Стало відомо, що Франція та Греція на додачу до контракту на поставку трьох фрегатів типу FDI уклали пакт про спільну оборону проти Туреччини, грецький парламент цей пакт ратифікував 7 жовтня 2021 року.
Параметри цього оборонного пакту описує грецьке видання Greek Reporter: Франція та Греція в наступні 5 років можуть вільно користуватись аеродромами та військово-морськими базами одна одної, якщо на одну із країн-учасниць пакту нападе третя країна, інша країна-учасниця пакту має прийти на допомогу. В теорії, строк дії такого пакту може бути подовжений. І грецькі ЗМІ уже впали в ейфорію від того, що грекам вдалось знайти "старшого партнера" в особі Франції для захисту від можливої атаки Туреччини.
Читайте також: США послали есмінці "ловити" субмарини РФ в Атлантиці, будуть менше патрулювати біля окупованого Криму
В середині вересня Велика Британія та США як країни-учасники НАТО уклали з Австралією оборонну угоду AUKUS, котра напряму б’є по економічним інтересам та геополітичному престижу Франції. За два тижні потому Франція та Греція як країни-учасники НАТО змовляються про спільні дії проти третьої країни-учасниці НАТО – Туреччини.
Втім, тут зарано говорити про розпад блоку НАТО на декілька союзів, пов’язаних двосторонніми оборонними угодами. Тут буде доречніше говорити про переформатування блоку НАТО – із механізму колективної оборони у механізм колективного стримування країн-учасниць блоку при конкуренції за економічні ресурси та при вирішенні гострих геополітичних питань.
У січні 2021 року Франція уклала контракт на поставку 18 винищувачів "Рафаль"для Греції, у травні 2021 року – на поставку 12 таких літаків для Хорватії.
Французи окремо наголошували, що винищувачі для Греції та Хорватії будуть модифіковані до рівня Rafale F3R, щоб бути взаємосумісними із ВПС Франції. Іншими словами – Париж продає свої "Рафалі" грекам та хорватам, щоб посилити свої геополітичні позиції у Середземному морі, а не "вписуватись" за проблеми Загреба та Афін.
Франція та Греція близько року вели перемовини про купівлю фрегатів, і цей "трек" легко можна назвати конфліктним.
Перемовини починались з позицій, що Греція хоче дати тверде замовлення на чотири фрегати проекту FDI, і також купити ще два вживані фрегати типу La Fayette із складу ВМС Франції. Париж чомусь вирішив, що грекам треба натякнути про необхідність зменшення амбіцій, і замість двох відносно нових фрегатів La Fayette запропонував безоплатно отримати два зношені фрегати, що відслужили понад 30 років (а у 2022 році – взагалі підуть на утилізацію).
У відповідь греки пригрозили, що дадуть замовлення на фрегати британським та американським підрядникам, і французам довелось відмовитись від тактики "заламування рук".
Хто від цього виграв – питання відкрите, бо в підсумку греки купують лише три фрегати типу FDI з опціоном на четвертий корабель, і повністю відкинули пропозицію Франції купити також три корвети проекту Gowind-2500.
Суть нинішньої конфлікту між Грецією та Туреччиною – не історичний ресентимент, а цілком геополітична суперечка про те, кому ж належатиме право качати газ на шельфі Східного Середземномор’я.
І раз Франція вирішила втрутитись у цей конфлікт економічного характеру, то схоже що Париж хоче використати Грецію для свого "заходу" на викачку газу в східній частині Середземного моря.
Французька компанія TotalEnergies у кооперації із російською компанією "Совкомфлот" замовила побудову трьох великих танкерів для доставки зрідженого газу, що мають бути спущені на воду в 2023 році.
В теорії, такі танкери французи можуть використати для вивозу зрідженого газу з Арктичного регіону: у червні 2021 року TotalEnergies викупила у російської компанії "НОВАТЭК" 10% акцій майбутнього терміналу "Арктическая перевалка", що зараз будується в Мурманській області РФ. Очевидно, що напрацьовані в таких історіях логістичні рішення французи потім неодмінно забажають перенести і в регіон Середземного моря.
В рамках НАТО є уже має місце укладення "сепаратних" двосторонніх домовленностей, в основу яких однак покладений принцип "заради чого дружимо".
Тут наприклад варто згадати про спільну військово-транспортну ескадрилью на 8 військово-транспортних літаків А400М, яку утворили Бельгія та Люксембург. У вересні 2021 року Німеччина та Франція домовились про створення спільної ескадрильї, яка матиме п’ять транспортників C-130J та п’ять "повітряних танкерів" KC-130J, і котра має досягти стану оперативної готовності в 2024 році.
Якщо узагальнити все вище сказане - схоже, що в найближче десятиріччя НАТО перетвориться в своєрідний конгломерат домовленостей "проти кого дружимо" та "заради чого дружимо", в таку собі реінкарнацію "Священної Римської Імперії" як першого наднаціонального об’єднання Європи. І нинішній пакт Франції та Греції проти Туреччини - один із відрізків цієї траекторії.
На це варто зважати Україні, яка має стійкий курс на інтеграцію до НАТО.
Читайте також: Азербайджанські БПЛА у війні за Нагірний Карабах - частина 2
