Потреба України в "куполі" – залізному або ще якомусь...
Під час своєї промови на ПАТ “Мотор Січ”, де Міністр проголошував наказ про прийняття на постачання Збройних Сил України металевих лопатей несучого гвинта для вертольотів типу Мі-24, Андрій Таран, говорячи про необхідність створення протиракетної оборони України заявив таке (як це цитує "Укрінформ"): "Останні події, що відбуваються в Ізраїлі, довели необхідність наявності в країні протиракетної оборони. Хотів би зазначити, що "Залізний купол" - один із найкращих зразків протиракетної оборони, але це лише складова, одна зі складових частин протиракетної оборони. Ще минулого року ми розпочали певні дії щодо створення протиракетної оборони України. Розглядаємо можливості придбання чогось на кшталт "Залізного купола".
Зі сказаного можна зробити висновок, що в Міністерстві оборони все-таки сидять реалісти та не розглядають можливість придбання самої ізраїльської системи "Залізний купол", ймовірність продажу якої Україні є вкрай малою.
Читайте також: У 5-6 разів дешевше за ЗРК Patriot : КБ "Південне" представило нову універсальну ЗРС "Кільчень" з дальністю до 280 км (відео)
Водночас, зрозуміло, що в українському оборонному відомстві дійсно стурбовані загрозами, що йдуть від РФ, зокрема, в першу чергу, ракетною загрозою. Саме тому українське військово-політичне розмірковує над необхідністю розбудови саме протиракетної оборони, причому глибоко ешелонованої, якої наразі в нашій країні немає. Слід зазначити, що ця загроза для України від РФ є більш суттєвою, ніж, наприклад, ті ж низькотехнологічні ракети "Хамасу" для Ізраїлю.
Поблизу українських кордонів розміщені російські оперативно-тактичні комплекси "Іскандер", що застосовувалися під час бойових дій в Сирії, а також крилаті ракети морського базування "Калібр". Ними озброєні, зокрема, і кораблі Чорноморського флоту.
Також на території Південного військового округу Росії, що межує з Україною, базуються винищувачі МіГ-31 із гіперзвуковими ракетними комплексами "Кинджал". Дальність роботи крилатих і балістичних ракет Росії дозволяє вражати цілі на всій території України, навіть не перетинаючи кордон. За оцінками експертів, російська армія в перший же день можливого нападу може здійснити кілька сотень таких пусків.
Якщо ж говорити про можливості України з протидії російським ракетам, то слід констатувати – вони досить обмежені. Не маючи повноцінної системи ПРО, в спадок від Радянського Союзу збройні сили отримали частину зенітно-ракетних комплексів, які можуть вражати подібні цілі. Ключовими тут є ЗРК середньої дальності "Бук-М1", а також кілька модифікацій системи С-300.
Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець оцінює сьогоднішні можливості цих ракет досить стримано: "Ракета, яка споряджена твердим паливом, має певний час зберігання в такому стані. Я думаю, що час використання і зберігання цих ракет уже за певними показниками вийшов за ті межі, які були визначені при створенні цих ракет. Ці часові рамки продовжувалися щодо тих чи інших зразків ракетного озброєння, але в будь-якому варіанті критерієм істини є практика".
Як це працює в Ізраїлі
Ізраїльський триступеневий протиракетний щит — це комплекси "Хетц-2" та "Хетц-3", система "Праща Давида", тактична система "Залізний купол", призначена для захисту від некерованих тактичних ракет з дальністю польоту від 4 до 70 км, протиракети, артилерійські та мінометні снаряди з дальністю до 70 км.
Зенітні ракетні комплекси (далі — ЗРК) Patriot теж здатні боротися з балістичними та іншими цілями. Системою, яка використовується найчастіше, є "Залізний купол", виробництва ізраїльського концерну Rafael Advanced Defense Systems. Про ефективність її дії постійно інформується громадськість: повідомляться про кількість випущених ракет, кількість збитих та наслідки падіння інших, які були проігноровані системою ПРО або проникли через неї.
Ефективність "Залізного купола" може бути оцінена приблизно у 80-90 %, причому не всі випущені в бік Ізраїлю ракети або снаряди збиваються.
Ті, які летять за встановленою траєкторією у незаселені райони, не перехоплюються. Наприклад, у грудні 2019 р. під час операції "Чорний пояс" проти угрупування "Ісламський джихад" система "Залізний купол" перехопила майже 170 ракет, запущених із сектора Газа, що дає ефективність у 90 %.
Зважаючи на високу вартість протиракет "Тамір", система не призначена для знищення усіх виявлених ракетних чи мінометних снарядів, а лише тих, які система (або оператори в ручному режимі) визнають небезпечними. Таким чином, значна кількість снарядів, що летять у незаселені райони, свідомо ігнорується.
Основним оперативним елементом системи "Залізний купол" є батарея, вони в свою чергу входять до складу двох дивізіонів. За даними ЗМІ, у 2014 р. в готовності до експлуатації були 10 батарей, проте експерти припускали, що їх може бути більше (до 15).
