Протиракетний щит держави Ізраїль

Протиракетний щит держави Ізраїль

З перших днів проголошення незалежності у травні 1948 р. Державі Ізраїль довелося вести війни із сусідніми країнами
18

Минуло понад 70 років, але й сьогодні Земля обітована все ще залишається територією ворожнечі

На сьогодні головну загрозу для безпеки Ізраїлю становлять радикальний рух «ХАМАС», ліванська шиїтська парамілітарна ісламістська організація «Хезболла», палестинське воєнізоване угрупування «Ісламський джихад» та Іран (Корпус стражів ісламської революції цієї країни бере участь у громадянській війні на боці сирійського уряду).

Десятиліття небезпеки, досвід повномасштабних та асиметричних конфліктів стали причиною для постійного вдосконалення системи оборони Ізраїлю, ефективність якої дуже висока. Результатом цього є відносно низькі втрати цивільного населення у порівнянні з масштабом загрози, наприклад, інтенсивністю ракетних та мінометних обстрілів міст і поселень.

Читайте також: Вертикаль нового класса: возможности создания украинского ЗРК. ч.1

Система оборони Держави Ізраїль базується не лише на військових формуваннях, включно з армією (ЦАХАЛ), але передбачає взаємодію багатьох елементів, зокрема пасивної та активної цивільної оборони, яка відіграє в ній надзвичайно важливу роль. Польські експерти проаналізували значення та характер основних елементів комплексної системи оборони Ізраїлю, приділивши основну увагу обороні від ракет малої дальності, оскільки вони використовуються найчастіше. Однак розвинена система цивільної оборони може дозволити Ізраїлю протидіяти й іншим загрозам, якщо такі з’являться.

Головні елементи цієї системи:

Система попередження «Червона тривога»

Для системи протиракетної оборони (далі — ПРО) важливе значення має система раннього виявлення під назвою «Червоний колір», сигнал якої означає необхідність негайного пошуку укриття. У крайньому випадку, цивільне населення має усього кільканадцять секунд, щоб схоронитися, і знаючи, що від цього залежить їхнє життя і здоров’я, люди роблять це без вагань. Згадана система підключена до національного телебачення і радіо, до мережі Інтернет та телефонів через мобільні тривожні додатки. Ізраїль поділений на десятки секторів, так щоб тривога була оголошена лише у районах, яким дійсно загрожує небезпека, де є ризик падіння ракети чи снаряду (наприклад, на території конкретного міста чи поселення).

"Залізний купол"
"Залізний купол". Фото: міноборони Ізраїлю

Система попередження поєднана з системою ПРО «Залізний купол». Коли ракета чи снаряд виявляється радіолокатором і визначається як загроза (система аналізує траєкторію польоту, вказуючи потенційне місце падіння), інформація про це надходить до спеціального підрозділу Командування тилу, відповідального за оповіщення населення. У випадках, коли ракетний обстріл є масованим, система вручну активується черговою зміною Командування тилу, щоб автоматичний сигнал тривоги повністю не паралізував діяльності населення. Одночасно відбувається постійний аналіз поточної ситуації, і тривогу не оголошують, якщо ракети чи снаряди мають впасти у незаселеній або вже евакуйованій зоні.

Процедури та інфраструктура цивільної оборони

Ще один елемент системи оборони, який передбачає негайне реагування на загрозу. Наприклад, швидкий перехід до укриття чи іншого безпечного місця є дуже ефективним, тому що населення обізнане з процедурами, належним чином навчене та дисципліноване. Оскільки часу на реагування обмаль (15-90 секунд), слід негайно реагувати на сирени тривоги та шукати укриття, інфраструктура яких (державних та приватних укрить) в Ізраїлі достатньо розвинута.

У найуразливіших місцях на кордоні із сектором Газа школи та лікарні були покриті залізобетонними плитами, підземні автостоянки служать укриттями для великої маси людей, зміцнюються сходові клітки, зупинки транспорту, приміщення в будинках тощо. Іноді життя людини вирішують лічені секунди — наприклад, у місті Сдерот час від оголошення тривоги до падіння ракети становить лише 15 секунд. Відомі випадки руйнування будинку лише через кілька секунд після того, як його мешканцям вдалося сховатися в безпечному приміщенні.

