещо більше, ніж експлуатація 15 машин, які складають лічені відсотки з усіх переданих західних артилерійських систем. Справа в тому, що за поки непідтвердженою на офіційному рівні інформацією від німецьких ЗМІ, уряд Німеччини погодив продаж Україні 100 САУ PzH 2000 за 1,7 млрд євро.

Ця інформація з'явилась ще 27 липня, але з цього часу деталей про укладання контракту на державному рівні повідомлено не було. У будь-якому випадку, маючи на руках реальний досвід експлуатації Міноборони України цілком може закласти уточнені вимоги відносно працездатності озброєння.

Читайте також: Морська піхота США хоче більше зброї, якою ЗСУ вправно перетворюють рашистів на "двохсотих" та "трьохсотих"