xcounter
#

"Леді Бомба" з В’єтнаму створила для США навіть GBU-57 MOP, яку потім скинули на Іран, що дає ця історія

1785
GBU-57 MOP, фото - US Air Force
GBU-57 MOP, фото - US Air Force

Що за людина стала творцем найбільш потужних американських протибункерних бомб, зокрема GBU-57 MOP і термобаричної BLU-118/B, та чому згадка про це стала актуальною

Прізвисько "леді Бомба" має вихідець із В’єтнаму Ань Зіонг Дуонг, яка ще з 1980-хх років на чолі колективу профільних спеціалістів вела роботи по розробці вибухових речовин для найбільш потужних "конвенційних" бомб США. Мова про зокрема про термобаричну BLU-118/B, яка вперше була застосована проти "Талібану" в 2001 році, і також - найпотужнішу неядерну бомбу в світі під позначенням GBU-57 MOP, яка в кількості 14 одиниць була застосована для ударів по ядерним об’єктам Ірану в червні 2025 року.

Відповідну згадку містить одна із публікацій The New York Times, і там можна побачити не тільки деталі біографії "леді Бомба", яка має славу творця найбільш потужних неатомних бомб США.

Читайте також: Коли в РФ пишуть про як ВПК "тримає на плаву" промисловість, то які цифри та кризові явища мають на увазі

Автори видання пишуть, що в часи існування Південного В’єтнаму батько Ань Зіонг Діонг був "високопоставленим чиновником в галузі сільського господарства", брат був пілотом гелікоптера урядових військ, який регулярно виконував бойові вильоти проти військ комуністичного Північного В’єтнаму.

Після падіння Сайгону в 1975 році американці допомогли евакуюватись родині Ань Зіонг Діонг, і вона вирішила відповідно віддячити своїй новій батьківщині. Тим більш, мовляв, у неї завжди була мрія створювати особливо потужне озброєння, яке б допомагало американським солдатам ефективніше виконувати свої завдання на полі бою.

У 1982 році Ань Зіонг Діонг завершила навчання в університеті Меріленду за профілем "хімічна інженерія", згодом вона отримала ступінь з державного управління після навчання в Американському університеті, а до 2001 року – отримала посаду директора відділу по "нечутливим боєприпасам" в Naval Surface Warfare Center (Центр надводних бойових дій ВМС США).

Саме на цьому етапі Ань Зіонг Діонг, як далі пише NYT, й стала відповідальною за створення термобаричної BLU-118/B. При цьому стверджується, що її команда впоралась із створенням цього боєприпасу всього за 67 діб, хоча нормативний строк роботи по аналогічним проектам міг складати навіть 5 років. В цьому ж хронологічному періоді й стартували роботи по GBU-57.

Далі від Defense Express хочемо акцентувати, що BLU-118/B має бойову масу 900 кілограмів, зокрема маса БЧ - 227 кілограмів, для наведення на ціль передбачається або використання лазерного наведення, або ж комплекту JDAM. В одній з публікацій ми також розповідали й про те, що над заміною для GBU-57 думали ще у 2010-х і це має бути феноменально точна бомба.

Який конкретний зміст зараз має історія про "леді Бомбу" для американського ВПК, акцентують далі автори профільного порталу Defence One. Вони там ставлять наступний акцент – необхідно знайти баланс між дотриманням імміграційного законодавства й тим фактом, що активне залучення мігрантів, стимули до експериментів та свобода дій стали тими факторами, які допомогли вивести військово-промисловий комплекс США на передове місце у світі.

Читайте також: США дійсно не "добомбили" Іран та не дали це зробити Ізраїлю: мова не лише про ядерні об'єкти