xcounter
#

Після провалу з Су-57 в Росії замахнулись на створення власного F-35: запізнілий старт нереальних бажань

Су-57 від розробки до серії - 20 років
Су-57 від розробки до серії - 20 років
15412

На фоні відвертої стагнації авіабудування у РФ почали говорити про черговий "не имеющий аналогов" винищувач

Російський "Сухой" збирається створювати однодвигунний малопомітний винищувач. Цей літак повинен мати злітну вагу до 18 тонн та максимальну швидкість у 2 Маха, бути надманевровим завдяки двигуну з керуванням вектору тяги та тягоозброєність не менше "одиниці".

Саме такі доволі фантастичні для російського військово-промислового комплексу характеристики повідомили російськім провідним ЗМІ джерела в авіабудівній галузі.

Читайте також: Повітряні Сили чотири рази за два місяці піднімали Су-27: як їх готують до нових польотів

Що більше, попри всю російську критику американського F-35, у РФ фактично заговорили про створення його аналогу. І це відбувається після відвертого провалу з Су-57, який спочатку обіцяли до 2020 року поставити у війська 52 одиниці, а зараз говорять про 76 але до 2028 року, а накреслювали його у відповідь на F-22, який вже у США знято з виробництва.

Су-57
Плани Кремля зробити Су-57 основою "ВКС" - розбились о реальність

Defense Express вирішив детально розібрати причини такого рішення, реальні можливості російської "оборонки" та строки робіт, а також чим це може завершитись.

Догори ногами

Основу винищувальної складової російських "ВКС" зараз фактично складають МиГ-29 та Су-27 та їхні численні модернізації. Це є наслідком ще радянської "кальки" з підходу США, які у 70-х роках створили легкий F-16 та важкий F-15.

МиГ-29УБ
МиГ-29УБ ВКС РФ

Такий підхід у Пентагоні тоді вважали оптимальним - важкі дводвигунні та дорогі винищувачі завойовують перевагу у повітрі, а легкі масові, дешеві та з одним двигуном необхідні для протиповітряної оборони та дій у "другому ешелоні".

Проте у СРСР реалізувати цей підхід відверто вийшло лише на "задовільно", бо МиГ-29 та Су-27 отримали не тільки по два двигуни, а до того ж ще й різні - РД-33 та АЛ-31Ф. Тобто виграш від такого переходу був значно менший ніж у США, в яких F-16 та F-15 мають однакові двигуни F100 від Pratt & Whitney.

F-16
Для ВПС США F-16 став справді масовим літаком

Окрім того, після розвалу СРСР у Кремлі зробили ставку на винищувачі "Сухого" та "перегорнули" цілком логічну схему догори ногами. На озброєнні "ВКС" РФ знаходяться біля 100 МиГ-29 різних модифікацій проти понад 300 Су-27/30/35.

ВКС РФ
Основний літак "ВКС" РФ - Су-27 та його модернізації Су-30, Су-35.

Водночас вартість льотної години для наймасовішого російського Су-30 декларувалась на рівні 35 тисяч доларів, в той час, коли у МиГ-29 він складає 16-20 тисяч доларів. Тобто за цим параметром російські винищувачі програють американським: для F-16 - від 8 тисячі доларів, F-35 - 28,4 тисячі доларів, F-22 - 33,5 тисяч доларів.

Міфічний двигун

Тому, в умовах доволі витратного утримання парку дводвигунних Су-27 та їх модернізацій, створення нового легкого винищувача у РФ виглядає доволі логічним варіантом.

Але для цього необхідно створити двигун, який "потягне" новий літак та забезпечить всі бажані параметри: швидкість, бойове навантаження, радіус дії, тощо. А в сучасній Росії, як і в СРСР з цим доволі серйозні проблеми.

МиГ-29 дим
Характерний "вихлоп" МиГ-29

Наприклад, саме через неможливість створити потужний, надійний та економічний турбореактивний двигун, МиГ-29 отримав два двигуни РД-33. Доведені до серійного виробництва наприкінці 80-х років вони мали максимальну тягу у 5040 кгс та 8300 кгс на форсажі.

РД-33
РД-33

А ще у 70-х у США Pratt & Whitney для F-15 та F-16 створили двигун F100 з тягою 6618 кгс, на форсажі - 10 700 кгс.

