З московського автосалону МАКС-2021, який стартує 20 липня, витекли перші фото нового російського однодвигунного винищувача від КБ "Сухой", який має проектну назву "Легкий тактический самолет".
Точніше - його повнорозмірного макета, який має стати головною прем’єрою виставки. А з огляду на нанесений на нього серійний номер RF-00075 та бортовий - "75", скоріш за все ця машина, отримає індекс Су-75.
Читайте також: РФ активно тестує легкий танк "Спрут-СДМ1" в акваторії Чорного моря: за вогневою потужністю його порівнюють із Т-90МС
На фото можливо у деталях розгледіти аеродинамічний обрис літака, а трохи розширений тизер від "Ростех" додав певні деталі. У кого саме у РФ "списали" свій новий винищувач - в окремому матеріалі Defense Express.
Головною рисою нового російського винищувача є V-подібний хвіст, замість традиційної схеми з окремими горизонтальним та вертикальним оперенням. Попри те, що його винайшли ще у 1930-х роках, він так і не отримав поширення.
Попри його переваги у зменшенні ваги, зниженні аеродинамічного спротиву та помітності у радіоелектронному діапазоні з певних ракурсів, він має доволі вагомі недоліки. В першу чергу, ускладнюється механізм відхилення рульових поверхонь та збільшується навантаження на них. Водночас ускладнене керування польотом за допомогою такого оперення зараз вирішується електродистанційною системою керування літаком.
З огляду на це у сучасних літаках V-подібний хвіст майже не використовуються, але зустрічається на деяких БПЛА та літаках малої авіації. Тобто там, де перевантаження та швидкості менші.
Найбільш відомим серійним бойовим літаком з таким хвостом був F-117, в якому цей вибір був пов’язаний з забезпеченням малопомітності, а сам дозвуковий літак взагалі був компромісом між першими кроками технології "стелс" та аеродинамікою.
Також такий хвіст намагались застосувати у США під час розробок конкурентів F-22 та F-35. Мова йде про проект YF-23 від Northrop та McDonnell Douglas, а також X-32 від Boeing. Обидва ці літаки програли проектам Lockheed Martin з традиційним оперенням.
Проте у майбутньому "Су-75" помітна і ще одна характерна деталь - великий повітрозабірник під носом літака.
Аналогічне рішення було прийнято і Boeing на X-32, де це було пов’язано із необхідністю забезпечити забір великої кількості повітря під час зависання у режимі STOVL.
На відміну від F-35, у якому вертикальний зліт та посадка забезпечується поворотним соплом маршевого двигуна та окремим вентиляторним двигуном, у X-32 для цього використовувались рознесені по фюзеляжу сопла.
Платою за це стало значне збільшення помітності винищувача через те, що з певних ракурсів існувала пряма зона видимості лопаток компресора двигуна.
Таким чином, принаймні дві характерні риси аеродинамічної моделі майбутнього Су-75 цілком копіюють невдалі спроби Boeing з X-32.
Цікавий і інший факт, через 8 місяців після першого польоту прототипу, у Boeing змінили обрис X-32 - відмовились від трикутного крила та V-подібного хвоста та перейшли на традиційне аеродинамічне рішення. Це було пов’язано з уточненим вимогами до маневровості та корисному навантаженню від ВМС США.
Також несподівано збіглись і оголошена максимальна злітна вага російського винищувача з X-32 - близько 18 тонн.
Відомо, що Су-75 мають оснастити "довгобудом" - двигуном "Изделие-30", який має орієнтовну максимальну тягу у 11000 кгс та 18000 кгс на форсажі.
Водночас X-32 оснащувався Pratt&Whitney F119, який має трохи гірші характеристики - близько 10 500 кгс та 15 876 кгс на форсажі. Цей фактор також став причиною поразки Boeing, бо для F-35 використали значно потужніший F135 з тягою 13 000 кгс та 19 500 кгс відповідно, який забезпечував максимальну злітну масу до 29-30 тонн, тобто майже вдвічі краще за X-32.
Серед інших рішень у російському винищувачі слід звернути увагу на використання подовжених хвостових балок. Це може говорити про бажання утримати розходження центру мас літака та центру підйомної сили.
Але існує думка, що це гіпотетичне бажання у майбутньому створити на базі літака версію з вертикальним злетом. Або шляхом використання підйомно-маршового двигуна з відхиленням вектору тяги на 90+ градусів, або за допомогою розподілення тяги, як на тому ж X-32.
Цілком логічним є використання на Су-75 напрацювань з Су-57 стосовно радіоелектронного оснащення. Приймані для КБ "Сухого" було б доволі нелогічним відмовитись від використання вже напрацьованих рішень. Наприклад, на макеті нового літака можливо побачити традиційну для російських винищувачів оптико-електронний інтегрований комплекс, скоріш за все, 101КС, запозичений з Су-57.
Також не дивує використання цифрової кабіни, яка для сучасних літаків є вже абсолютним стандартом.
З нею контрастує інший елемент кабіни біля ручки керуванням двигуном, який виглядає так, ніби знятий на винищувачі 50-х років.
У будь-якому разі більш детальні зображення макету з’являться вже завтра, після старту МАКС-21. Водночас час, який необхідний від демонстрації макету до першого польоту, зазвичай вимірюється роками. А до появи серійних зразків - десятиріччями.
Наприклад, макет Су-57 показали у 2004 році, а полетів він лише через шість років. А перші декілька машин у війська, скоріш за все передсерійні, потрапили до "ВКС" РФ лише цього року.
Але поки у РФ роблять максимальний акцент на тому, що цей винищувач створюється на експорт, а не на її потребі "ВКС" РФ, які поки замовили лише 76 одиниць Су-57 зі строком до 2028 року.
Перспективні замовники, на думку Кремля: Об’єднані Арабські Емірати, В’єтнам, Аргентина, Індія та М’янма. Наскільки ці країни, навіть гіпотетично, може зацікавити така пропозиція, передбачити складно. Принаймні Аргентина взагалі не має на озброєнні винищувачів, Індія веде розробку свого TEDBF, а М’янма та В’єтнам замовляють Су-30.
Не менш цікавим буде і спостерігати за тим, як російські пропагандисти, які роками критикували F-35, почнуть співати дифірамби копії його невдалому конкуренту, який здійснив перший політ ще 21 рік тому.
Читайте також: Чи доїде БМ "Оплот" на парад, "повернення Пастернака 2.0" та Bayraktar TB2 для ВМСУ: події тижня від Defense Express
