"Канонерки Путіна" – новий засіб для шантажу цивілізованого світу

"Канонерки Путіна" – новий засіб для шантажу цивілізованого світу

В РФ будуватимуть корвети замість крейсерів і есмінців
4908

Через суттєві фінансові і технологічні обмеження РФ змушена будувати не ті кораблі, які могли бути потрібні, а ті, які дозволяє стан її економіки, тобто, малі кораблі. Далекобійні ракети перетворюють ці кораблі на стратегічний засіб завдання сильного першого удару з великої відстані в умовах бліцкригу.

Корабельні імпровізації

Першою імпровізацією російської промисловості стало будівництво серії малих ракетних кораблів пр. 21631 типу "Буян-М". За основу взяли проект річковогомалого артилерійського корабля "Буян", додавши ракетний відсік із 8-зарядною пусковою установкою вертикального старту УКСК (универсальний корабельний стрельбовый комплекс) 3С14 "Калибр-НК", призначеною для збереження, транспортування і запуску ракет. Зокрема, йдеться про крилаті ракети 3M-14 (у т.ч. з ядерними БЧ) для ураження віддалених наземних цілей і протикорабельні ракети 3M-54-1. Ракети 3М-14 мають дальність дії 1400 км і більше, а 3М-54-1 - до 300 км.

Читайте також: ​В Росії недороблену "Армату" вже намагаються перетворити на "Терминатор"
Крилата ракета, Калібр, Defense Express
Крилата ракета 3М14 комплексу "Калібр"

Поява МРК типу "Буян-М" дозволила Кремлю наблизити свої ракети ближче до важливих цілей, розташованих у глибині європейського континенту і шантажувати західні країни. Зокрема, йдеться про стартові позиції у Південній Балтиці. У 2015 і 2016 рр МРК типу "Буян-М" обстрілювали цілі на території Сирії "калібрами" з акваторії Каспійського і Середземного морів.

Для захисту від повітряних атак МРК типу "Буян-М" стандартно для кораблів такої водотоннажності ВМФ РФ мають лише ПЗРК "Игла". Тому їх можна розглядати в якості одноразових кораблів, які через слабку ППО у випадку війни будуть приречені на знищення ще до запуску ракет і просто не матимуть шансів на виживання. На відміну від західної концепції "вистрілив і забув" в даному випадку йдеться про "вистрілив і рятуйся".




ПЗРК
ПЗРК "Игла"/ Юрій Смітюк / TACC

Офіційно МРК класифікуються, як багатоцільові ракетно-артилерійські кораблі малої водотоннажності ближньої морської зони (за іншою класифікацією – малі корвети), кораблі 3-го рангу. Наразі з 12 запланованих МРК пр.21631 побудовано 9. Ще 3 ("Град", "Наро-Фоминск" і "Ставрополь") перебувають у на різних стадіях будівництва. 3 корабля ("Град Свияжск", "Углич" и "Устюг") входять до складу Каспійської флотилії, 3 -("Вышний Волочек", "Орехово-Зуево" і "Ингушетия") – Чорноморського і 2 ("Зеленый Дол" і "Серпухов") – Балтійського флотів.

Малий ракетний корабель, Defense Express
Малий ракетний корабель "Серпухов" / Фото: wikipedia.org

У серпні 2020 р на Чорне море із Зеленодольська прибув для проведення державних випробувань черговий, вже 4-й МРК типу "Буян-М" - "Грайворон". Планується, що до кінця року корабельувійде до складу ЧФ.

Буян-М, Defense Express
Малий ракетний корабель "Грайворон" проекту "Буян-М" з крилатими ракетами "Калібр" / Фото: Міноборони РФ

Але один Зеленодольський суднобудівний завод не може швидко забезпечити будівництво достатньої кількості МРК, які до того ж виявилися не надто ефективними і не дуже морехідними платформами, майже беззахисними перед підводною і повітряною загрозою.

Малий ракетний корабель, Defense Express
Малий ракетний корабель "Інгушетія" / Фото: РИА Новости / Олексій Мальгавко

Адже у Москві добре розуміють неспроможність РФ будувати кораблі океанської зони (авіаносці, крейсери і есмінці), на відміну від США і Китаю. І тому намагаються швидко компенсувати це будівництвом відносно численного флоту малих ракетно-артилерійських кораблів, призначених для завдання ударів по берегових і надводних цілях далекобійними високоточними ракетами.

МРК
Пуск ракети комплексу "Калібр-НК" з МРК "Град Свияжск" проекту 21361

Антологія павучої зграї

Саме тому в ЦМКБ "Алмаз" (Санкт-Петербург) було розроблено проект 22800 МРК (шифр "Каракурт") менших розмірів: довжиною 67 м (у порівнянні з 74,1 м на МРК "Буян-М”) і водотоннажністю до 800 т (949 т на "Буян-М"). Проект 22800 створено на базі нереалізованого у 90-х рр проекту ракетного катера пр.12300 "Скорпіон", використавши корпус і надбудову, додавши до них ракетний відсік, нові технічні засоби тощо. "Каракурт" концептуально не відрізнаються від більш крупних МРК пр. 21631 типу "Буян-М" і має аналогічний з ним склад головного ракетного озброєння.

