xcounter
#

Оголошено нариси вимог до нових зенітних ракетних комплексів та ПЗРК Сухопутних військ ЗСУ

ЗРК ближньої дії Hisar-A, коли все змонтоване на одному шасі
ЗРК ближньої дії Hisar-A, коли все змонтоване на одному шасі
27147

Сухопутні війська Збройних Сил України мають отримати нові засоби для забезпечення надійної протиповітряної оборони армійських підрозділів

Сухопутні війська Збройних Сил України мають отримати оновлені засоби протиповітряної оборони, включно з новим ракетним, ракетно-гарматним комплексами, нової радіолокаційної станції, а також ПЗРК.

Тобто мова йде про намір замінити всю лінійку засобів ППО у Сухопутних військах, починаючи від "Оси" та "Тунгуски" до ПЗРК "Ігла". Нарис вимог до нового озброєння був доведений командуванням Сухопутних військ представникам оборонно-промислового комплексу України під час публічного заходу, на якому був присутній і Defense Express.

Читайте також: Керівництву ЗСУ вперше продемонстрували нову ББКМ "Козак-7"
ЗРК Оса
ЗРК "Оса" - один з основних у Сухопутних військах ЗСУ

Зазначимо, що поки мова йде лише про орієнтовні загальні вимоги, без чітких тактико-технічних характеристик. По суті - попереднє бачення того, яке саме озброєння має посилити війська з урахуванням сучасних та перспективних загроз на полі бою. У зв’язку з цим мова, загальні вимоги, які стосуються всіх: збільшення дальності та точності, автоматизація та посилення вогневих можливостей.

Новий ЗРК малої дальності

З метою заміни ЗРК "Оса", яка виявляє цілі на дальності до 45 км, а знищуєю на дальності до 10 км та по висоті до 5 км, Сухопутні війська ЗСУ мають отримати новий комплекс.

Новий ЗРК малої дальності має забезпечити знищення цілей на дальності до 15 км та висоті до 8 км, а дальність виявлення цілей зрости до 80 км. Останній показник планується досягти завдяки використанню сучасної радіолокаційної станції на основі цифрової антенної решітки.

Новий ЗРК малої дальності ЗСУ
Нарис вимог до нового ЗРК малої дальності. Зображення зразка - лише ілюстрація

Також висунуті вимоги до зенітної ракети, яка має отримати просунуту систему наведення: радіокомандний принцип на початковому етапі та головка самонаведення на термінальній фазі.

Цікаво, що сама ГСН ракети має бути комбінованою з інфрачервоним та ультрафіолетовим сенсорами. Таке рішення використовується, зокрема, у американському ПЗРК Stinger та російській "Вербі" та має забезпечити відсіювання головкою самонаведення теплових пасток.

Також весь комплекс, включно з ракетами, розрахунком та РЛС, має бути побудований на одному шасі. А сама конструкція - бути модульною та з можливістю подальшої модернізації.

Новий зенітний ракетно-гарматний комплекс

На заміну таким машинам, як "Шилка" та "Тунгуска" у Сухопутних військах хотіли б бачити комплекс зі значно ширшими можливостями.

Зокрема у нарисі вимог зазначена дальність ураження повітряних цілей ракетами на відстані до 10 км та по висоті до 5 км, а вогнем автоматичних гармат до 4 км та 3,5 км відповідно.

Новий зенітний ракетно-гарматний комплекс ЗСУ
Нарис вимог до нового ЗРГК. Зображення зразка - лише ілюстрація

Серед додаткових вимог зазначено використання у зенітній ракеті аналогічної комбінованої ІЧ/УФ головки самонаведення. А для гарматного озброєння - можливість модернізації під снаряди з цифровим програмуванням.

Також новий ЗРГК має бути оснащений РЛС з цифровою антенною решіткою з дальністю виявлення цілей на відстані у 60 км. А серед додаткового концептуального нововведення - станція придушення БПЛА. Серед вимог до шасі - протикульовий та протиуламковий захист.

Новий ПЗРК

На заміну переносним зенітним ракетним комплексам "Ігла" має прийти новий зразок.