У разі необхідності, частина батарей змінює своє підпорядкування та позиції. Це, наприклад, часто трапляється у 137-му дивізіоні, батареї якого з півночі Ізраїлю (кордон з Ліваном та Сирією) переміщаються на південь, у сектор Газа, де дислокований 947-ий дивізіон. Два роки тому 137-ий дивізіон переозброїли з американських ЗРК середньої дальності MIM-23 Hawk на "Залізний купол", а нещодавно було сформовано ще одну батарею.
Можна зауважити, що Україна теж внесла свою лепту у зміцнення системи ПРО Ізраїлю. Наприкінці 2018 р. стало відомо, що наша країна поставила на озброєння ЦАХАЛ мобільну станцію радіотехнічної розвідки "Кольуга-М".
Що можуть зробити в Україні?
Наразі сучасних протиракетних озброєнь у української армії немає, як і сучасних діючих та готових до постановки вітчизняних розробок.
Хоча слід зазначити, що вітчизняні підприємства все ж заявляють про можливості створення подібних систем.
Зокрема, керівництво Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч", що відоме завдяким таким свої розробкам, як ПТРК "Стугна" та протикорабельний комплекс "Нептун", заявляє про те, що «науковий, технологічний та промисловий потенціал України дозволяє в достатньо стислі терміни створити низку зразків зенітного ракетного озброєння". Тут також говорять про те, що "ці зенітні ракетні комплекси забезпечать вирішення задач в інтересах Збройних Сил нашої країни та будуть достатньо серйозним конкурентним продуктом на міжнародному ринку озброєнь".
Зокрема, для розв’язання задач протиповітряної оборони в ближній зоні – на дальності до 7 км – у ДержККБ "Луч" розробили нову бікаліберну ракету.
Така ракета може успішно застосовуватися з наземної пускової установки, яка може керуватися оператором дистанційно. Нова бікаліберна ракета підходить і для модернізації комплексів, ракети яких вже вийшли за межі допустимих ресурсів. Наприклад, їх можна адаптувати для застосування зі "Стріли-10".
З 2012 року ДержККБ "Луч" практично з нуля також почало займатися створенням ЗРК малої дальності – передусім з урахуванням виконання завдання з протиповітряної оборони амбіційного проєкту 58250. Попри неодноразові заморожування корветного проєкту, спеціалісти "Луча" сформували технічний вигляд ЗРК з новою ракетою відповідно до вимог замовника.
Дальність стрільби: мінімальна – 1,5 км, максимальна – 20 км. Максимальна висота ураження цілі – 10 км. Швидкість польоту ракети – 900 м/с. Максимальне перевантаження – 40 g. Маса ракети – 310 кг. Бойова частина – осколкова, маса – 15 кг. Тип головки самонаведення: АРГСН. Комплекс повинен вражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 1200 м/с. Цільових каналів – не менш як 8, ракетних каналів – не менш як 16. Інтервал між пусками ракет – не більш як 1,5 сек. Повинна бути забезпечена можливість ведення комплексом кругового обстрілу.
Ракета для цього ЗРК розроблена на базі окремих елементів авіаційної ракети Р-27. Це було зроблено заради скорочення термінів виробництва і зменшення непотрібних витрат на створення вузлів й агрегатів, що вже відпрацьовані, перевірені і для їх серійного виробництва є вся необхідна технологічна і промислова база.
У запропонованому для Міноборони ЗРК малої дальності максимально використовуються корпусні деталі Р-27, зокрема і з двигуна.
Якщо ЗРК малої дальності розраховані на ураження повітряних цілей – як аеродинамічних, так і балістичних – на максимальній дальності до 30 км і на висоті до 10 км, то наступна розробка ДержККБ "Луч" цілком претендує на вихід у сегмент ЗРК середньої дальності. Йдеться про глибоку модернізацію ЗРК С-125 "Печора", яка здійснюється в рамках контракту на побудову системи ППО Ефіопії з опорою на РЛС чергового режиму українського виробництва і ЗРК С-125, які після модернізації стануть якісно іншими. Саме на цьому проєкті відточуються ключові рішення, необхідні як для ЗРК малої дальності, так і для створення двох вітчизняних ЗРК середньої дальності.
На цьому фоні рішення, яке реалізує ДержККБ "Луч" у партнерстві з компанією "Радіонікс", цілком можна назвати підходом без компромісів. Друге життя "Печори" передбачає модернізацію всіх елементів комплексу С-125М "Печора". Головна родзинка – модернізація ракет 5В27Д. При цьому практично всі складові частини ракети отримають нове начиння: від системи рульових машинок до порохів і палива у двигунах.
Контур управління ракетами відпрацьовується з опорою на нову радіолокаційну систему вітчизняної розробки, яка призначена для автономного виявлення, розпізнавання, супроводження летючих об’єктів (цілей) і наведення на них ракет у режимі радіокорекції. Вона забезпечує одночасне супроводження 1 цілі й наведення на неї до 2-х ракет 5В27Д; одночасне супроводження до 3 цілей і наведення на них до 6 ракет 5В27Д-М1; одночасне супроводження до 4 цілей і наведення на них до 8 ракет 5В27Д-М2.