корабль, Defense Express
Модель малого ракетного корабля (МРК) проекту 22800

Дизельні двигуни замінено на дизель-електричні – три дизелі M-507Д-1 i три дизель-генератори ДГАС-315, що дозволило дещо збільшити швидкість ходу – з 25 до 30 вузлів. Автономність збільшили з 10 до 15 діб при збереженні – при зменшенні запасу пального – аналогічної дальності плавання (до 2500 миль).

Поряд з цим, на "Каракурті" зменшили калібр універсальної гармати – замість 100-мм установки А-190 запровадили 76-мм АК-176 і два 12,7-мм кулемети "Корд". Слід згадати і про наявність в конструкції елементів малої помітності stealth, що ускладнює викриття МРК звичайними РЛС і спрощуєтактичне маскування під прикриттям засобів РЕБ.

Основу системи спостереження становить РЛС "Заслон" з 4 плоскими антенами на стінах надбудови і стандартного набору радіоелектронних засобів. РЛС "Заслон" у конфігурації для МРК працюватиме лише у діапазоні S. Важливим засобом спостереження на МРК є використання БПЛА.

З огляду на недоліки ППО "Буянів-М", на "Каракуртах" її посилили, запровадивши ЗРАК "Панцирь-М" (з 12 зенітними ракетамиі 2 двоствольними 30-мм гарматами 2A38M). "Панцирь-М" попри свою назву не є морським аналогом відомого армійського ЗРАК 96К6 "Панцирь-С", а скоріше розвитком корабельного ЗРК 3M87 Кортик/3M87-1 Кортик-M, в якому поєднано артилерійський блок, башту і барбети "Кортика" з РЛС і оптоелектронними системами викриття, супроводу і управління вогнем ЗРАК "Панцирь-С" і "Панцирь-СМ". Додатково впроваджено нову оптоелектронну головку і керовані зенітні ракети 57E6. А головне, корабельний ЗРАК став багатоканальним, здатним одночасно знищувати до 4-х повітряних цілей на відстані від 1,5 до 20 км.

"Каракурт" є одним з пріоритетів російського кораблебудування, що має на меті в умовах цілої низки обмежень замінити швидко занепадаючу надводну складову ВМФ РФ. У певному сенсі МРК пр. 22800 можна розглядати, як спробу створення в РФ "корвету AEGIS", тобто, корабля-аналога, у 10 разів меншого заамериканські есмінці і крейсери.

Малий ракетний корабель, Defense Express

Чисельність екіпажу зменшили до 39 матросів, старшин і офіцерів (у порівнянні з 52 на "Буян-М"), втім, новий корабель став більш морехідним і придатним для виконання головного завдання, яким є висунення цієї "плавучої батареї пускових установок крилатих ракет" ближче до визначеного стартового району.

Приватна компанія "Пелла" розгорнула серійне будівництво кораблів пр.22800 у новому закритому комплексі у м.Отрадноє біля Санкт-Петербурга. Але фінансові труднощі, затримки з поставками двигунів та проблеми із впровадженням на озброєння корабельного ЗРАК ближньої дії "Панцирь-М" призвели до того, що два перших "Каракурти" увійшли до складу ВМФ РФ із запізненням та без систем ППО. Лише 20 травня п.р. на Балтиці почалися випробування МРК "Одинцово", першого корабля пр.22800, оснащеного ЗРАК "Панцирь-М". БФ невдовзі матиме 6 МРК цього типу, у т.ч. 4 – із ЗРАК "Панцирь-М".

«Каракурт», Defense Express
Випробування зенітного ракетно-артилерійського комплексу пройшли на малому ракетному кораблі (МРК) "Одинцово" проекту 22800 «Каракурт»

На перший погляд, МРК типу "Каракурт" поєднують у собі швидкість есмінця, розміри малого корвета і вогневу міць крейсера. Насправді ж це (як і "Буян-М"), скоріше плаваюча батарея пускових установок для 8 високоточних крилатих ракет, залежна від зовнішнього цілевказу. Їй бракує засобів ПЧО, а ППО обмежується самообороною. До того ж, з огляду на малі розміри, МРК мають певні обмеження щодо морехідних якостей, дальності плавання і використання озброєння (до 5 балів). А високо розташований УКСК з 8 ракетами впливає на статечність корабля у цілому.

Будівництво "Каракуртів" триває з постійними запізненнями –головний МРК "Мытищи" через зриви термінів поставок складних у виробництві (і морально застарілих) головних дизельних агрегатів M-507Д-1 заводом "Звезда" увійшов до складу ВМФ лише 12 жовтня 2019 року із запізненням на рік і два місяці, за що суд за позовом МО РФ оштрафував "Пеллу" на 446,9 млн рублів.

завод
Малі ракетні кораблі проекту 22800 у стінки АТ "Ленінградський суднобудівний завод "Пелла"

Перевантажений численними іншими замовленнями для ВМФ РФ, завод "Звезда" виявився організаційно, технічно і фінансово не готовим до випуску дизелів для "Каракуртів". Через це постраждала і програма будівництва "Каракуртів". Проблема не вирішується і вплине на терміни будівництва решти МРК. За оцінками ВМФ РФ, ситуація стабілізується не раніше 2021-2022 років.

