Проблеми з власними розробками-довгобудами не новина для Індії, тож нещодавні новини нікого не здивують. Так, цього разу без двигунів залишилися основні бойові танки Arjun, робота над якими почалася ще півстоліття тому, а виготовили лише 124 штуки.
В результаті було зупинено роботи над модернізованим варіантом Mk1A, перший прототип якого надійшов на випробування. І тут нібито вже знайшли рішення, яке має задовольнити потребу у вигляді продукції від американської Cummins.
Читайте також: У Європі адаптують логістику до війни дронів та продемонстрували перший в регіоні безпілотний конвой
У серійних Arjun Mk1 використовувався німецький MTU MB838 Ka501, який вже фактично знятий з виробництва, хоча і використовувався у перших партіях того ж K2. Таким чином, хоча похідні досі випускаються, сама силова установка вже ні, що створює проблеми й з запчастинами не лише до нових, а і до вже виготовлених танків.
Замінити такий двигун планувалося власним індійським Datran 1500, який розробляється з 2010 року та вийшов на перші випробування у 2023 році. І хоча очікувалося завершити роботу над проєктом до середини 2025 року, в реальності допрацювання та тести досі тривають.
Таким чином створюється проблема, бо ще у 2021 році Індія замовила 118 Arjun Mk1A з початком постачань через 30 місяців і використанням "проміжного" варіанту зі старим MTU MB838 Ka501. І вже у 2024 році повідомили, що все призупиняється через відсутність постачань силової установки.
Заміна двигуна це процес нелегкий, тож щоб зменшити собі обсяги роботи індійці вирішили шукати варіанти з такою самою конструкцією моторно-трансмісійного відділення. В результаті процес лише ускладнився, ще й кількість можливих варіантів зменшилася.
Одначе, з’явилася інформація, що врешті-решт розглядається силова установка від американської Cummins з позначенням QST30 та потужністю 1200-1300 к.с. Такий вибір пояснюється у тому числі тим, що ще у 2000-х роках його розглядали як альтернативу німецькому з мінімальною потребою у змінах.
Виникає питання щодо того, наскільки США надійний постачальник для Індії, враховуючи останні підвищення мит та санкції через купівлю російської нафти. Проте схоже вибору особливого нема, бо потрібно виконувати контракт швидше, а пошуки чогось іншого чи очікування на власне займе від кількох років.
Так само багато хто ставить під сумнів взагалі інвестиції в Arjun, бо його почали розробляти ще у середині 1970-х та й отримані в результаті характеристики досить сумнівні, а випущено лише трохи більше сотні. Можливо було б краще вкластися у модернізацію Т-90С та створення танку нового покоління.
І відповідь проста, бо запропоновані альтернативні проєкти теж реалізовуються, ба більше Arjun Mk1A та власний двигун до нього мають стати кроком у напрямку наступного покоління. Тож, як і з багатьма іншими розробками, Індія ймовірно продовжить уперто вкидати ресурси, щоб отримати хоч щось вітчизняне.
Читайте також: Рідкісна "сестра" БМ "Оплот" - БРЕМ-84 "Атлет" продовжує служити ЗСУ та які її перспективи на майбутнє
