Т-90М "Прорыв", який зараз у російський ЗМІ називають "вершиною танкобудівної думки", почав надходити до армії РФ. Таким рішенням у Кремлі остаточно поховали свій розпіарений "царь-танк" Т-14 "Армата", який зміг прославився лише тим, що заглох прямо на Червоній площі.
Про те, що насправді стоїть за Т-90М, який є черговою модернізацією Т-72 - у спеціальному матеріалі Defense Express.
Дивіться також: Безпілотник "Фурія" прийнято на озброєння Збройних Сил України (відео)
"Прорыв" у нікуди
Офіційно повідомляється, що Т-90М отримав новий потужніший двигун, нову гармату, динамічний захист, тепловізор, панорамний приціл та систему управління вогнем "Калина", яка встановлена у новій башті. Перша партія з декількох таких танків вже направлена до "придворної" Таманської дивизії, що базується під Москвою.
Така модерзнізація вже отримала у російських ЗМІ хвалебні епітети, за якими криється лише намагання прикрити повний провал з виробництвом "Армати" та реальною ціллю модернізації Т-90 - спробою довести бойові можливості танку до хоча б якогось адекватного рівня.
Загалом, вся історія цього танку тісно пов’язана із двома аспектами: намаганням зробити піар та спробами подолати недоліки. Т-90 "з’явився" у 1992 році виключно через те, що Росії, яка потерпала після розпаду СРСР, знадобився "символ міці". Тому, взяли Т-72БУ (він же "объект 188"), який почали розробляти ще у середині 80-х, охрестили Т-90 та запустили у мінімальну серію з десяток машин.
Від звичайного Т-72 він, в основному, відрізнявся динамічним захистом, комплексом керованого озброєння та станцією активних перешкод "Штора". Ця модернізація була направлена лише на те, щоб підтягнути бойові можливості Т-72 до рівня Т-64БВ, Т-80У та Т-80УД.
Проте всі основні недоліки конструкції Т-72 залишились, бо він створювався під концепцією "дешевий та масовий" , або - "завалити кількістю". Саме тому Т-72 передавався мотострілецьким підрозділам та йшов на експорт численним "країнам-друзям" СРСР. В цей же час Т-64 з Т-80 постачались до танкових частин армії Союзу. Наприклад, у елітних 1-ій та 2-ій танкових арміях армії СРСР не було жодного Т-72. А вже у 90-х, попри весь піар, "новый русский танк Т-90" у Чечні не застосовувався.
Критичні недоліки
Реальна масова експлуатація Т-90 почалась лише в Індії, яка закупила Т-90С на початку 2000-х та зіткнулась з критичними проблемами, в першу чергу - з перегрівом двигуна та швидким виходом його з ладу.
Причиною цього є використання двигуна В-84МС або В-92, який є глибокою модернізацією двигуна В-2. Тим самим, яким оснащувався ще героїчний Т-34.
Фактично російські танки зараз їздять на тому ж V-подібному 12-циліндровому дізелі з об'ємом 38 880 куб. см, на який кожного разу ставлять більш потужну турбину та постійно форсують.
У результаті російські танки Т-72 та Т-90 з цим двигуном "димлять, як паровози", що говорить про наявність значних проблем у системі управління роботи двигуном та значної "турбоями" - явища, коли паливо вже дійшло до двигуна, але не встигає згоріти та розкрутити турбіну. На практиці це призводить до затримки між натисканням "газу" та появою потужності, а також до значного скорочення ресурсу двигуна.
Не став виключенням і Т-90М "Прорыв". Він отримав ще одну модернізацію В-2 - В-92С2Ф, який "роздули" до 1130 к.с. Проте у росіян не було іншого виходу, окрім навіть такого невдалого форсування мотору.
Вагу Т-90М росіяни ховають під формулюванням "не превышает 50 т.", і ,таким чином, питома потужність нового "супер-танка" лише близько 22,5 к.с./т. Тобто у питанні мобільності та рухомості "Прорыв" програє майже всім конкурентам. Наприклад, у німецького Leopard-2A5 цей показник - 24,0 к.с./т., а у ще радянського Т-80У - 27 к.с./т.
