Після двох років роздумів із замовленням на легкі танки у Делі все ж таки визначились й замовили розробку власної машини. На противагу цьому рішенню Кремль доволі активно просував свій "легкий танк", але насправді - самохідну 125-мм гармату "Спрут-СДМ1" у алюмінієвому корпусі.
Але тепер вибір зроблено на користь результату робіт відомчої Організації оборонних досліджень та розробок (DRDO) міноборони країни та індійського оборонного конгломерату Larsen & Toubro. Офіційне замовлення вже сформовано й буде оголошено вже найближчим часом, повідомляє місцеве видання Business Standard.
Читайте також: Скільки зараз коштує кулемет: волонтери передали ЗСУ 1460 ПКМ від дуже цікавого виробника
Зазначимо, що причиною потреби саме легких танків стало те, що російські танки Т-90 та Т-72 виявились безпорадними в умовах високогір'я та не могли у районі Ладакх протистояти китайським легкими танками Type 15.
Також вже узгоджено фінальний розмір замовлення - сім полків по 45 машин у кожному, тобто 315 машин, що трохи менше початкових планів у 350 машин. Хоча не виключено, що згодом кількість легких танків буде збільшена.
Водночас технічне завдання на розробку доволі складне, бо передбачає створення машини вагою до 25-тонн. При цьому вже відома силова установка - німецький MTU, але якщо раніше вагові вимоги до машини були на рівні до 35 тонн, й був обраний MT 881 Ka-500 V8, то тепер достатньо буде 800-сильнього агрегата, але краще адаптованого до умов високогір'я.
Зміна ваги також змусила відмовитись від плану уніфікувати корпус нового легкого танка з шасі САУ K9, ліцензійне збирання якої під назвою K9 VAJRA-T стартувало у 2021 році на потужностях Larsen & Toubro. Й тепер рішення для легкого танка необхідно буде розробити фактично з нуля, або шляхом значної переробки шасі K9.
На противагу невизначеності з корпусом вже обрано озброєння нової машини - 105-мм гармата, й у пошуку готових сучасних рішень індійці передбачувано звернулись до John Cockerill. Ця компанія якраз має доволі цікаву башту для 105-мм гармати, яку можливо інтегрувати у легкий танк - Cockerill 3105.
Особливістю цієї башти є її відносно легка вага, бо вона виконана з алюмінію з додаванням керамічних бронелементів. Також вона має автомат заряджання на 12 або 16 снарядів, а також величезні кути підйому гармати від -10 до 45 градусів. Все це звісно об'єднано із сучасними цифровими технологіями та довершеними прицільними приладами з тепловізійними каналами. До речі John Cockerill саме таку башту пропонує для модернізації грецьких Leopard 1.
Але вимога у максимальній вазі у 25 тонн все ж таки означає створення машини з мінімальним бронюванням. Зокрема російський 2С25 "Спрут-СД" має задекларовану вагу у 18 тонн і за рівнем захисту не відрізняється від БМД-3, на подовженому шасі якого й сконструйований.
А легкий танк США Griffin створений за програмою Mobile Protected Firepower від General Dynamics має вагу близько 38 тонн, й при аналогічній 105-мм гарматі базується на шасі бойової машини ASCOD. Загалом його бронезахист оцінений на рівні STANAG 4569 lvl 5+/6 - від бронебійних 30-мм снарядів на відстані 1000/500 метрів. Але на Griffin має встановлюватись комплекс активного захисту Iron Fist.
Водночас вага китайського Type 15 становить 33 тонни та 36 з додатковим бронюванням, але реальний рівень захисту не оголошується. Й таким чином індійські розробники дійсно отримали доволі жорсткі умови. Хоча насправді вони цілком можуть спертися на досвід з розробки M8 Armored Gun System, який важив у максимальному бронюванні 23,6 тонни, та забезпечував захист від 30-мм калібру у лобовій проекції.
Але у 90-х ця розробка у США була згорнута й воскресла саме у програмі Mobile Protected Firepower, де оновлений варіант цієї самої машини пропонувала BAE Systems, але програла Griffin.
Читайте також: У Румунії кажуть, що танків Abrams потрібно ледь не у вісім разів більше: скільки потрібно викласти за 400 машин
