Попри три дні "категоричних спростувань" від міноборони Румунії, що російський дрон-камікадзе типу Shahed-136 у ніч з 3 на 4 вибухнув на території країни, вчора Бухарест це нарешті визнав. Хоча й з обмовкою, що знайдені уламки відправлені на експертизу.
Водночас генсек НАТО Йенс Столтенберг вже заявив, інформації, яка могла б свідчити про те, що це була навмисна атака з боку РФ - немає. Останнє звісно очевидно, враховуючи те, що російський літако-снаряд впав у полі, приблизно у 1,5 км від прикордонного селища Плауру напроти Ізмаїлу.
Читайте також: Польща локалізує виробництво Javelin і це попри власне виробництво Spike-LR
Але, як це не дивно, навіть якщо дрон вибухнув у самому прикордонному румунському селищі, навряд чи цей інцидент також був би визнаний "навмисною атакою".
Й поки Бухарест повністю повторює шлях Польщі, яка також дуже сильно впиралась визнавати факт падіння російської крилатої ракети Х-55 під Бидгощем. Тим більше, що сама ця ракета залетіла на цілих 450 км вглиб країни. І попри це жодного кроку з боку Польщі та НАТО в цілому здійснено не було.
Як до цього не було здійснено кроки щодо російських крилатих ракет, які залітали до України через територію Румунії. Або порушення білоруськими вертольотами кордону Польщі. Або збиття американського розвідувального БПЛА MQ-9 Reaper поряд із окупованим Кримом.
Тобто це систематичне ігнорування загроз та відсутність будь-якої реакції. Яка взагалі доволі чітко вкладається у заяву Йенса Столтенберга ще у березні 2022 року.
"Ми повинні залишатись єдиними і надавати підтримку Україні, але у той же час ми маємо відповідальність зробити так, щоб цей конфлікт не став повномасштабною війною між НАТО і Росією", - заявив тоді генсек Альянсу після надзвичайного саміту в Брюсселі.
Й звісно у Кремлі сприйняли лише те, що хотіли: задача НАТО - не допустити війни з РФ. А це означає, що Москва планомірно буде нарощувати кількість таких "інцидентів", які можуть мати, як дійсно випадковий так й спеціальний провокаційний характер. Більше того, відсутність адекватної реакції від Альянсу означає для Кремля одне - треба "давити" сильніше.
Але сама реакція Варшави та Бухареста тотожна й по ще одній причині. Й вона виключно внутрішня - жодне міністерство оборони не буде самостійно звітувати про те, що прогавило загрозу, особливо коли до цього постійно говорило про стійкість та посилення кордонів.
Й питання, коли у країнах НАТО зрозуміють, що РФ вже систематично йде на прямі провокації й почнуть приймати відповідні кроки, залишається відкритим.
Читайте також: США не змогли запустити наземну гіперзвукову ракету LHRW, і це ставить важливе питання