Шведські винищувачі Gripen, як мінімум, найближчий час не будуть передаватися до України. Цю інформацію озвучив міністр оборони країни Пол Йонсон (Pål Jonson) під час спільного брифінгу в Одесі з очільником міноборони України Олексієм Резніковим.
"Планів надсилання літаків Gripen немає, скажу відверто", - цитує Йонсона УНІАН. Хоча одразу треба зазначити, що шведський посадовець повідомив про передачу Україні сучасних систем протиповітряної оборони.
Читайте також: Замкнене коло проблем: 50% PzH 2000 стабільно на ремонті - причини та шляхи вирішення
Але рішення Швеції відносно Gripen - показове. Цей літак залишався одним з гіпотетичних кандидатів для якісного посилення Повітряних Сил України. А якщо згадати запеклі й, вочевидь, вкрай оптимістичні дискусії то взагалі - вкрай бажаним літаком, який завдяки своїм характеристикам міг значно легше інтегруватися в авіаційну компоненту ЗСУ.
Окрім характеристик Gripen на руку Україні могло зіграти й положення Saab, який бідкається, що не має клієнтів вже останні 8 років. Вкрай оптимістичними було й "читання" підсумків оборонного саміту у Копенгагені, після якого була затверджена угода між Україною та Швецією щодо співробітництва у сфері оборони. Разом із заявою від Пентагона, що у питанні літаків для України не треба обмежуватись лише американськими машинами, можливо було взагалі зробити припущення, що з винищувачами для Повітряних Сил України вже визначились - Gripen. А знімати "рожеві окуляри" завжди неприємно.
На фоні цього, у США вже багаторазово пояснили, що винищувачі також не входять у найближчі плани постачання, бо навіть F-16 - це не plug and play. З усіх можливих варіантів, відносно яких можливі країни-донори не заявили однозначне "ні" - пан'європейський Eurofighter та французький Rafale. Але цілком можливо, що лише через те, що питання відносно цих літаків просто не підіймалось.
Тому, краще надалі просто вважати будь-який варіант з західним винищувачем для ЗСУ виключно у гіпотетичній площині. Якщо не дискутувати відносно позиції Берліна у питання озброєння, яка тектонічно змінились з кінця літа, то серед можливих джерел: повітряні сили Німеччини (138), Великої Британії (144), Італії (94) та Іспанії (69).
І з огляду на все, навряд лише одна з цих країн може, навіть за умови активного бажання, передати значну кількість машин. Хоча Берлін навіть має законсервовані літаки, як мінімум три "зайві" Eurofighter "зі складу" може закупити Австрія. Але єдиним гіпотетичним варіантом передачі Eurofighter - зробити це "у складчину" для передачі мінімально вагомого авіапарку, що вимагає значно складнішої колективної роботи та узгоджень.
Друга гіпотетична альтернатива - Rafale, яких у Франції на озброєнні, станом на 2021 рік, 161 одиниця не рахуючи корабельного базування. Але, попри значно меншу кількість машин, перевага французької машини в тому, що вона у серійному виробництві й Париж готовий продавати вживані літаки, якщо замовнику вони потрібні "на вчора". Саме така опція стала козирем у рукаві у контрактах з Грецією та Хорватією.
Але цілком можливо, що окрім опції "отримання літаків у вигляді допомоги", слід активніше опрацювати "взяти літаки в оренду". Як мінімум таку можливість зараз активно опрацьовує Болгарія, яка намагається взяти в оренду Mirage 2000, Rafale чи Gripen для заміни своїх МіГ-29.
Читайте також: Словаччина досі не передала Україні свої МіГ-29, хоча "попрощалась" із ними ще у серпні
