Підприємство має стати взірцем уваги з боку керівництва Держави, ще й з огляду на те, що люди, які проживають в зоні проведення ООС мають відчути подих позитивних змін.
У зоні проведення операції Об’єднаних сил розташовано Костянтинівське державне науково-виробниче підприємство «Кварсит» (КДНВП «Кварсит») зі складу Державного концерну «Укроборонпром». Це єдиний в Україні виробник виробів з радіопрозорого матеріалу для ракетного озброєння різних класів. Однак, КДНВП «Кварсит» яке до 2014 року входило до переліку найбільш успішних підприємств зі складу ДК «Укроборонпром», сьогодні переживає не найкращі часи і, фактично, перебуває на межі вимирання. І це на тлі того, що унікальна продукція, яку виготовляють на «Кварситі» використовується в ряді життєво важливих проектів, що реалізовуються для підвищення рівня обороноздатності країни. Завдяки людям, яким небайдужа доля КДНВП «Кварсит» і України, наша країна поки що зберігає технологічні можливості по одному з важливих напрямів ракетних технологій. Однак вони можуть бути безповоротно втрачені, якщо найближчим часом не вирішити ключових для костянтинівців питань.
Читайте також: Автоматизація за наказом
Втрати підприємства та його технологічних можливостей не можна допустити! «Кварсит» на сьогодні є учасником у виконанні Держоборонзамовлення, а також бере участь в розробці ряду проектів, що є ключовими для обороноздатності Держави та боєздатності українського війська.
Про ситуацію на «Кварситі» та роль цього унікального підприємства для обороноздатності країни кореспонденти Defense Express поспілкувались з виконуючим обов’язки директора підприємства Миколою ЗІНЧЕНКОМ.
– Миколо Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, про Ваше підприємство.
– КДНВП «Кварсит» є дійсно унікальним підприємством в Україні по виробництву радіопрозорих термостійких обтічників з неорганічних матеріалів. Підприємство є нащадком розробника і виробника обтічників для авіаційних ракет класу «повітря-повітря», «повітря-поверхня», «поверхня-повітря» – ракет для зенітно-ракетних комплексів, а також керованих авіаційних ракет, зі складу комплексів озброєння літаків МіГ-29, Су-27, Су-30, керованих ракет для ЗРК «Куб», «Бук», С-300 різних модифікацій Виробничого об’єднання «Автоскло», після реорганізації якого стало правонаступником багатьох напрямків виробництва.
Крім того, КДНВП «Кварсит» виготовляє різноманітну продукцію з матеріалів з підвищеною термостійкістю.
Говорячи про унікальність нашого підприємства, я мушу виділити декілька аспектів. Перший – це технологічний. Ми володіємо технологіями виробництва радіопрозорих обтічників для ракетного озброєння, що апробовані вже десятками років. Вони забезпечують можливість досягнення високого рівня радіопрозорості, низьку ступінь викривлення сигналів активних та напівактивних головок самонаведення, термостійкість і високу міцність. Завдяки таким властивостям наших виробів, ракети до складу яких вони входять витримують високі температури і перевантаження при великих швидкостях, і, як наслідок, забезпечують ефективне виконання тих завдань, заради яких вони створені.
Другий аспект – кадровий. І він тісно пов’язаний з технологічним аспектом. Річ у тім, що, всі наявні в нас технології сконцентровані, як то кажуть, «на кінчиках пальців» наших працівників. У нас працюють професіонали, які все життя удосконалювались в конкретних технологічних процесах. Для прикладу скажу, що на «Кварситі» і дотепер працюють шліфувальники, які є лауреатами Державної премії СРСР. Уміння та навички таких людей нічим не замінити.
Зокрема, з розривом коопераційних зв’язків з РФ наші колишні партнери, а зараз конкуренти – Акціонерне товариство «Обнінське науково-виробниче підприємство «Технологія» ім. О.Г.Ромашина» – ОНВП «Технологія» (Акционерное общество «Обнинское научно-производственное предприятие «Технология» им. А.Г.Ромашина» – ОНПП «Технология») (м. Обнінськ, Калузька область, РФ) – так і не змогли отримати продукцію з таким співвідношенням «ціна-якість», як робимо ми. При тому, що там дуже сильна наукова база, працюють десятки докторів та кандидатів наук, але наш результат вони повторити не можуть.
– Яка ситуація на «Кварситі» сьогодні?
– До 2014 року підприємство входило до п’ятірки найбільш успішних учасників ДК «Укроборонпром». При цьому 97-98% від загального обсягу продукції, що випускалася, йшла до РФ, і лише невелика частка постачалась на ПАТ «Київський завод «Радар». Фінансовий об’єм виробництва «Кварсита» складав близько 28-30 млн. грн. на рік (за цінами 2011-12 рр.). Середня заробітна платня перевищувала 6000 грн., в той час, як в середньому по Донецькій області вона становила 3000-3200 грн.