Частково це відлуння санкцій ЄС, накладених на РФ за анексію Криму і припиненням у 2017 році поставок до Росії дизельних двигунів виробництва німецького концерну MTU. У першу чергу, затримки з поставками дизелів M-507Д-1 торкнулися заводу "Пелла", а потім і Зеленодольського заводу (від 1 до 5 років), відповідно затримавши готовність чергових МРК.

Між тим, "каракурти" мають невдовзі поповнити усі 4 флоти ВМФ РФ. Для будівництва цих МРК вже задіяно (або планується) потужності шести заводів, у т.ч. чотирьох на території РФ: у Санкт-Петербурзі (завод "Пелла"), у Зеленодольську (завод ім.Горького), у Комсомольську-на-Амурі (АСЗ) та Владивостоку (завод "Восточная верфь"). Також Кремль пішов на незаконне використання потужностей заводів у тимчасово окупованому Криму ("Море" і "Залив").

Так, петербурзька приватна компанія "Пелла" незаконно використала потужності феодосійського суднобудівного заводу "Море" для будівництва корпусів 3-х "Каракуртів" ("Козельск", "Охотск" і "Вихрь"), що мають поповнити Балтийськтй флот. Навесні 2020 року ці корпуси внутрішніми водними шляхами перевели для добудови на завод "Пелла" у м.Отрадне.

Ще три кораблі цього типу – "Циклон", "Аскольд" і "Амур" з серпня 2015 року будуються Зеленодольським суднобудівним заводом ім. А.М. Горького на незаконно привласнених потужностях керченського заводу "Залив" і мають у 2021-22 роках поповнити Чорноморський флот. 24 липня п.р. перший з них спустили на воду, його передача ЧФ запланована на липень 2021 року.

Спуск на воду малого ракетного корабля "Циклон" проекту 22800 (шифр "Каракурт") на ТОВ "Суднобудівний завод "Залив" з заводським номером 801. Керч, 24.07.2020

Загалом йдеться про будівництво 18 "Каракуртів" (підписано контракти з владивостокським заводом "Восточная верфь" на 2 додаткові одиниці для Тихоокеанського флоту). На разі в строю Балтійського флоту РФ знаходяться два МРК типу "Каракурт" - "Мытищи" и "Советск", побудовані відповідно у 2018 та 2019 роках на заводі компанії "Пелла".

ПАО "Амурский судостроительный завод" здійснює будівництво 4-х "каракутів" для Тихоокеанського флоту: "Ржев", "Удомля", "Уссурийск" і "Павловск", які мають увійти до ладу у 2023-24 роках.

Кораблі стратегічного шантажу

"Буяни-М" і "Каракурти" з їх можливістю нанесення високоточних ракетних ударів на великих відстанях є сучасною російською версією "політики канонерок" далекої вже колоніальної епохи, коли промислово розвинені держави завдяки наявності потужних флотів диктували свою волю іншим.

Кремль вже сьогодні активно використовує ці "канонерки Путіна" для шантажу передусім Західної Європи, а також України. Насамперед, йдеться про МРК, що входять до складу Чорноморського і Балтійського флотів, а також Каспійської флотилії. У подальшому слід очікувати появи 6 МРК і на Північному флоті РФ.

Планується, що ВМФ РФ отримає загалом МРК двох типів-носіїв комплексу "Калібр-НК", що вже знаходяться у серійному будівництві: 12 типу "Буян-М" і 18 типу "Каракурт". Їхній сумарний ракетний залп становитиме 240 ракет (!), з яких 192 припадатиме на Північ, Балтику, Каспій і Чорне море. Масштаби і темпи будівництва цих "канонерок Путіна" свідчать про пріоритетність напрямку для модернізації ВМФ РФ і отримання відносно дешевого гібрида корвета і фрегата.

І хоча 67-метровий МРК ніколи не замінить фрегат в усіх відношеннях, за винятком використання ракетного комплексу "Калібр-НК", факт залишається фактом, МРК, передусім, "Каракурти", оснащені ефективними системами ППО-ПРО та РЕБ, особливо у складі корабельних груп,здатні навіть впливати на політичну ситуацію в даному регіоні.

Серійне будівництво "Буянів-М" і "Каракуртів" - це сигнал для Заходу, що Кремль не збирається відмовлятися від якісної модернізації свого ВМФ. Проте, через відсутність коштів на будівництво крейсерів і есмінців, там змушені реалізувати це шляхом впровадження малих кораблів. І хоча МРК через свої малі розміри точно не придатні для операцій у віддалених районах океанів і відкритих морів, на кшталт того, що роблять ВМС США, в акваторіях закритих морів вони цілком спроможні виправдати своє існування. Тому попри усе, загрозу від них недооцінювати не варто.

Читайте також: Т-90М "Прорыв" у нікуди: чому Росія не змогла зробити навіть "недоАрмату"