Командування тилу

Командування тилу (англ. Home Front – домашній фронт) створене у 1992 р. як четверте регіональне командування ЦАХАЛ (нарівні з північним, центральним та південним). Територія Ізраїлю поділена на п’ять округів цивільної оборони, підпорядкованих Командування тилу, у розпорядженні якого є батальйони захисту проти зброї масового ураження, пошуково-рятувальні батальйони, медичні підрозділи (госпіталі) тощо. Основою цивільної оборони є військовослужбовці резерву. У складі Командування тилу сформована регулярна спеціальна 60-а пошуково-рятувальна бригада, яка може діяти в особливо складних умовах на території усієї країни та за її межами. Чотири батальйони цієї бригади можуть також виконувати завдання мотопіхотних батальйонів, оскільки їхній особовий склад проходить спеціальну військову підготовку.

Підрозділ координації діяльності армії з іншими елементами цивільної оборони у її широкому розумінні (державні органи, сили безпеки, рятувальні служби, медичні установи тощо) входить до організаційної структури Міністерства оборони. У мирний час він відповідає за оцінку рівня загроз (військових та невійськових), а у разі виникнення цих загроз — виконує роль центру антикризового управління, аналізує ситуацію в режимі реального часу та координує діяльність елементів цивільної оборони.

Постійна ракетна загроза є причиною того, що в Ізраїлі менше уваги приділяється стихійним лихам, а Командування тилу зосереджується на захисті населення, насамперед, від терористичних актів.

Система ПРО

Ізраїльський триступеневий протиракетний щит — це комплекси «Хетц-2» та «Хетц-3», система «Праща Давида», тактична система «Залізний купол», призначена для захисту від некерованих тактичних ракет з дальністю польоту від 4 до 70 км, протиракети, артилерійські та мінометні снаряди з дальністю до 70 км. Зенітні ракетні комплекси (далі — ЗРК) «Петріот» теж здатні боротися з балістичними та іншими цілями. Системою, яка використовується найчастіше, є «Залізний купол», виробництва ізраїльського концерну «Rafael Advanced Defense Systems». Про ефективність її дії постійно інформується громадськість: повідомляться про кількість випущених ракет, кількість збитих та наслідки падіння інших, які були проігноровані системою ПРО або проникли через неї.

Система протиракетної оборони «Стріла-3»
Система протиракетної оборони «Стріла-3», здатна протистояти загрозам балістичних ракет за межами атмосфери

Ефективність «Залізного купола» може бути оцінена приблизно у 80-90 %, при чому не всі випущені в бік Ізраїлю ракети або снаряди збиваються. Ті, які летять за встановленою траєкторією у незаселені райони, не перехоплюються. Наприклад, у грудні 2019 р. під час операції «Чорний пояс» проти угрупування «Ісламський джихад» система «Залізний купол» перехопила майже 170 ракет, запущених із сектора Газа, що дає ефективність у 90 %.

Зважаючи на високу вартість протиракет «Тамір», система не призначена для знищення усіх виявлених ракетних чи мінометних снарядів, а лише тих, які система (або оператори в ручному режимі) визнають небезпечними. Таким чином, значна кількість снарядів, що летять у незаселені райони, свідомо ігнорується.

Основним оперативним елементом системи «Залізний купол» є батарея, вони в свою чергу входять до складу двох дивізіонів. За даними ЗМІ, у 2014 р. в готовності до експлуатації були 10 батарей, проте експерти припускали, що їх може бути більше (до 15).

У разі необхідності, частина батарей змінює своє підпорядкування та позиції. Це, наприклад, часто трапляється у 137-му дивізіоні, батареї якого з півночі Ізраїлю (кордон з Ліваном та Сирією) переміщаються на південь, у сектор Газа, де дислокований 947-ий дивізіон. Два роки тому 137-ий дивізіон переозброїли з американських ЗРК середньої дальності «Хоук» на «Залізний купол», а нещодавно було сформовано ще одну батарею.

Можна зауважити, що Україна теж внесла свою лепту у зміцнення системи ПРО Ізраїлю. Наприкінці 2018 р. стало відомо, що наша країна поставила на озброєння ЦАХАЛ мобільну станцію радіотехнічної розвідки «Кольуга-М».

Захист кордону

Сучасні кордони Ізраїлю дуже різноманітні. Ті кордони, де існують асиметричні загрози (наприклад, загроза з боку «Хезболли» на кордоні з Ліваном), мають інфраструктурно (бар’єри) та технологічно (засоби спостереження) розгалужену систему безпеки.

Кордони Ізраїлю з Ліваном, Йорданією, Єгиптом, сектором Газа, Західним берегом ріки Йордан теж відрізняються один від одного. Найнебезпечніші з них, пронизані тунелями, які використовують терористи, захищені спеціальними бар’єрами (залізний паркан, колючий дріт) та системою камер спостереження на стовпах, постах, аеростатах, транспортних засобах тощо. «Мур безпеки» (правда, з досить спірною ефективністю) – це, насамперед, огорожа з колючого дроту довжиною кількасот кілометрів та місцями — бетонна стіна. Ця фортифікаційна споруда постійно контролюється і захищається спеціальними мобільними групами.