Зі встановленням нових головок самонаведення дальня межа ураження типових повітряних цілей модернізованим ракетним комплексом збільшується з 18 до 40 км, а максимальна висота зони ураження, відповідно, з 18 до 25 км. При цьому енергетики ракети достатньо, щоб збільшити максимальну дальність ураження цілей до 50 км..
Також в ДержККБ "Луч" говорять і про створення ЗРК дального радіусу дії, основою для якого може стати доопрацьована під знищення повітряних цілей керована ракета високоточної системи залпового вогню "Вільха", що прийнята на озброєння та серійно виробляється в інтересах ЗСУ з 2019 року. У найбільш просунутій версії "Вільха-М" ракета має дальність по наземних цілях у 120 км, при цьому під час стрільби на максимальну дальність вона набирає висоту більш як 30 км.
Крім того своє рішення в цьому сегменті має і українське КБ "Південне" з Дніпра. За заявами розробників, дальність роботи їх перспективної системи "Кільчень" – до 280 кілометрів.
"До складу системи входить до шести одиниць зенітно-ракетних комплексів, які здатні уражати маневруючи аеродинамічні цілі на відстані до 280 км, а також обстрілювати одночасно до 12 цілей, шість з яких можуть бути балістичними або до 16 аеродинамічних цілей. З одночасним наведенням до двох зенітних керованих ракет на кожну аеродинамічну ціль та до чотирьох ракет на кожну балістичну ціль", - розповів нещодавно про нову ЗРС начальник групи проектного відділу КБ "Південне" Валерій Перьков.
Представники "Південного" запевняють, створення вітчизняної зенітно-ракетної системи обійдеться в кілька разів дешевше, аніж закупівля іноземних аналогів. Втім, грошей на створення комплексів, запропонованих українськими підприємствами, досі не виділили жодному з українських КБ.
Такі підходи українського воєнного керівництва директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець пояснює нестачею грошей та крайньою потребою "залатати дірки" в нашій обороні "уже і зараз".
"Є ініціатива з низів, зокрема, наших КБ, які говорять – ми можемо це зробити. І є жорстка позиція Міністерства оборони – добре, ми можемо це робити, але дірки ми можемо поки що закривати закупівлею закордонних зразків і зараз ми якраз перебуваємо на етапі такого хиткого балансу між оцими двома правдами. Є правда військових – завтра, щоб воно працювало. І правда промисловців – робити своє, тому що чуже буде завжди дорожче", – пояснив Сергій Згурець.
Як можемо реагувати на ракетні загрози?
У таких умовах в Україні все частіше звучать пропозиції щодо закупівлі іноземного озброєння. Так, головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак у грудні 2020 року заявив – рішенням міг би стати протиракетний комплекс Patriot. Про розміщення американського ЗРК на території України вже навесні цього року сказав і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
З необхідністю закупівлі протиракетних комплексів Patriot для негайного забезпечення потреб оборони згоді і українські військові експерти.
Зокрема заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь переконаний, що саме Patriot може бути тією ланкою, яка може упередить потенційну військову атаку на Україну з боку РФ.
"Якщо в України будуть системи Patriot або інші сучасні системи протиракетної оборони, які зможуть виключити з широкомасштабної операції ракети Росії, тобто, ракетний удар РФ не зможе досягти ефекту, – це значить, що не буде проведена повітряна операція. А якщо не буде проведена повітряна операція, то не буде проведена і сухопутна операція. Це очевидно, тому що Росія не зможе піти просто в лобову атаку на українські збройні сили сухопутними військами. Вони просто будуть знищені", – переконаний Михайло Самусь.
І тут постає лише одне питання – а чи продадуть нам подібні системи. Певну відповідь, яка щонайменше не означає "НІ", дав під час свого недавнього візиту до Києва в коментарі для Радіо Свобода держсекретар США Ентоні Блінкен:
"Ми розглянемо будь-який запит. Тут ключовим партнером України є Пентагон. Зараз ми думаємо над тим, яка додаткова допомога – крім тієї дуже значної допомоги, яку ми вже надали, – була б корисною для України саме зараз. Це питання на стадії активного розгляду".
Тож, щонайменше, ймовірність того, що згодом в Україні може з’явитись ешелонована система ПРО є. Її елементами можуть бути як іноземні зразки, про які в Запоріжжі у вівторок 18 травня ц.р. говорив Міністр оборони Андрій Таран, так і сучасні засоби українського виробництва, що пропонуються вітчизняними підприємствами. Але, все ж, ймовірність того, що Україна закупить "Залізний купол" – є малою... Хоча – ніколи не кажіть "ніколи". А завданням міністерства в цій ситуації є сформулювати потреби та вимоги до системи, знайти кошти та ефективно їх витратити – не більше і не менше...
Читайте також: Протиракетний щит держави Ізраїль