Новий пзрк зсу
Нарис вимог до нового ПЗРК. Зображення зразка - лише ілюстрація

Дальність ураження нового ПЗРК нарисом вимог обумовлена на рівні 8 км, а висотність до 5 км. Як і у випаду з іншими комплексами у вигляді ГСН - комбінована з інфрачервоним та ультрафіолетовим сенсорами.

Нова цифрова РЛС

Також у склад Сухопутних військ має надійти нова РЛС, яка буде здатна ефективно виявляти сучасні загрози, в першу чергу - БПЛА та інші малопомітні цілі.

Нова РЛС ЗСУ
Нарис вимог до нової РЛС. Зображення зразка - лише ілюстрація

Дальність виявлення цілей з ефективною площею розсіювання у 0,02 кв. м., що відповідає показнику малогабаритного БПЛА або великого птаха, становить на висоті у 100 метрів - 50 км, на висоті 1 км - 130 км, та до 290 км для цілей, які летять на висоті 10 км.

Ця РЛС має бути трьохкоординатна, з автоматичним супроводом траєкторій та розрахунків параметрів руху цілей. А також алгоритмами протидії перешкодам та здатністю ефективно працювати під дією РЕБ противника.

Напрацювання українського ОПК

З боку Defense Express, зазначимо, що вітчизняний оборонно-промисловий комплекс вже має певні напрацювання та елементи для створення зразків, які відповідають нарисам вимог.

В першу чергу мова йде про радіолокаційні станції для ЗРК ближньої дії та ЗРГК, а також самостійної РЛС.

На радіолокаційних станціях на основі цифрової антенної решітки, зокрема, спеціалізується "Завод "Арсенал". Вже розроблена РЛС, яка може виявляти цілі на відстані до 150 км.

А ще одна аналогічна РЛС від цього підприємства встановлюється на ЗСУ-23-4М А1 "Рокач", модернізації радянської "Шилки". Ця машина вже пройшла відомчі випробування і знаходиться на постачанні Збройних Сил України.

(Про "Рокач" з 2:33)

Варто також зазначити, що РЛС на основі цифрової антенної решітки масштабуються в обидві сторони, включно до станцій моніторингу космічного простору. Наприклад "Арсенал" для державного космічного агентства України створив станцію "Збруч".

Щодо ракетної складової то, ДККБ "Луч" працює над зенітною ракетою "Корал". Ця розробка перевищує нарис вимог Сухопутних військ ЗСУ до ЗРК малої дальності. Серед оголошених можливостей "Коралу": дальність ураження цілей до 30, а по висоті - 10 км (останнє є, скоріш за все, мінімально гарантованим значенням).

Такі можливості у ракету закладені через те, що "Корал" призначається для потужніших ЗРК, які постачаються до Повітряних сил України або встановлюється на кораблі класу корвет та фрегат.

(Про "Корал" з 10:50)

Також ДККБ "Луч" вже почав вогневі випробування ракети з дальністю дії 12 км, що більше ніж обумовлено нарисом для зенітного ракетно-гарматного комплексу. Мова йде про РК-10.

Водночас у РК-10 використовується традиційний для ДККБ "Луч" засіб керування - "лазерна стежка", коли прицільна станція веде ракету до цілі у структурованому лазерному полі. Серед альтернативних варіантів - наведення за відбитим лазерним променем.

Але у нарисі вимог Сухопутних військ зазначено використання комбінованої ІЧ/УФ головки самонаведення. Серед найближчих розроблених в Україні варіантів - теплова головка самонаведення від київського підприємства "Радіонікс".

Саме вона має встановлюватись, у вигляді опції замість радіолокаційної ГСН, на ракеті "Корал". До речі, як і у випадку з РЛС на цифровій антенній решітці, такі матричні головки самонавдення можуть масштабуватися.

(Про теплову ГСН з 2:31)

Пробіли українського ОПК

Звісно далеко не все, що зараз є в публічному активі українського ОПК дозволяє, "як конструктор" зібрати нові зразки озброєння. У іншому випадку було б дивно говорити про нариси Сухопутних військ, як вимоги до перспективних зразків озброєння.

Зокрема слід зважити на те, що ракета "Корал" має "вміститися" на шасі самохідного ЗРК. Габарити транспортно-пускового контейнера "Корала": 0,49 м. на 4,87 м. Водночас ракети для іноземних аналогічних за можливостями ЗРК зазвичай мають менші габарити. Зокрема на метр коротша наземна версія AIM-120 для NASAMS, а також ракета для турецького ЗРК Hisar-A.