Операції відплати

Характерною особливістю оборонної системи Ізраїлю є негайна і неминуча відплата ворогу. Зазвичай вона здійснюється військово-повітряними силами, пілотованими літаками або безпілотниками. Останні виконують не лише функції спостереження, але й функції зі знищення противника.

Цілями таких операцій останнім часом були не тільки палестинські організації, але й іранські сили в Сирії. У ході посилених повітряних атак удар може бути завданий по десятках цілей одночасно. Наприклад, 15 березня 2019 р. ізраїльські військово-повітряні сили атакували у секторі Газа близько 100 цілей, пов’язаних з «ХАМАС». Найпоширенішими цілями є командні пункти, склади зброї, ракетні позиції, навчальні табори, тунелі тощо. Операції відплати з використанням артилерії чи танків відбуваються набагато рідше. Такі завдання виконують, головним чином, модернізовані самохідні гаубиці «M109» та базові види артилерійського озброєння ЦАХАЛ. Інколи застосовуються також високоточні ракети «AccuLAR-122» калібру 122 мм та ракетні системи «EXTRA» калібру 306 мм.

Однак ключову роль відіграє авіація. Атаки, як правило, виконуються багатоцільовими літаками (наприклад, «F-16I Sufa») або вертольотами (наприклад, «AH-64D Saraf») та безпілотниками різних класів (наприклад, «Heron 1», «Heron TP», «Hermes 900»). Фактично, БПЛА задіяні у цілодобовому режимі (розвідка, моніторинг, обстріли, підтримка сухопутних військ тощо), особливо, над сектором Газа.

У 2018 р. інтенсивність операцій відплати та бойових операцій ВПС Ізраїлю проти бойовиків у секторі Газа та іранських сил в Сирії значно зросла. Зростання кількості операцій було настільки великим, що військове командування навіть змінило термін «BATASZ» (поточні операції з безпеки в мирний час) на термін «MABAM» (кампанії між війнами).

У 2018 р. ВПС здійснили понад 500 місій у рамках «MABAM», використовуючи вдвічі більше озброєнь, ніж у 2017 р. Удари наносилися як по цілях всередині Ізраїлю (наприклад, у секторі Газа) та в Сирії. В обох випадках операції відплати відбуваються майже негайно (як правило, через кілька годин після нападу) і часто бувають дуже жорсткими, незалежно від наслідків обстрілу. Так, у травні 2018 р. у відповідь на запуск 20 ракет «Fajr-5» у бік ізраїльських позицій на Голанських висотах негайно розпочалася операція відплати «Картковий будинок». У ній взяла участь значна кількість літаків ВПС, були атаковані десятки цілей в Сирії, зокрема, позиції протиповітряної оборони.

Варто зазначити, що більшість операцій відплати у секторі Газа здійснюють БПЛА. Для мінімізації жертв серед цивільного населення застосовується лише зброя точкового ураження і після точної локалізації цілі. Іноді використовуються додаткові форми застереження, наприклад, надсилаються SMS-повідомлення або скидаються листівки з попередженням про напад у певній місцевості, щоб цивільні могли сховатися чи перебратися до безпечного місця.

З різних причин палестинські втрати внаслідок операцій відплати вищі, ніж ізраїльські, насамперед, тому що у секторі Газа немає такої розвиненої системи цивільної оборони, яка запобігає більшості жертв в Ізраїлі, навіть якщо ракети чи снаряди падають на населені пункти. З одного боку, Ізраїль уникає значних жертв, а з іншого, — лунають голоси про непропорційне застосування сили та принцип колективної відповідальності, використання фосфорних боєприпасів у міській місцевості тощо. Майже в кожному випадку надходять суперечливі повідомлення про те, яку частку жертв ізраїльських атак у секторі Газа складають бойовики, а яку — цивільне населення, уряд звинувачують у використанні тактики «живого щита» тощо.

Система оборони Ізраїлю вважається високоефективною, зокрема високо оцінюються елементи, пов’язані з цивільною обороною у широкому розумінні. Водночас слід пам’ятати, що ця система створена у конкретному безпековому середовищі, тому іншим країнам навряд чи доцільно впроваджувати її у повному обсязі.

Володимир Паливода, головний консультант

Центру зовнішньополітичних досліджень

Національного інституту стратегічних досліджень

Читайте також: Вертикаль нового класса: возможности создания украинского ЗРК. ч.2