Україна наразі має лише близько шести батарей Patriot при мінімальній потребі у 10 та загальній від 25, але і з їх забезпеченням ракетами виникли складності. І для захисту українських міст від російських балістичних ракет необхідно вирішити, як питання дефіциту самих ЗРК, так й ракет до них.
А одним зі сценаріїв, скористатися яким вже неодноразово закликав Київ, є локалізація виробництва цих засобів ППО в Україні. Водночас на скільки це не тривіальна задача демонструє кількість країн, які зараз мають можливість самостійно виробляти по ліцензії Patriot - нуль. Бо зрештою оборонний бізнес в першу чергу - бізнес, а тому Raytheon навряд погодиться на передачу усього пакета технологій.
Читайте також: Історія про 152-мм DANA в одній з артбригад СРСР каже про те, що колісні САУ для армії РФ не є аж такою "екзотикою"
Хоча цілком можливі варіанти його часткової локалізації. Останнім чудовим прикладом такого процесу є Польща з програмою Wisla. Ще у 2018 році Варшава замовила дві батареї Patriot розширеного складу по дві РЛС AN/MPQ-65, та по 8 пускових у кожній, а також ще 208 ракет PAC-3 MSE за 4,75 млрд доларів.
Однією з умов договору була участь польських підприємств у виробництві певних елементів ЗРК. Зокрема поляки вирішили встановити всі елементи ЗРК на шасі вітчизняного виробництва Jelc. А також отримали часткову локалізацію окремих вузлів та агрегатів пускових, машин забезпечення та їх фінальне збирання у самій Польщі, а також до РЛС інтегрували польську систему "свій-чужий".
На другому етапі програми Wisla Варшава посилиться додатковими Patriot на ще орієнтовно 15 млрд доларів. За ці кошти купується 12 нових РЛС LTAMDS та своїми силами виробляються 48 пускових. Міноборони Польщі рахує це як 6 батарей, по 2 РЛС та 8 пускових у кожній, але по суті це можливість створити 12 окремих ЗРК.
У межах цієї закупівлі локалізація виробництва ширша. Зокрема офіційно міноборони Польщі говорило про передачу певної частини технологій які пов'язані із РЛС LTAMDS, яка усуває головний недолік Patriot, та системою управління. Також до польських Patriot будуть інтегровані оглядові радари PET-PCL і P-18P національного виробництва і це все на додачу до вже опанованої часткової локалізації пускових та інших машин.
Більше того повідомлено, що Польща буде виробляти деякі компоненти ракети MSE. Але це цілком логічно, бо ця протиракета виробляється Lockheed Martin, а він володіє польським PZL Mielec. Це підприємство - колишній найбільший державний польський авіавиробник, що у 2007 році був куплений Sikorsky, що згодом був поглинутий Lockheed Martin. І на потужностях PZL Mielec збираються вертольоти Black Hawk та виготовляються комплектуючі до F-16 Block 70/72. Тому виробництво деяких елементів ракети MSE на ньому цілком прагматичне рішення.
Щодо строків реалізації, то перший етап програми Wisla зайняв 6 років з моменту підписання. Зокрема Huta Stalowa Wola поставила перші дві пускові на рівні жовтня 2022 року, через 4 роки після контактування, а завершити постачання мала у 2024 році. Щодо другого етапу програми, то він розрахований до 2029 року.
Щодо виробництва ракет до Patriot поза межами США, то наразі відомо лише про можливості японської Mitsubishi Heavy Industries за ліцензією з американських комплектуючих збирати до 30 ракет MSE на рік. При цьому ліцензія видавалась вочевидь для того, щоб Японія задовольняла лише власні потреби, бо у розпоряджені Токіо цілих 24 батарей Patriot PAC-3.
А все виробництво MSE впирається у можливість американських компаній-підрядників постачати комплектуючі, а не у кількість фінальних складальників. Бо попри те, що за MSE відповідає Lockheed Martin, це про задачу "ходити строєм" і мова йде, наприклад, про можливість Boeing виробляти головки самонаведення, а Aerojet Rocketdyne - твердопаливні двигуни.
І за наявною інформацією більше ніхто у світі не виробляє ракети до Patriot. І навряд буде до вересня 2026 року, коли запрацюють виробничі потужності COMLOG, який є спільним підприємством (MBDA та Raytheon). Це підприємство, що знаходиться у німецькому місті Шробенхаузен, було створено ще у 1987 році з метою обслуговування ракет GEM-T. Нагадаємо, що ці ракети призначені для перехоплення аеродинамічних цілей і не мають тієї ж ефективності у перехопленні балістичних цілей.
Для того, щоб на COMLOG почали виробництво ракет GEM-T, яких вони за весь час обслужили понад 5000 одиниць, зараз будуються нові виробничі потужності, що потребувало загальних інвестицій на 250 млн євро. У планах Raytheon у 2027 році, завдяки COMLOG, вийти з показника 240 ракет на рік на 420 GEM-T. Тобто на COMLOG будуть на рік збирати до 180 зенітних ракет.
Також важливо зазначити, що реалізація цього проєкту не була можлива без спільної ініціативи європейських країн закупити одразу 1000 ракет GEM-T у межах загальної програми European Sky Shield Initiative із загальним цінником до 5,5 млрд євро.
Таким чином ці малочисельні приклади часткової локалізації окремих елементів Patriot та ракет до нього прямо говорять, що цей процес "ходить" лише за мільярдними контрактами на основі довгорічної співпраці. І у будь-якому випадку не реалізується у короткостроковій перспективі.
Читайте також: До рекордних $1 трлн: США замість скорочення бюджету на оборону на $50 млрд - збільшать його на понад $100 млрд