Після початку агресії РФ і введення заборони на постачання продукції до країни-агресора, ситуація на підприємстві погіршилася. Не було більше основного споживача, як не було і внутрішніх замовлень. При цьому важливо відмітити, що тоді були намагання вивезти з підприємства готову продукцію – обтічники для ракет ЗРК «Бук» – і контрабандним шляхом доправити до Росії. Ця «операція», ймовірно, могла бути підготовлена колишнім керівництвом «Укроборонпрому». Завдяки небайдужим співробітникам підприємства та СБУ цьому вдалось запобігти.
Однак надалі, можливо, саме з цієї причини «Кварсит» і не отримав фінансування. З квітня 2014 р. по лютий 2017 р. змінилося п’ять керівників підприємства і це не призвело ні до чого позитивного. Ситуація тільки погіршилася.
Труднощі ситуації додає той факт, що «Кварсит» знаходиться безпосередньо в зоні операції Об’єднаних сил. Це 30 км до Горлівки та 40 км по прямій до Авдіївки. Можливо, саме тому керівництво ДК «Укроборонпром» не поспішає вкладати сюди ресурси. Але важливо розуміти, що це дуже сильно впливає на суспільно-політичну ситуацію в регіоні. Якщо тут все погано, роботи немає, зарплатню не платять, то для противника це ідеальні умови для подальшої підривної діяльності й агресії. Я завжди говорю, що сьогодні на «Кварситі» працюють справжні патріоти. Коли всі махнули на нас рукою, ми живемо, ми працюємо, і ми намагаємося брати участь у реалізації різних проектів на підконтрольній Україні території Донбасу.
Наразі загальна заборгованість підприємства становить близько 46,7 млн. грн., з яких із заробітної платні 19,7 млн. грн. і близько 8,3 млн. грн. – єдиний соціальний внесок. Кредити ми не брали і під заставу майно не здавали, адже воно під арештом виконавчої служби. Частину транспортного парку реалізувала виконавча служба для погашення заробітної платні. Постійно штрафують керівництво підприємства за невиплату зарплати. Постійно ми звітуємося на комісіях у міській та обласній адміністраціях. І коли я їм доповідаю про ситуацію навколо підприємства, то єдине, що вони можуть зробити, так це поспівчувати. Щоб привернути увагу до ситуації на підприємстві нами постійно надсилались звернення впродовж останніх трьох років до «Укроборонпрому», депутатів Верховної Ради, Міноборони, Кабінету Міністрів, РНБО, до Президента, як до колишнього, так і чинного – але поки що, на жаль, це не дало жодних результатів.
– Що потрібно зробити, щоб реанімувати підприємство?
– Для початку необхідно негайно погасити заборгованість із заробітної платні, щоб повернулися люди. У нас є поточні та перспективні проекти із зарубіжними партнерами. Тобто, підприємство ми зможемо зберегти, якщо на цьому етапі нам допомогти. Далі буде легше. Коли повернуться замовлення, ми підтягнемо фахівців.
Потім треба забезпечити максимальну можливість для представлення нашої продукції на міжнародних виставках для того, щоб про нас більше знали. Протягом останніх п’яти років беремо участь у Міжнародних спеціалізованих виставках «Зброя та безпека» і на нас звертають увагу іноземці. Наприклад, з турецькою провідною компанією «Aselsan» у нас вже склалися певні відносини з перспективою на майбутнє. Вони хочуть наш обтічник використовувати для своєї ракети. І турки, насправді, не поодинокий приклад.
Водночас, є складності, які бачать іноземці у співпраці з нами. Зокрема, неможливість працювати напряму з підприємством, суттєво впливає на їх подальші плани, причому у негативному для нас контексті.
Варто усвідомити: якщо ми втратимо свій потенціал і цю технологію зі створення радіопрозорих матеріалів, фактично оболонки на «голови» для ракетного озброєння, нам доведеться закуповувати подібні вироби за кордоном. Одні виробники, такі як РФ і КНР з їх російськими ліцензіями, для нас будуть закриті, а європейські й американські вироби можуть бути непід’ємними у фінансовому плані.
Тож треба зберегти потенціал нашого підприємства, щоб Україна не втратила унікальну частину ракетних технологій. Це справді важлива складова, що забезпечує обороноздатність України і нашу незалежність, тому не можна допустити її втрати. Ми дуже розраховуємо на розуміння цього та увагу до нашого питання з боку військово-політичного керівництва України.
Розмову вели
Антон МІХНЕНКО, Валерій РЯБИХ
Читайте також: L3Harris : перспективи в Україні. Інтерв’ю