F100
F100

І згодом цей розрив постійно збільшувався, бо останні модернізації РД-33, які були створені на рубежі 2000-2010-х років мають тягу до 5040-5060 та 8300-9000 кгс на форсажі. А остання версія F100 з 90-х років - 8058 та 13225 кгс на форсажі.

Ще гірше з надійністю російських двигунів, у РД-33 в найсучаснішій версії МК загальний задекларований ресурс складає до 4000 годин. А остання версія F100 PW-229 EEP має міжремонтний ресурс у 6000 годин.

Тобто поки двигун від Pratt & Whitney навіть не пішов на ремонт, російський вже давно замінили. І це вже досягнення, бо перші версії РД-33 мали загальний ресурс, у кращому випадку, взагалі на рівні 800 годин.

Саме тому у радянській, а згодом і у російській навколовійськовій публіцистиці йшлось про перевагу використання двох двигунів для винищувачів - мовляв, надійніше.

Проте поки у РФ намагались доробити РД-33 для МиГ-29 та АЛ-31Ф для Су-27 у США створили F135 для F-35, який має максимальну тягу у 13000 кгс та на форсажі - 19500 кгс.

Для розуміння - найсучасніший серійний російський АЛ-41Ф1С для Су-35 та Су-57 - 8800 та 14500 кгс. А "перспективний" вже як з десяток років "Изделие-30", яким мають переоснастити Су-57, орієнтовно, 11000 кгс та 18000 кгс на форсажі.

Тобто російській двигун, який попри всі обіцянки ще не пішов у серію - з тріском програє створеному у 2010 році F135. Але, судячи з усього, саме навколо "Изделие-30" у "Сухому" і будуть конструювати цей винищувач.

Су-57
Су-57 з двома різними двигунами: "Изделие-30" - зліва, АЛ-41Ф1С - праворуч

Наслідки провалу Су-57

На фоні відвертого провалу із Су-57, яких всього замовили 76 одиниць із строком до 2028 року. Цілком логічним, що саме у легкому винищувачі у "Ростех" вбачають "рятівне коло", особливо в умовах, коли у ході реформ "Сухой" та "МиГ" збираються об’єднати.

Бо окрім модернізацій Су-27 та МиГ-29, а також Су-57, який лише у РФ називають "винищувачем п'ятого покоління", російській оборонці просто нічого запропонувати не тільки Кремлю, а і на міжнародному ринку.

Су-30
Су-30 - найпопулярніший російський винищувач на ринку

Щобільше, на фоні високої вартості льотної години, несумісності з західним озброєнням та підсанкційність, російській "оборонці" доволі важко конкурувати на ринку винищувачів, на якому він почав програвати навіть Dassault Rafale. Тому у РФ намагаються якнайшвидше знайти вихід з відвертої кризи.

Проте строки створення літаків у РФ можливо легко прослідити на фоні того ж Су-57 - понад 20 років. У випадку бомбардувальника ПАК ДА - за 12 років спромоглися лише погодити обрис, а транспортного Ил-112 - за 20 років лише перейшли до льотних випробувань.

Ил-112
Для РФ навіть створити легкий транспортник виявилось проблемою

Тому, якщо навіть "завтра" роботи зі створення російського легкого винищувача отримають "зелене світло" то наблизитись до серії ця машина зможе не раніше 40-х років.

Для розуміння, у США зараз більш ніж швидкими темпами йде робота над програмою Next Generation Air Dominance зі створення літака вже шостого покоління.

А паралельно з ним, судячи з усього, створюють заміну F-16 у вигляді нового легкого винищувача покоління 4+/5- побудованого з використанням вже відпрацьованих технологій, який має в першу чергу бути дешевим та взагалі цілком спроможний "перекроїти" міжнародний ринок.

Су-27
Російська авіабудівна галузь відверто знаходиться у доволі підвищеному стані

Тому створення "Ростехом" легкого винищувача у реальні конкурентні строки - більш ніж сумнівно. Як і можливість російської оборонки без доступу до західних технологій та електронних компонентів поставити на літак сучасне бортове радіоелектронне оснащення.

Що більше, вартість його розробки може легко витягнути з бюджету Кремля, навіть враховуючи запозичення елементів з Су-57, мільярдні кошти. А вся історія його розробки - повторити корейський KF-X. Але якщо цей проект врешті решт фактично врятували США, то Кремлю чекати допомоги немає звідки.

Читайте також: Завод з виробництва Bayraktar TB2 в Україні: які потрібні фінальні кроки