Ще одним аспектом модернізації Т-90М "Прорыв" став новий динамічний захист - "Релікт", який традиційно позиціонується у Росії, як найкращий у світі. Проте так само заявлялось і про інший російський захист "Контакт-5", який у реальних бойових умовах вдалось оцінити українським військовим на Донбасі.
Як підсумок такої зустрічі - у мережі достатньо фото зі знищеними російськими танками з "Контакт-5".
"НедоАрмата"
Т-90М "Прорыв" отримав і деякі нововведення, які перекочували до нього з недоробленого Т-14 "Армата". Наприклад, систему управління вогнем "Калина", щоправда у трохи слабкіший версії.
Конструктивно малий простір всередині бойового відділення змусив російських конструкторів прибрати традиційний візор, замінивши його моніторами. І питання можливості "зчитування" інформації з них під час руху машини та тряски залишається під питанням. Як і стійкість системи обміну інформацією між танками одного підрозділу завдяки черговому російському ноу-хау, який прозвали "військовий wi-fi".
В якості ж прицілу на Т-90М використовується "Сосна-У", яка була розроблена білоруським "Пеленг" у 2000-х роках. Цей приціл має тепловізійний канал, і таким чином у 2020 році Т-90 вже може вести бойові дії уночі.
До такого ж "запізнилого" рішення можливо віднести і встановлення танкової панорами, яка стабілізована у двох площинах, замість сучасного варіанту з повністю стабілізованою станцією-шаром.
Ще одним елементом з "Армати" у Т-90М мала стати нова 125-мм гармата 2А82. Але на практиці в танк поставили 2А46М, яка є модернізованою версією гармати для Т-64А та Т-72. Таким чином це, скоріш за все, свідчить про неготовність російської оборонки до серійного випуску нової танкової гармати. Особливо враховуючи те, що за проектом "Армата" мала мати гармату калібром 152-мм.
Також за одним із варіантів на Т-90М "Прорыв" передбачалось встановлення нового автомата заряджання та використання спеціальної боеукладки у кормовій частині башти. Це дозволило би підвищити захист екіпажу, стоворивши для нього бронекапсулу. Проте, судячи з фото Т-90М зсередини, ця ідея не була реалізована.
Поза межами нинішньої модернізації залишилось і встановлення системи активного захисту типу "Арена", яка дозволяє знищувати ворожі снаряди ще на подльоті до танка. Замість неї росіяни вихваляються противокумулятивными решітками.
Т-90М - як вирок
Таким чином заявлений як "Прорив", Т-90М виявився лише намаганням підняти бойову ефективність Т-90 до рівня Т-72Б3. Про це свідчить і аналогічні рішення із ремоторизацією, встановленням системи управління вогнем "Калина" та прицілу "Сосна-У". Та навіть теоретично це дотягує Т-90М до технологічного рівня 2000-х років, а аж ніяк до розробок сьогодення.
Проте намагання російської пропаганди видати чергову модернізацію за створення супер-танку цілком нагадує появу самого Т-90 у Росії ще 30-років тому. І має відвести увагу від повного провалу програми "Армата", яка забуксувала через неспроможність Росії створити новий танковий двигун потужністю у 1500 к.с. та забезпечити його трансмісією, а також самостійно створити сучасну електроніку, бо доступ до західних технологій вже багато років заблокований через санкції.
Також під питанням залишається можливість Росії модернізувати наявний парк Т-90 до рівня Т-90М через економічну кризу. Особливо в умовах різкого падіння цін на нафту та наслідків пандемії коронавірусу, у боротьбі з яким Кремль вирішив не застосовувати дієвих заходів, що вже спричинило різкий ріст захворювання у РФ.
Дивіться також: Як "Нептун" влучає у ціль: нові подробиці випробувань та унікальне відео
