Після того, як 1 серпня пара білоруських вертольотів Ми-8 та Ми-24 порушили державний кордон Польщі, залетівши у районі населеного пункту Біловежа [Białowieża], головним питанням стає, а чи повинні були сили оборони Польщі збити їх, а також, звісно, чи мали вони таку можливість.
Хоча загалом ситуація для Варшави доволі складна, бо спочатку поляки офіційно факт порушення кордону не визнавали, й лише ближче до вечора міноборони країни це визнало на фоні вже опублікованих фото. При цьому, за даними OSINT-аналітиків, мова йде про заходження вглиб території країни на 3 км.
Читайте також: Гелікоптери Мі-24В у руках ЗСУ тепер б’ють рашистів ракетами Hydra-70, але є й інший цікавий варіант
Таким чином, орієнтовно, у повітрі країни НАТО вони пролетіли по дузі 10 км, що орієнтовно говорить про декілька хвилин польоту в іноземному повітряному просторі. Тобто мова не йде про значне порушення кордону у будь-якому випадку, й тому, мовляв, нічого страшного.
Досвід порушення повітряного простору Холодної війни
Більше того, можливо апелювати до досвіду Холодної війни, коли інциденти порушення кордонів траплялись з обох сторін достатньо регулярно. Але якраз через те, що вони були регулярними, то й кількість інцидентів, коли застосовувалась зброя та навіть тарани доволі значна - близько 40 разів. І це приблизно, бо сторони втаємничували інциденти.
Вважається, що під час Холодної війни Альянс втратив 27 літаків та вертольотів, СРСР - шість. Така диспропорція пов'язана з тим, що НАТО тоді вкрай активно вело розвідку прямо на території "вірогідного противника".
Як показав досвід, знищення порушників жодного разу не призвело до початку війни. Але звісно одна справа, коли літак цілеспрямовано залітає на сотні та чи десятки кілометрів, інша - коли на 3 км. І такі малі порушення дійсно могли бути регулярними, банально через те, що пілоти мали орієнтуватися по паперовій мапі.
Водночас дійсно значні вклинення у повітряний простір означало використання озброєння. Часом знищенню літака-порушника не заважало те, що мова йде взагалі про цивільний Boeing 747, наприклад, у 1983 році СРСР збив лайнер Korean Airlines над Сахаліном - загинуло 269 осіб. Або ситуація, коли військові пілоти могли заблукати, наприклад у 1978 році в одному інциденті у Туркменістані було збито два з чотирьох іранських транспортних CH-47, які в умовах туману залетіли на 15-20 км вглиб СРСР.
Але зараз, в епоху супутникової навігації та можливості отримання точних координат просто зі смартфона, не говорячи про спеціалізовані навігатори для пілотів, навіть три кілометри є ознакою цілеспрямованого порушення кордону.
Чи могли у Польщі збити білоруські вертольоти
Й тут питання до Війська Польського, чи були вони готові та чи мали можливості збити порушників. Офіційно, як зазначило міноборони країни вертольоти летіли на малій висоті, тому їх було складно виявити. І так це дійсно має значення, бо є поняття радіогоризонту та наявності відоповідних сил для знищення.
Але в офіційному повідомленні вказано, що ці вертольоти проводили навчання поблизу кордону. І ось тут й криється головна проблема. Якщо сусідня країна, суб'єктність якої від Кремля є окремим питанням, сконцентрувала на своїй території декілька тисяч "вагнерівців", а мова йде вже про понад 3,5 тисячі найманців. Якщо в цих умовах місцевий диктатор "шуткує", що вони хочуть на "екскурсію" у Жешув та Варшаву. Якщо ця країна вже влаштовує провокації з мігрантами на кордоні. То в цій ситуації здається очевидним, що будь-які навчання збройних сил Білорусі мають бути під максимальним контролем збройних сил Польщі.
Треба враховувати, що Кремль сповідує тактику "малих кроків", поступово заміряючи реакцію супротивника. У випадку, коли відповідної реакції немає - збільшує тиск. І єдина правильна відповідь на це - артикуляція єдиною мовою, яку розуміють у Кремлі - силою.
Тому, якби за реальною загрозою був реальний нагляд, то у Війська Польского цілком мали бути всі сили та засоби для того, щоб показати чим завершуються будь-які провокації. При цьому можливо бути впевненим у тому, що жодної реакції від Москви чи у цьому випадку Мінська не буде. Чудовий приклад - збиття російського Су-24 у Туреччині та взагалі весь досвід Холодної війни.
Але загалом ситуація поки нагадує історію з прольотом на 450 км вглиб території Польщі російської крилатої ракети Х-55 з імітатором ядерної бойової частини. Інцидент доволі довго не визнавали, а відповідних кроків прийнято не було.
Читайте також: Армія РФ і зараз здатна на операцію, як інтервенція в Казахстан у 2022 році, всупереч втратам в Україні
