Після того, як 1 серпня пара білоруських вертольотів Ми-8 та Ми-24 порушили державний кордон Польщі, залетівши у районі населеного пункту Біловежа [Białowieża], головним питанням стає, а чи повинні були сили оборони Польщі збити їх, а також, звісно, чи мали вони таку можливість.
Хоча загалом ситуація для Варшави доволі складна, бо спочатку поляки офіційно факт порушення кордону не визнавали, й лише ближче до вечора міноборони країни це визнало на фоні вже опублікованих фото. При цьому, за даними OSINT-аналітиків, мова йде про заходження вглиб території країни на 3 км.
Читайте також: Гелікоптери Мі-24В у руках ЗСУ тепер б’ють рашистів ракетами Hydra-70, але є й інший цікавий варіант
Таким чином, орієнтовно, у повітрі країни НАТО вони пролетіли по дузі 10 км, що орієнтовно говорить про декілька хвилин польоту в іноземному повітряному просторі. Тобто мова не йде про значне порушення кордону у будь-якому випадку, й тому, мовляв, нічого страшного.
Досвід порушення повітряного простору Холодної війни
Більше того, можливо апелювати до досвіду Холодної війни, коли інциденти порушення кордонів траплялись з обох сторін достатньо регулярно. Але якраз через те, що вони були регулярними, то й кількість інцидентів, коли застосовувалась зброя та навіть тарани доволі значна - близько 40 разів. І це приблизно, бо сторони втаємничували інциденти.
Вважається, що під час Холодної війни Альянс втратив 27 літаків та вертольотів, СРСР - шість. Така диспропорція пов'язана з тим, що НАТО тоді вкрай активно вело розвідку прямо на території "вірогідного противника".
![SR-71](/media/contentimages/bdc64ca18175afc5.jpg)
Як показав досвід, знищення порушників жодного разу не призвело до початку війни. Але звісно одна справа, коли літак цілеспрямовано залітає на сотні та чи десятки кілометрів, інша - коли на 3 км. І такі малі порушення дійсно могли бути регулярними, банально через те, що пілоти мали орієнтуватися по паперовій мапі.
Водночас дійсно значні вклинення у повітряний простір означало використання озброєння. Часом знищенню літака-порушника не заважало те, що мова йде взагалі про цивільний Boeing 747, наприклад, у 1983 році СРСР збив лайнер Korean Airlines над Сахаліном - загинуло 269 осіб. Або ситуація, коли військові пілоти могли заблукати, наприклад у 1978 році в одному інциденті у Туркменістані було збито два з чотирьох іранських транспортних CH-47, які в умовах туману залетіли на 15-20 км вглиб СРСР.
Але зараз, в епоху супутникової навігації та можливості отримання точних координат просто зі смартфона, не говорячи про спеціалізовані навігатори для пілотів, навіть три кілометри є ознакою цілеспрямованого порушення кордону.
Чи могли у Польщі збити білоруські вертольоти
Й тут питання до Війська Польського, чи були вони готові та чи мали можливості збити порушників. Офіційно, як зазначило міноборони країни вертольоти летіли на малій висоті, тому їх було складно виявити. І так це дійсно має значення, бо є поняття радіогоризонту та наявності відоповідних сил для знищення.
Але в офіційному повідомленні вказано, що ці вертольоти проводили навчання поблизу кордону. І ось тут й криється головна проблема. Якщо сусідня країна, суб'єктність якої від Кремля є окремим питанням, сконцентрувала на своїй території декілька тисяч "вагнерівців", а мова йде вже про понад 3,5 тисячі найманців. Якщо в цих умовах місцевий диктатор "шуткує", що вони хочуть на "екскурсію" у Жешув та Варшаву. Якщо ця країна вже влаштовує провокації з мігрантами на кордоні. То в цій ситуації здається очевидним, що будь-які навчання збройних сил Білорусі мають бути під максимальним контролем збройних сил Польщі.
![Ми-24 збройних сил Білорусі](/media/contentimages/30e64ca169493dd2.jpg)
Треба враховувати, що Кремль сповідує тактику "малих кроків", поступово заміряючи реакцію супротивника. У випадку, коли відповідної реакції немає - збільшує тиск. І єдина правильна відповідь на це - артикуляція єдиною мовою, яку розуміють у Кремлі - силою.
Тому, якби за реальною загрозою був реальний нагляд, то у Війська Польского цілком мали бути всі сили та засоби для того, щоб показати чим завершуються будь-які провокації. При цьому можливо бути впевненим у тому, що жодної реакції від Москви чи у цьому випадку Мінська не буде. Чудовий приклад - збиття російського Су-24 у Туреччині та взагалі весь досвід Холодної війни.
Але загалом ситуація поки нагадує історію з прольотом на 450 км вглиб території Польщі російської крилатої ракети Х-55 з імітатором ядерної бойової частини. Інцидент доволі довго не визнавали, а відповідних кроків прийнято не було.
Читайте також: Армія РФ і зараз здатна на операцію, як інтервенція в Казахстан у 2022 році, всупереч втратам в Україні