NASAMS
NASAMS - це комплекс з декількох машин, фактично це об'єктовий, а не армійський ЗРК

Треба враховувати, що до шасі армійських ЗРК зазвичай висуваються підвищенні вимоги щодо плавності ходу, прохідності та навіть амфібійності. І це на додачу до того, що шасі має бути розраховано і під габарити ракет, РЛС, обладнання та елементи живлення, а також їхню вагу, яка разом може становити близько 10 тонн.

Наприклад, у СРСР спеціально для "Оси" було створене плаваюче шасі БАЗ-5937, а для "Тунгуски" адаптували вже існуюче шасі від ЗРК "Куб" та "Бук" зі складною гідропневматичною підвіскою.

Тунгуска ЗСУ
"Тунгуска" забезпечує прикриття армійських підрозділів і під час маршу

Якщо подивитися на сучасні зразки, то в першу чергу необхідно зазначити турецький ACV AD, створений на базі гусеничної платформи ACV-15. Саме це шасі використовується для зенітного гарматного комплексу Korkut та ЗРК Hisar-A. Останній, до речі, найближчий серед закордонних аналогів за відповідністю до нарису вимог Сухопутних військ ЗСУ.

Якщо ж поступитися вимогами прохідності до ЗРК ближньої дії, то залишається варіант його встановлення на спеціалізоване вантажне автомобільне шасі. Як один з варіантів - Tatra, що стає уніфікованим шасі для ЗСУ для цілої низки озброєння, включно з "Нептуном" та "Буревієм".

Також залишаються питання і до гарматного озброєння нового ЗРГК, який має прийти на заміну "Тунгусці". Справа в тому, що такі зенітні гармати є вкрай специфічними виробами та мають забезпечити швидкострільність у декілька тисяч пострілів за хвилину.

Серед відомих іноземних зразків можливо згадати про лінійку 35-мм гармат Oerlikon GDF-005, які широко використовуються в іноземних ЗРГК, включно з вже згаданим турецьким Korkut, німецьким Gepard, польським проектом PZA Loara та у якості морських артсистем.

Korkut
ЗРГК Korkut, до складу підрозділу, окрім бойових машин, входить машина з РЛС

Стосовно ПЗРК, то заявлений Сухопутними військами нарис вимог повністю задовольняється FIM-92 Stinger, включно із комбінованою ІЧ/УФ головкою самонаведення.

Таким чином, вітчизняний ОПК, особливо шляхом кооперації з іншими країнами, цілком здатний реалізувати вимоги до більшості перспективних засобів протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗСУ. А окремо слід відмітити уніфікований підхід військових до цих розробок, що дозволяє значно зекономити гроші та час, а також чітке бачення перспективних загроз на полі бою.

IM-SHORAD
На замовлення армії США доволі швидко склали, "як конструктор", IM-SHORAD

Також зазначимо, що поки ці нові види озброєння будуть створюватись і проходити випробування, українські війська будуть підтримувати протиповітряну компоненту шляхом модернізації старого озброєння.

Зокрема, ЗРК "Оса" має отримати більшу дальність виявлення цілей за допомогою РЛС та оптико-електронну систему виявлення та супроводження. А у цьому році планується постачання модернізованих ЗСУ-23-4М А1 "Рокач".

ЗСУ-23-4М А1
ЗСУ-23-4М А1 "Рокач"

Необхідно підкреслити, що поки Сухопутні війська оголосили лише нарис вимог і він може змінитися. Свого остаточного вигляду вони досягнуть лише після створення чітких вимог до зразка, які, скоріш за все будуть не публічними.

Примітка: зазначимо, що засоби протиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для безпосереднього захисту армійських підрозділів. Потужні та далекобійні ЗРК із дальністю дії 50, 100 та більше кілометрів, такі як С-300 чи MIM-104 Patriot, знаходяться у Повітряних силах. Просимо зважити на це перед тим, як коментувати цю публікацію.

Читайте також: ​Армія США починає опановувати Stryker A1 IM-SHORAD: "наземний" Apache з Hellfire та Stinger